Закінчення строку давності за відвантаженими (отриманими) товарами / послугами: наслідки з ПДВ

Та і «коригувальна» ст. 192 ПКУ можливості коригування ПДВ-зобов’язань у такому разі не передбачає.

Про те саме говорять і податківці: оскільки покупець не повертав товари і сума компенсації вартості товарів не змінюється, то при списанні дебіторської заборгованості продавець не має законодавчих підстав для коригування ПЗ з ПДВ (див. БЗ 101.06, яка діяла до 01.04.2023, проте висновки якої і зараз залишаються актуальними, а також листи ДПСУ від 26.02.2025 № 1039/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 03.05.2024 № 2542/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 30.11.2021 № 4548/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 05.08.2021 № 2958/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Тому

перетворення після закінчення строку позовної давності дебіторської заборгованості на безнадійну для ПДВ-обліку продавця нічого не змінить

Єдине, що суму ПДВ у складі безнадійної дебіторської заборгованості продавець зможе включити у витрати. У бухобліку дебіторська заборгованість списується в повній сумі (з ПДВ). Списання грошової безнадійної заборгованості здійснюється за рахунок створеного резерву сумнівних боргів (Дт 944 — Кт 38) і відображається в бухобліку записом Дт 38 — Кт 361 (РСБ створюють у сумі заборгованості з ПДВ). А якщо створеного резерву сумнівних боргів (РСБ) для списання безнадійної дебіторки виявилося недостатньо, то суму безнадійної дебіторської заборгованості, що списується (понад РСБ), у бухобліку відносять прямо на інші операційні витрати (Дт 944 — Кт 361).

Якщо продавець застосовує касовий метод. При касовому методі обліку ПДВ (на відміну від методу першої події) податкові зобов’язання (ПЗ) нараховують за оплатою або отриманням інших видів компенсації вартості товарів, які постачаються (послуг, що надаються) (п.п. 14.1.266 ПКУ). Отже, якщо оплати не було, підстав на нарахування ПЗ немає (в бухобліку, якщо постачання товарів / послуг — перша подія, будуть проводки: Дт 361 — Кт 702; Дт 702 — Кт 6432) І, по-хорошому, після закінчення строку позовної давності суму, завислу на Кт рахунка 6432, потрібно списати на доходи (Дт 6432 — Кт 719).

Але податківці дотримуються іншого підходу.

Податківці для продавців-касовиків (які ведуть ПДВ-облік за касовим методом) списання безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені і не оплачені товари / послуги розцінюють як «інший вид компенсації вартості товарів (послуг)».

І тому говорять, що платник податку, який застосовує касовий метод, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) (БЗ 101.06; листи ДПСУ від 15.11.2024 № 5271/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 26.05.2021 № 2002/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). У бухобліку в цьому випадку буде проводка: Дт 6432 — Кт 641/ПДВ.

Хоча такий висновок контролерів — спірний. Адже під «іншими видами компенсації» слід розуміти негрошові розрахунки: бартер, залік тощо. Тобто коли відбувається відшкодування вартості товарів (послуг) за рахунок інших джерел. У нашому ж випадку жодної компенсації поставлених товарів (послуг) касовик взагалі не отримує. Тому списання безнадійної заборгованості неправильно ототожнювати з компенсацією вартості поставлених товарів (послуг). Подробиці див. у статті «Списання безнадійного грошового боргу постачальником-касовиком: що з ПДВ?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81 (ср. 025135600).

В обліку продавця операції відобразяться такими записами.

Таблиця 1. Списання безнадійної грошової заборгованості у продавця

ПДВ-облік у покупця

При отриманні товарів / послуг, якщо постачальник зареєстрував податкову накладну, суму вхідного ПДВ покупець включив у податковий кредит (ПК).

Але товари / послуги протягом строку позовної давності так і не були оплачені. Що далі з цим податковим кредитом?

Податківці вважають, що якщо покупець так і не оплатив товари /послуги протягом строку позовної давності, то вони набувають статусу безоплатно отриманих (мовляв, відсутній факт їх придбання, а отже, й не виконуються умови з п. 198.1 ПКУ для відображення податкового кредиту).

Тому при списанні після закінчення строку позовної давності безнадійної заборгованості за неоплаченими товарами / послугами

податківці вимагають від покупця відкоригувати ПК

При цьому ПК-коригування податківці пропонують проводити:

— якщо ПК формувався до 01.07.2015 — шляхом зменшення (коригування) ПК за допомогою бухдовідки (листи ДПСУ від 15.12.2025 № 6649/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 01.06.2021 № 2175/ІПК/99-00-21-03-02-06);

— якщо ПК відображався після 01.07.2015 —

шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ і складання компенсуючої ПН

Такі роз’яснення, зокрема, містяться в БЗ 101.24, листах ДПСУ від 15.12.2025 № 6649/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 24.12.2025 № 6847/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 21.02.2025 № 913/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК. Логіка податківців тут зрозуміла: податківці хочуть, щоб покупець не тільки зняв податковий кредит, а й відкоригував регліміт, отриманий від зареєстрованої постачальником ПН.

Компенсуючі ПЗ. Компенсуючі ПЗ

необхідно нарахувати у податковому періоді, в якому кредиторська заборгованість стала відповідати ознакам безнадійності і виникли підстави для її списання

Також потрібно скласти (не пізніше останнього дня місяця періоду, в якому кредиторська заборгованість стала безнадійною) та зареєструвати на компенсуючі ПЗ зведену податкову накладну з типом причини «13»).

Причому нарахувати компенсуючі ПЗ податківці вимагають незалежно від напряму подальшого використання таких товарів — навіть якщо вони були використані в оподатковуваних операціях.

Вимоги податківців щодо необхідності платнику «зняти» податковий кредит є доволі спірними, адже:

— постачання не скасовується й об’єкт оподаткування ПДВ нікуди не зникає;

— товари не відповідають визначенню «безоплатно отриманих» (п.п. 14.1.13 ПКУ), оскільки поставлялися не безоплатно, а за договором купівлі-продажу;

— списання безнадійної кредиторки не підпадає під коригувальну ст. 192 ПКУ, тому підстави для коригування ПК відсутні.

Але! Не нараховувати компенсуючі ПЗ можна в тому випадку, якщо ви готові доводити своє право їх не нараховувати в суді.

У принципі,

судова практика виступає за некоригування ПК покупцем при списанні безнадійної кредиторки (див., зокрема, постанови ВС від 16.12.2025 у справі № 380/4205/24, від 18.07.2024 у справі № 1540/4322/18; від 09.02.2022 у справі № 640/12697/19; від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21)

Суд звертає увагу на те, що п. 198.5 ПКУ чітко визначена низка випадків, що вимагають нарахування компенсуючих ПЗ. І ні під один з них списання безнадійної кредиторки не потрапляє (детальніше див. «Списання безнадійки за неоплаченими товарами: ПК зберігається — Верховний Суд за!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49).

Крім того, суд зазначає, що списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а норми ПКУ не встановлюють обов’язку по коригуванню податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Але зазначимо:

трапляються випадки, коли суди стають і на бік податківців (див., зокрема, постанову Верховного Суду 19.09.2024 у справі № 826/7908/17)

У цій справі суд, по суті, розцінив списання кредиторської заборгованості як зменшення вартості товарів на 100 % і дійшов висновку, що

«зміна вартості товару, а саме зменшення вартості на 100 %, призводить до коригування раніше відображеного податку на додану вартість у складі податкового кредиту».

Заборгованість перед нерезидентом. Тут відмінність у тому, що хоча за товар і не сплачено нерезиденту, але ПДВ був сплачений на митниці під час ввезення товарів.

Тому при списанні безнадійної заборгованості перед нерезидентом за товари контролери визнають, що

імпортний ПК покупцеві коригувати не треба

Адже в цьому випадку сума компенсації не змінюється (коригувальних підстав зі ст. 192 ПКУ не виникає) та імпортний ПДВ, сплачений при ввезенні, платникові не повертається (БЗ 101.13, листи ДПСУ від 09.12.2025 № 1355/2/99-00-24-01-03-02; від 26.02.2025 № 1006/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).

Аналогічна ситуація із списанням кредиторської заборгованості за отриманими від нерезидента, але не оплаченими роботами / послугами, з місцем постачання на території України. Адже в цьому випадку отримувач послуг мав самостійно нарахувати ПЗ з ПДВ з отриманих послуг за ст. 208 ПКУ і, якщо він є платником ПДВ, — показати податковий кредит. І це нарахування ніяк не залежало від того, чи сплачено за послуги / роботи нерезиденту. Тому в цьому випадку і нараховані з отриманих послуг нерезидента ПЗ з ПДВ, і податковий кредит не коригуються. Це підтверджується і БЗ 101.15.

Якщо покупець застосовує касовий метод. Узагалі, у такому випадку, оскільки за товар не сплачено, у покупця-касовика немає і права на податковий кредит. А тому ПДВ-питання наче взагалі й не повинно було виникати. Якщо отримання товару — перша подія, підприємство-касовик показало в обліку проводки: Дт 28 — Кт 631; Дт 6442 — Кт 631. По-хорошому, при списанні безнадійної заборгованості суму, завислу в Дт 6442, потрібно списати на витрати (Дт 949 — Кт 6442).

Але! Податківці говорять, що якщо покупець-касовик отримав від продавця зареєстровану податкову накладну — наприклад, товари (послуги) надійшли від звичайного продавця-некасовика, який за першою подією (відвантаженням) зареєстрував ПН на покупця, — то при списанні заборгованості покупець-касовик має (листи ДПСУ від 27.10.2023 № 3804/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 02.05.2025 № 2424/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК):

— на підставі вхідної ПН продавця відобразити ПК (Дт 641/ПДВ — Кт 6442), який одразу ж компенсувати, тобто

— нарахувати компенсуючі ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (Дт 949 — Кт 6435; Дт 6435 — Кт 641/ПДВ).

Зрозуміло, що такий підхід запропонований, щоб таким чином відрегулювати (нівелювати) регліміт, отриманий від зареєстрованої постачальником ПН.

А ось якщо в покупця немає вхідної зареєстрованої ПН від продавця, то про жодне відображення ПК і його компенсації (як радять податківці) і мови бути не може.

Що примітно, в листі ДПСУ від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК раніше зазначалося, що в разі визнання заборгованості безнадійною і її списання покупець-касовик не отримує право на ПК (залишається без ПК), оскільки оплата за товари продавцеві не перерахована.

В обліку покупця операції відобразяться такими записами.

Таблиця 2. Списання після закінчення позовної давності безнадійної заборгованості в покупця

Висновки

• Якщо товари поставлені і не оплачені протягом строку позовної давності:
  — продавець не зменшує свої податкові зобов’язання з ПДВ;
  — покупець, який не хоче сперечатися з податківцями, зменшує свій податковий кредит шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ і складання компенсуючої ПН.

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 28:

• Безнадійна заборгованість у ФОП-єдиноподатника
• Закінчення строку давності за поворотною фіндопомогою при зміні систем оподаткування
• Безнадійна кредиторська заборгованість і юрособи-спрощенці
• Закінчення строку давності за відвантаженими (отриманими) товарами / послугами: наслідки з ПДВ
• Сплив позовної давності за виданими і одержаними авансами: наслідки з ПДВ
• Покупець перерахував передоплату, але продавця згодом ліквідовано: наслідки для кредитора
• Не списали кредиторку ліквідованого постачальника: як виправити?
• Кредиторка перед банкрутом: коли списувати, що з ПДВ?
• Як списати дебіторську заборгованість, не погашену після рішення суду?
• Строки позовної давності: що потрібно знати бухгалтеру у 2026 році?

Передплатити "Податки & бухоблік"