Безнадійна заборгованість у ФОП-єдиноподатника

Додамо ще декілька нюансів:

1) ЄП-дохід збільшуємо в день, коли за заборгованістю спливає строк позовної давності (як його обчислювати, дивіться в окремій статті цього номера);

2) в Типовій формі обліку (Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) така заборгованість відображається у графі 6 розділу I (вам буде цікавою стаття «Облік доходів ФОП груп 1 — 3: правила та поради» // «Податки & бухоблік», 2025, № 42);

3) відповідний дохід оподатковується за звичайною ставкою ЄП, тобто 3 %;

4) відповідний дохід у загальному порядку оподатковується також військовим збором (ВЗ) 1 %, незважаючи на те, що на дату виникнення заборгованості такий ВЗ ще не було введено;

5) заборгованість ставимо в ЄП-дохід без ПДВ (див., зокрема, назву графи 6 розділу I Типової форми обліку). Але тут слід звернути увагу на вимогу податківців (див. категорію 107.01.03 БЗ):

ПДВ не включають до ЄП-доходу лише за умови нарахування компенсуючих податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ

Нагадаємо, що, за логікою податківців, якщо товар або послугу отримано, але не оплачено, вони вважаються безоплатними. Тому покупець має зменшити податковий кредит (ПК), відображений при отриманні на підставі податкової накладної, через нарахування компенсуючих ПЗ (нашу критику знайдете, зокрема, у статті «Закінчення позовної давності за відвантаженими (отриманими) товарами / послугами: наслідки з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 50).

ФОП на ЄП груп 1, 2 та 3 ставка 5 %. Загалом класичний підхід тут такий.

Щодо ФОП на ЄП груп 1, 2 та 3 ставка 5 % норма з абз. 3 п. 292.3 ПКУ (про включення в ЄП-дохід заборгованості, за якою минув строк позовної давності) не застосовується, адже в ній прямо названо лише платників ЄП групи 3 — платників ПДВ.

Тому така заборгованість в ЄП-дохід ФОП на ЄП груп 1, 2 та 3 ставка 5 % не включається. Втім це не означає, що оподаткування не буде взагалі.

Тут буде «цивільне» оподаткування, яке, до речі, цікавіше податківцям, бо податкове навантаження при ньому більше

Так, якщо заборгованість, за якою сплив строк позовної давності, виникла за цивільно-правовим договором (тобто в тому числі за договором поставки / робіт / послуг) і її сума перевищує 50 % суми прожитмінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2026 — перевищує 1664 грн), то:

1) вона вважається оподатковуваним доходом звичайної фізособи (п.п. 164.2.7 ПКУ);

2) оподатковується ПДФО 18 % + ВЗ 5 %;

3) ФОП зобов’язаний самостійно задекларувати цей дохід у річній декларації про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО з ВЗ.

При цьому якщо кредитором такого ФОП була юрособа (чи ФОП), то він зобов’язаний показати списання заборгованості в додатку 4ДФ до Об’єднаного звіту, тож податківці дізнаються про цей дохід.

Прихильність податківців саме до цього підходу бачимо, зокрема, в ІПК від 28.11.2025 № 6344/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК. До того ж податківці згадують у категорії 107.01.05 БЗ, що визначення безповоротної фінансової допомоги з п.п. 14.1.257 ПКУ включає в т. ч. суму заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. При цьому податківці кажуть, що безповоротна фіндопомога не обкладається ЄП, а має місце саме «цивільне» оподаткування.

Тобто майже гарантовано, що податківці в такому разі будуть прихильниками саме «цивільного» оподаткування (18 % ПДФО + 5 % ВЗ).

Певні сумніви можуть виникнути на фоні останніх роз’яснень щодо поворотної фіндопомоги щодо ФОП групи 3 без ПДВ, де податківці кажуть, що якщо вона виникла в межах підприємницької діяльності, то списану заборгованість за нею слід вважати підприємницьким доходом і оподатковувати за ЄП-правилами (див. далі). Втім щодо заборгованості за товари, роботи, послуги відповідних роз’яснень поки що не бачимо (до того ж, як було сказано вище, «цивільне» оподаткування є цікавішим для податківців)!

ФОП на ЄП отримав передоплату, а товар / роботу / послугу не поставив

Як бути, якщо за відповідною товарною заборгованістю (кредиторською) сплив строк позовної давності?

ФОП на ЄП групи 3 ставка 3 %. За фактом отримання передоплати ФОП уже збільшив ЄП-дохід (без ПДВ). Чи потрібно збільшувати його ще раз — через включення в ЄП-дохід заборгованості, за якою минув строк позовної давності?

Вважаємо, що робити цього не треба, інакше вийде подвійне оподаткування.

Хоча більш обережний варіант в такому разі — перекваліфікувати передоплату на заборгованість зі строком позовної давності, що сплив. Для цього в Типовій формі обліку на дату спливу позовної давності слід одним рядком:

— у графах 2 та 4 розділу I зі знаком мінус показати суму передоплати (тобто фактично відмінусувати раніше враховану її суму);

— у графі 6 розділу I показати суму заборгованості зі строком давності, що сплив. Показуємо без ПДВ, але при цьому пам’ятаємо про вимоги податківців, що умовою цього є нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ (див. вище).

Як наслідок, у графі 8 розділу I буде «0,00». Тобто

жодних додаткових податкових наслідків не виникне. І уточнюватися не потрібно

При цьому вочевидь доречно буде скласти довідку в довільній формі, яка розкриває суть наших записів, і додати цю довідку до Типової форми обліку.

Не можна виключати, що податківці тут пропонуватимуть діяти через механізм виправлення помилки. Але, по-перше, ФОП жодних помилок не допускав. По-друге, не зрозуміло, як податківці рахуватимуть строк давності для уточнення ЄП-декларацій. Чи не скажуть вони, що він вже сплив. Тобто варіант з «помилкою» нелогічний і створює фіскальні ризики. Тож краще його уникати.

Взагалі ситуація доволі непередбачувана, тож, можливо, краще буде отримати від податківців ІПК (див. статтю «Як отримати індивідуальну податкову консультацію?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 37).

ФОП на ЄП груп 1, 2 та 3 ставка 5 %. Такі ФОП за фактом отримання передоплати також відобразили ЄП-доходи. Тож вдруге їх уключати в ЄП-дохід неправильно, бо буде подвійне оподаткування. І в «цивільний» дохід — неправильно, адже згідно з п.п. 165.1.36 ПКУ до нього не включається дохід ФОП, з якого сплачується єдиний податок.

Тобто достатньо того, що отриману передоплату свого часу вже включити в ЄП-дохід. До речі, певну надію, що податківці застосують саме такий зважений підхід, дають свіжі роз’яснення щодо поворотної фіндопомоги у ФОП групи 3 без ПДВ (див. нижче), де податківці погоджуються із відсутність подвійного оподаткування.

Втім, тут більш вірогідним є інший, фіскальний, підхід з боку податківців

А саме — на дату спливу позовної давності слід перекваліфікувати ЄП-дохід від передоплати в дохід від заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Читай — в дохід від безповоротної фінансової допомоги, до якої п.п. 14.1.257 ПКУ відносить відповідну заборгованість. При цьому така безповоротна фіндопомога, на думку фіскалів, належить до надходжень, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю (категорія 107.01.05 БЗ).

Фактично це означає, що ФОП має прибрати відображені раніше ЄП-доходи і збільшити громадянські доходи. Зменшення ЄП-доходів логічно проводити в поточній декларації з єдиного податку, не вдаючись до виправлення помилки, адже жодної помилки не було. Втім, є побоювання, що податківці можуть вимагати відмінусувати збільшений за передоплатою дохід не в поточній декларації, а через виправлення помилки. А оскільки за такою заборгованістю строк давності, швидше за все, мине, то виправити «помилку» не вийде.

Не повернута ФОПом на ЄП поворотна фіндопомога

Тут почнемо з ФОП на ЄП без ПДВ, бо саме щодо них нещодавно з’явилися цікаві роз’яснення податківців.

ФОП на ЄП груп 1, 2 та 3 ставка 5 %. Якщо строк позовної давності минає щодо отриманої ФОП поворотної фінансової допомоги (ПФД), то сума такої ПФД уже була включена до доходу платника єдиного податку (ЄП) згідно з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ. Адже до моменту спливу позовної давності вже минає 12-місячний неоподатковуваний період, протягом якого ПФД не включається до ЄП-доходу.

Отже, логічно, що після спливу строку позовної давності повторного (!) доходу з ЄП виникати не повинно, інакше це призвело б до подвійного оподаткування. І, що досить несподівано,

Податківці це нещодавно прямо підтвердили

У свіжих роз’ясненнях (категорія 107.01.03 БЗ, лист ДПСУ від 24.02.2026 № 197/2/99-00-21-01-01-02), вони доходять висновків, що:

1) оскільки заборгованість за ПФД виникла в межах підприємницької діяльності, то вона оподатковується саме як підприємницький дохід за правилами ЄП. Тобто «цивільного» оподаткування (ПДФО і ВЗ) для діючого ФОП бути не повинно;

2) списана заборгованість має включатися в ЄП-дохід. Але якщо ПФД вже була включена до ЄП-доходу та оподаткована ЄП, то

Жодних (!) наслідків після спливу строку позовної давності вже не буде (за ПФД, яка раніше вже потрапила в ЄП-дохід).

Тут є нюанс, що згадані роз’яснення були адресовані саме ФОП на ЄП групи 3 ставка 5 % (тобто без ПДВ). Але, вважаємо, вони цілком можуть бути поширені і на ФОП груп 1 та 2, бо підхід для платників ЄП без ПДВ має бути взагалі однаковим.

ФОП на ЄП групи 3 ставка 3 %. Згаданий вище підхід, вважаємо, цілком може бути поширено і на ФОП групи 3 ставка 3 % (тобто з ПДВ).

Бо дивіться, як узагалі можна зрозуміти податківців. Фактично вони кажуть, що в такому разі ЄП-дохід є — у вигляді списаної заборгованості. Але перекваліфікацію такого доходу — включати в ЄП-дохід списану заборгованість, прибирати дохід за ПФД — робити не потрібно. Адже, зверніть увагу, податківці кажуть у т. ч. про те, що не треба подавати уточнюючу декларацію! Тобто нічого не потрібно уточнювати в попередніх періодах.

Ця логіка може гарно лягати на ФОП групи 3 ставка 3 % — тобто що не потрібно визнавати дохід за п. 292.3 ПКУ (за заборгованістю, за якою минув строк позовної давності) і прибирати дохід за ПФД.

Хоча, звичайно, щось домислювати за податківцями — справа невдячна. Можливо, вони наполягатимуть на перекваліфікації доходу (прибираємо дохід від ПФД, ставимо дохід за заборгованістю, за якою минув строк позовної давності, як для грошової заборгованості — див. вище).

Тому

настійно радимо отримати ІПК

Більше деталей, у т. ч. щодо ПФД, прощеної до спливу строку позовної давності, знайдете у статті «ФОП на єдиному податку не повернув поворотну фіндопомогу: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2026, № 23.

Якщо контрагент ФОП на ЄП зареєстрував припинення

Кажемо знов-таки про ситуації, коли ФОП на ЄП отримав товар / роботу / послугу і не розрахувався чи ФОП на ЄП отримав передоплату, а товар / роботу / послугу не поставив, при цьому контрагент ліквідувався (зареєстрував припинення) ще до спливу строку позовної давності за відповідною заборгованістю.

Контрагент — юрособа. На перший погляд здається, що якщо юрособа-кредитор ліквідована, то заборгованість слід списати (визнати дохід тощо). Але це, насправді, не так, адже відповідну заборгованість мають або продати в процесі ліквідації, або роздати засновникам (ч. 12 ст. 111 ЦКУ) (див. статті «Розрахунки з дебіторами та кредиторами: як це відбувається під час ліквідації юрособи?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45, «Ліквідувався кредитор: наслідки для боржника» // «Податки & бухоблік», 2019, № 36). Тобто,

по-хорошому, ФОП-боржнику повинні повідомити про зміну кредитора (ст. 516 ЦКУ), і тоді в нього не буде ніяких підстав списувати заборгованість до закінчення строку позовної давності

А якщо не повідомлять? Також можна не списувати заборгованість до закінчення строку позовної давності, аргументуючи це тим, що ФОП не знає достеменно, чи не з’явиться у майбутньому новий кредитор із вимогами погасити борг.

Якщо ж є офіційне повідомлення від кредитора або ліквідатора, що претензій більше немає, то тоді, дійсно, заборгованість слід списати. Але це, скоріш, рідкісний випадок.

А що вважають податківці? Вони можуть вимагати визнавати дохід уже в момент ліквідації кредитора. І якщо ФОП не повідомляли (!) про зміну кредитора, то обережний ФОП, знаючи про ліквідацію кредитора, може не чекати і списати борг одразу, визнаючи його безнадійним.

Але як це відобразити в обліку? Згідно з абз. 3 п. 292.3 ПКУ до ЄП-доходу платника ЄП з ПДВ включається сума кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності. А про ліквідаційну кредиторку взагалі нічого не сказано.

Тож формально виходить, якщо ФОП (хоч платник ПДВ, хоч неплатник ПДВ) хоче списати таку заборгованість, то йому слід діяти в спосіб, описаний вище (для заборгованості, за якою минув строк позовної давності) для випадку, коли ФОП не є платником ПДВ (див. вище підрозділи «ФОП на ЄП груп 1, 2 та 3 ставка 5 %»).

Втім тут краще отримати від податківців ІПК, адже їх бачення може бути іншим (навіть вигіднішим для підприємця). Наприклад, ФОП на ЄП з ПДВ можуть дозволити діяти аналогічно списанню заборгованості, за якою минув строк позовної давності, саме ФОПом на ЄП з ПДВ (див. вище підрозділи «ФОП на ЄП групи 3 ставка 3 %»).

Контрагент також є ФОПом. Тут узагалі залізно працює правило, що у випадку реєстрації припинення діяльності ФОП зобов’язання (як і права) такої фізичної особи за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а продовжують існувати.

Тож

припинення діяльності контрагента-ФОП не є підставою для визнання заборгованості такого ФОП або заборгованості перед таким ФОП безнадійною (такою, що підлягає списанню)

Більше деталей знайдете у статті «ФОП закрився, а борги залишились: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 19.

Тому

до того моменту, поки не спливе строк позовної давності, питаннями оподаткування відповідної заборгованості сміливо можна не перейматися

Висновки

• Строк позовної давності знову має значення — з 04.09.2025 він почав знов спливати, тому питання списання заборгованостей актуальне.
• ФОП на ЄП групи 3 ставка 3 % (з ПДВ) прострочену кредиторську заборгованість має включити в дохід на дату спливу строку давності. Дохід оподатковується ЄП (3 %) + ВЗ (1 %). ПДВ у дохід не включається, але за умови нарахування компенсуючих ПЗ.
• У ФОП на ЄП груп 1, 2 та групи 3 ставка 5 % (без ПДВ) така заборгованість не є ЄП-доходом, але оподатковується як «цивільний» дохід фізособи: 18 % ПДФО + 5 % ВЗ.
• Якщо ФОП отримав передоплату, але зобов’язання не виконав, то повторно ЄП-дохід не визнається (щоб уникнути подвійного оподаткування). Можлива перекваліфікація доходу, але без податкових наслідків (або з ризиками — залежно від підходу податківців).
• Поворотна фіндопомога (ПФД), якщо вже була включена в ЄП-дохід — повторного оподаткування після спливу строку давності не має. Податківці це підтверджують.
• У разі ліквідації кредитора-юрособи сам факт ліквідації не означає автоматичного списання боргу. Можна чекати офіційного підтвердження про відсутність претензій. Але податківці можуть вимагати визнати дохід раніше (за фактом припинення). Якщо ФОПа не повідомлено про зміну кредитора, обережний підхід — дослухатися до вимог податківців.
• Якщо контрагент — ФОП і закрився, то зобов’язання не зникають. Можна сміливо чекати на сплив строку позовної давності.
• У багатьох ситуаціях є ризик різного трактування. Краще отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК).

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 28:

• Безнадійна заборгованість у ФОП-єдиноподатника
• Закінчення строку давності за поворотною фіндопомогою при зміні систем оподаткування
• Безнадійна кредиторська заборгованість і юрособи-спрощенці
• Закінчення строку давності за відвантаженими (отриманими) товарами / послугами: наслідки з ПДВ
• Сплив позовної давності за виданими і одержаними авансами: наслідки з ПДВ
• Покупець перерахував передоплату, але продавця згодом ліквідовано: наслідки для кредитора
• Не списали кредиторку ліквідованого постачальника: як виправити?
• Кредиторка перед банкрутом: коли списувати, що з ПДВ?
• Як списати дебіторську заборгованість, не погашену після рішення суду?
• Строки позовної давності: що потрібно знати бухгалтеру у 2026 році?

Передплатити "Податки & бухоблік"