Основні засоби, МНМА чи МШП: де проходить межа?

Критерії для класифікації. Якщо придбаний предмет призначено для використання тільки в комплексі з іншим об’єктом, тобто він не може функціонувати окремо від іншого об’єкта (будівлі, авто, обладнання), варто оцінити його за такими критеріями (усіма одночасно):

1) чи є він самостійним закінченим пристроєм?

2) чи можна його відокремити без втрати функціональності основного об’єкта?

3) чи виконує він додаткову самостійну окрему функцію або це тільки забезпечення первісних функцій основного об’єкта?

4) чи має він інший строк корисного використання, ніж основний об’єкт?

Зважаючи на це, придбаний актив не визнають окремим об’єктом обліку, якщо:

— не має самостійної додаткової функції;

— є конструктивним елементом будівлі чи обладнання;

— забезпечує лише працездатність іншого об’єкта.

У такому разі спочатку такі придбані активи обліковують як запчастини (субрахунок 207), або будівельні матеріали (субрахунок 205), або капітальні інвестиції (субрахунок 152). А потім:

— або списують на витрати (як витрати на ремонт) — якщо вони призначені для підтримання об’єкта в робочому стані;

— або збільшують первісну вартість ОЗ і МНМА (якщо вони підвищують техніко-економічні характеристики основного засобу).

Розберемося з цим моментом на прикладах.

Приклади (не)самостійних об’єктів обліку

Для кращого сприйняття згрупуємо матеріальні активи у таблиці нижче.

Розмежування активів на (не)самостійні об’єкти обліку

МШП, МНМА чи ОЗ — як розмежувати?

Класифікаційні ознаки. МШП і МНМА схожі тим, що ті й інші багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи незмінною свою натуральну форму (на відміну, наприклад, від сировини, матеріалів або товарів). Такі предмети поступово втрачають свої первісні якості і властивості, роблячись непридатними. Натомість, такі ж якості мають і інші — не малоцінні — необоротні активи. Тож згаданою «багатократністю» МШП схожі не лише з МНМА, але й узагалі з усіма ОЗ.

Тому для правильного розмежування

передусім потрібно орієнтуватися на передбачуваний (очікуваний) строк корисного використання (експлуатації) активу

І якщо очікуваний строк корисного використання:

— менше 1 року або нормального операційного циклу (п. 6 НП(С)БО 9 «Запаси») — такому активу місце у складі МШП (рахунок 22);

— більше 1 року або операційного циклу, якщо він довший за рік (п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби») — такий актив обліковують у складі необоротних активів: МНМА (субрахунок 112) або ОЗ (рахунок 10) залежно від його вартості.

МШП. Отже, головна відмінність МШП від МНМА — очікуваний строк їх експлуатації, обмежений одним роком (операційним циклом).

Прикладами МШП є, зокрема, інструменти, господарський інвентар, спецоснащення, спецодяг та спецвзуття, засоби індивідуального захисту, офісне приладдя.

Характерними для МШП є три ознаки:

1) відокремлений матеріальний об’єкт, який може самостійно виконувати певні функції;

2) має багаторазове використання, зберігаючи незмінною свою натуральну форму;

3) строк служби не більше одного року. А от

вартісна ознака при класифікації МШП жодного значення не має, навіть незважаючи на присутність слова «малоцінні» в назві цих активів

Тобто МШП можуть визнаватися матеріальні активи будь-якої вартості. Тому якщо очікуваний строк корисного використання активу не перевищує 1 року або операційного циклу, навіть якщо його вартість буде 100 тис. грн, — він вважатиметься МШП.

Щодо строку корисного використання, то для деяких активів, які прийнято відносити до МШП, строк їх експлуатації (термін використання) встановлено нормативними документами (наприклад, для спецодягу та спецвзуття).

Якщо такий строк нормативно не визначений, його встановлюють самостійно. За основу можна взяти, наприклад, рекомендований строк можливого використання об’єкта, визначений у технічній (паспортній) документації на актив.

Строк корисного використання активу встановлюють під час оприбуткування об’єкта МШП та фіксують у первинних документах.

МШП обліковують у складі активів (на рахунку 22) тільки до передачі в експлуатацію. А після передачі МШП в експлуатацію їх вартість виключають зі складу активів (списують з балансу). Надалі має бути організований оперативний облік у кількісному вираженні. Кількісний облік таких предметів ведуть протягом усього строку їх фактичного використання (п. 23 НП(С)БО 9):

— за місцями експлуатації;

— за відповідальними особами.

Отже, для класифікації об’єкта як МШП достатньо, щоб строк корисного використання такого об’єкта був не більше 1 року (операційного циклу). Знову ж таки в цілях класифікації орієнтуємося не на фактичний, а на очікуваний строк використання відповідного матеріального активу.

Ознаки відокремлення МНМА від ОЗ

Якщо очікуваний строк корисного використання (експлуатації) активу більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), це — необоротний матеріальний актив.

Передбачуваний строк корисного використання об’єкта встановлюють у розпорядчому документі, який оформлюють при визнанні малоцінного об’єкта активом (тобто при зарахуванні його на баланс).

Обліковують такий необоротний матеріальний актив за нормами НП(С)БО 7. А п. 5 НП(С)БО 7 виокремлює класифікаційні групи «Основні засоби» (п.п. 5.1) та «Інші необоротні матеріальні активи» (п.п. 5.2), до складу якої (останньої) включаються «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (п.п. 5.2.2).

Критерієм розмежування МНМА від ОЗ є вартість активу

Тобто саме за вартістю активу визначають, буде об’єкт обліковуватися у складі МНМА чи ОЗ. При цьому зауважте, що вартісна ознака стосується суто МНМА. Інші види матеріальних активів з групи «Інші необоротні матеріальні активи» (бібліотечні фонди, інвентарна тара тощо) обліковують у складі відповідних підгруп незалежно від розміру їх первісної вартості.

Поріг малоцінності. У податковому обліку цей вартісний критерій закріплений законодавчо на рівні 20000 грн — ПДВ у платників цього податку до первісної вартості не входить (п.п. 14.1.138 ПКУ). Натомість у бухобліку відповідно до з п. 5.2 НП(С)БО 7

підприємство самостійно визначає вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА

Такий поріг малоцінності обов’язково закріплюють у наказі про облікову політику підприємства. Якщо вартісний критерій розмежування МНМА і ОЗ не визначили в обліковій політиці, тоді навіть об’єкти з незначною вартістю доведеться обліковувати як ОЗ. І в бухобліку такого підприємства не буде МНМА.

Зазвичай на практиці підприємства в обліковій політиці встановлюють вартісні критерії розмежування МНМА і ОЗ на податковому рівні — тобто орієнтуючись на податковий критерій у 20000 грн.

Заразом підприємство для цілей бухобліку має право встановити в обліковій політиці й іншу вартісну ознаку для включення предметів до складу МНМА — це може бути й сума, більша за 20000 грн. Але варто пам’ятати, що

варіювати з вартісним критерієм розмежування МНМА і ОЗ доцільно лише малодохідному платнику податку на прибуток (з річним доходом не більше 40 млн грн), який прийняв рішення не коригувати фінрезультат на податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ

Адже малодохідники тут повністю орієнтуються на бухоблік, позаяк окремий податковий облік ОЗ не ведуть. Тому до податкових 20000 грн, установлених для ОЗ п.п. 14.1.138 ПКУ, вони взагалі можуть не прив’язуватися. І навряд чи тут можуть за щось причепитися фіскали. Тому малодохідники цілком можуть й підвищити вартісну планку для розмежування МНМА і ОЗ.

А ось високодохідникам (з річним доходом понад 40 млн грн) і малодохідникам-добровольцям установлювати підвищений вартісний критерій малоцінності сенсу взагалі немає. Адже вони мають коригувати свій фінрезультат на амортизаційні різниці з пп. 138.1, 138.2 ПКУ:

— збільшити фінрезультат на бухоблікову амортизацію ОЗ і

— зменшити фінрезультат на податкову амортизацію ОЗ. При цьому для податкових цілей слід орієнтуватися на податкове визначення ОЗ і вартісний критерій у 20000 грн, визначений п.п. 14.1.138 ПКУ.

Також для розрахунку податкової амортизації потрібно орієнтуватися на мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ.

Подробиці про амортизаційні різниці знайдете у статті ««Амортизаційні» податкові різниці» // «Податки & бухоблік», 2025, № 86.

Підсумуємо: щоб визначити, чим саме є конкретний «багатократний» актив — МШП, або МНМА чи ОЗ, — достатньо знати очікуваний строк його використання. Якщо він менше або дорівнює одному року (операційному циклу, якщо той більше року), то незалежно від вартості — це МШП. Якщо ж передбачається, що строк експлуатації перевищить один рік, то потрібно оцінити вартість такого «довгограючого» активу. Якщо вона вписується в малоцінну межу, яку підприємство закріпило в обліковій політиці, — це МНМА (крім активів, що обліковуються на субрахунках 111, 113, 114, 115, 116, 117). Якщо не вписується — це інші — немалоцінні — ОЗ.

Для наочності покажемо це на рисунку.

Класифікація матеріальних активів у бухгалтерському обліку

Покомпонентний облік ОЗ

Для облікових цілей об’єкт ОЗ — далеко не завжди окремий монолітний предмет. Ним може бути як частина одного, так і декілька предметів, фізично між собою не з’єднаних (п. 4 НП(С)БО 7). Отже, цілком можливо обліковувати ОЗ покомпонентно.

Зазвичай окремими компонентами визнають:

— частини об’єкта з різними строками служби (п. 4 НП(С)БО 7) або

— значні компоненти, вартість яких є суттєвою стосовно первісної та/або балансової вартості всього об’єкта (пп. 23, 24 Методрекомендацій № 561).

Наприклад, підприємство зібрало пристрій із автомобільного акумулятора та інвертора, до якого у період відсутності електроенергії підключатимуть освітлення приміщення, комп’ютер, іншу офісну техніку тощо. Тоді, виходячи з наведених ознак,

кожен компонент (частину) зібраного пристрою цілком допустимо зарахувати на баланс як два окремих об’єкти обліку ОЗ — (1) автомобільний акумулятор та (2) інвертор напруги

Відповідно обліковують і амортизують такі компоненти окремо. І може так статися, що вартість кожного компонента буде меншою за 20000 грн (звісно, якщо сукупна вартість пристрою первісно була вищою за 20000 грн). А це дозволить зарахувати об’єкти до складу МНМА. І амортизувати їх методом «100 %» (тобто при введенні в експлуатацію одразу ж віднести всю вартість об’єкта до складу витрат) або методом «50 %/50 %» (50 % — у першому місяці використання об’єкта і 50 % — у місяці списання з балансу).

Причому бухгалтерські компоненти певного об’єкта ОЗ можна спокійно визнавати окремими об’єктами ОЗ і в податковому обліку. Адже ПКУ це не заборонено. Навпаки п.п. 138.3.1 ПКУ вимагає здійснювати розрахунок амортизації ОЗ відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених п.п. 14.1.138 і пп. 138.3.2 — 138.3.4 ПКУ.

Тож самостійні об’єкти зібраного підприємством пристрою (автомобільний акумулятор і інвертор напруги) первісною вартістю не більше 20000 грн потраплять до групи 11 (МНМА). А такі активи не належать до податкових ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Відповідно вони не беруть участі в розрахунку різниць згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ.

Класифікація паливних карток і токенів

Паливні картки. Порядок обліку паливних карток залежить від умов їх отримання, передбачених відповідним договором між постачальником пально-мастильних матеріалів (ПММ) і підприємством-покупцем.

Частіше за все підприємства купують смарт-картки. У бухобліку їх вартість відображають так:

— якщо строк служби паливної картки не перевищує 1 року — на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». При цьому витрати, пов’язані з придбанням такої короткострокової смарт-картки, визнають витратами того періоду, в якому її передано в експлуатацію, залежно від напряму використання або списують на собівартість продукції (робіт, послуг);

— якщо строк служби паливної картки більше 1 року — на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Вартість такої картки амортизують за одним із методів, визначених п. 27 НП(С)БО 7, — тобто «50 %/50 %» або «100 %».

Якщо ж паливна картка залишається у власності постачальника ПММ, то на балансі покупця її не відображають. Оскільки вона не відповідає критеріям визнання активом. У цьому випадку отримані паливні картки обліковують поза балансом. Для цього використовують рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні», до якого можна завести окремий субрахунок, наприклад, 026 «Паливні картки». Аналітичний облік підприємство вестиме в журналі обліку руху паливних карток.

Токени. Такі фізичні носії кваліфікованого електронного підпису (КЕП) використовують багаторазово — тобто при генерації нового КЕП купувати новий токен не потрібно. Тож за усіма параметрами токени підпадають під визначення ОЗ.

Якщо підприємством установлено вартісний критерій для розмежування МНМА від власне ОЗ, їх обліковують на субрахунку 112

У першому місяці використання токенів на них нараховують амортизацію методом «50 %/50 %» або «100 %».

Інакше (якщо вартісний критерій не встановлений) такі малоцінні предмети обліковують на субрахунку 109 або 104.

Проте незалежно від бухгалтерського рахунку обліку для цілей податку на прибуток токени не є податковими ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Адже їх вартість менше 20000 грн. Тому податкові різниці з пп. 138.1, 138.2 ПКУ за ними не розраховують.

Висновки

• Обліковувати придбані матеріальні активи як самостійний об’єкт обліку (у складі ОЗ, МНМА, МШП) можливо, якщо об’єкт є закінченим пристроєм, що виконує певні самостійні функції.
• До МШП відносять активи, строк служби яких не перевищує один рік (один операційний цикл, якщо він довший за рік). Вартісна ознака при класифікації МШП жодного значення не має.
• Поріг малоцінності для МНМА (критерій розмежування МНМА і ОЗ) в бухобліку підприємство встановлює самостійно в обліковій політиці. Зазвичай обирають податковий критерій у 20000 грн.
• Малодохідники-відмовники можуть установити поріг малоцінності і більше 20000 грн. А високодохідникам і малодохідникам-добровольцям установлювати підвищену вартісну ознаку МНМА сенсу немає. Адже вони мають розраховувати амортизаційні різниці з пп. 138.1, 138.2 ПКУ.
• Бухстандарти дозволяють обліковувати ОЗ покомпонентно (частинами) і, відповідно, амортизувати їх окремо. Тоді такі самостійні об’єкти обліку первісною вартістю не більше 20000 грн потраплять до МНМА. Тож податкові різниці за ними не виникатимуть.

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 36:

• Основні засоби, МНМА чи МШП: де проходить межа?
• Блок живлення до комп’ютера, зарядний пристрій для електромобіля: окремий об’єкт чи запчастина?
• Придбання та оприбуткування МШП та МНМА
• Облік експлуатації МШП та МНМА
• Оформлюємо документи на рух МШП і МНМА
• МШП працює більше року: чи переводити до складу необоротних активів?
• Повертаємо об’єкт МНМА за гарантією
• Ремонт і поліпшення малоцінних необоротних матеріальних активів
• Переоцінка МНМА: обмеження та облікові наслідки
• Облік ліквідації МШП і МНМА
• Обліковуємо недостачу малоцінки
• Продаж МНМА: бухоблік, ПДВ, прибуток і єдиний податок
• Працівник відшкодовує вартість спецодягу (МНМА)
• Облік фахової літератури на підприємстві
• ФОП на загальній системі: облік витрат на придбання МНМА/МШП
• Що буде в травні 2026 року

Передплатити "Податки бухоблік"