Чат 911

Отримуйте
новини поштою!

29.05.26 07:45
0 Друкувати

Як вивести гроші з юрособи: порівнюємо поширені варіанти

Автор: Войтенко Тетяна, податковий експерт.

Щоб законно вивести кошти, власник підприємства має врахувати можливі ризики та чітко розуміти, скільки коштуватиме чиста гривня у 2026 році. У статті порівняємо найпопулярніші способи виведення коштів — від зарплати й дивідендів до безпроцентної позики та виплат ФОП-єдиноподатникам. А також покажемо, коли виникають ризики для бізнесу та які варіанти можуть бути вигіднішими.

Як вивести гроші з юрособи: порівнюємо поширені варіанти

Обмеження при розрахунках готівкою

Для юридичної особи гроші на рахунку в банку / в касі підприємства — це не кошти власника / засновника, а майно самої компанії. Тому просто взяти й витратити їх на особисті потреби не можна.

Тож якщо власник / засновник бажає використати грошові кошти від бізнесу (тобто кошти юрособи) «на себе», то їх (кошти) необхідно якось вивести з підприємства. Далі наведемо найбільш безпечні відомі з таких способів і покажемо, скільки при цьому доведеться сплатити податків / зборів.

Але спершу нагадаємо про готівкові обмеження в розрахунках:

1) у розмірі до 50000 грн уключно — між підприємством і фізичними особами;

2) у розмірі до 10000 грн уключно — між суб’єктами господарювання (ФОП або юрособами).

Подробиці читайте у статтях «Проблеми з лімітованими розрахунками: наслідки і вирішення» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20«Готівкові обмеження у 10 та 50 тис. грн: як не порушити» // «Податки & бухоблік», 2024, № 80.

Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту
    Передплачуйте та читайте повністю:
  • новини, ексклюзивні статті, довідники
  • завантажуйте бланки
  • усе це без реклами
99
грн/
місяць
Вже сплатили? Увійти
Передплатники Factor PRO отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.

Тому в низці випадків, коли суми готівкових розрахунків можуть перевищити наведені розміри (50000 грн / 10000 грн), краще переводити гроші безготівкою (наприклад, на картрахунки). А вже отримувач сам зніматиме необхідні суми готівкою.

Звісно, слід завжди пам’ятати й про фінансовий моніторинг та його обмеження (див. статтю «Пильний фінансовий моніторинг у банках: чого ще чекати у 2026 році» // «Податки & бухоблік», 2026, № 9).

Ну а тепер — способи виведення готівки з юрособи.

Виплата заробітної плати, премій тощо

Найпростіший варіант — виплатити заробітну плату. Чи то прямо власнику, якщо він є найманим працівником юрособи (є трудовий договір між власником і юрособою). Чи то якомусь умовно «транзитному» найманому працівникові юрособи.

Головний недолік — це достатньо дорогий спосіб (велике податкове навантаження). Адже в стандартних випадках виплата зарплати супроводжується сплатою:

— 18 % ПДФО — утримується безпосередньо із зарплати працівника;

— 5 % військового збору (ВЗ) — теж утримується із зарплати працівника;

— 22 % ЄСВ — нараховується роботодавцем поверх зарплати (але у 2026 році не більше ніж із максимальної величини бази нарахування ЄСВ, яка становить 22 % х 20 розмірів мінзарплат = 172940 грн).

Отже, щоб одержати «на руки» 1 чисту гривню, доведеться витратити приблизно 58,44 коп. на сплату зарплатних податків та ЄСВ

А саме: ПДФО 18 % — 23,38 коп., ВЗ 5 % — 6,49 коп., ЄСВ 22 % — 28,57 коп. (якщо йдеться про нарахування ЄСВ у межах максимальної величини бази).

Платник податку на прибуток. Отже, у платника податку на прибуток витрати на податки та ЄСВ на розготівкування через заробітну плату 1 гривні складуть приблизно 58,44 коп.

Натомість зарплата й прирівняні виплати йдуть у бухобліку до витрат. Тому прибутківцю не доведеться витрачати 18 % цього податку на розготівкування через зарплату. До того ж до витрат увійдуть 22 % ЄСВ, а також ПДФО і ВЗ (у складі нарахованої зарплати). А це в нашому прикладі дозволить зекономити близько 28,52 коп. (158,44 коп. х 18 %). Тобто загальні витрати складуть 29,92 коп. (58,44 коп. - 28,52 коп.) або близько 29,92 % від чистої суми готівки.

Платник ЄП. А от юрособі — платнику єдиного податку (ЄП) отримувати готівку через заробітну плату практично не вигідно, оскільки доведеться додатково витратити ще 3 % або 5 % на сплату ЄП, який обчислюють від будь-якого отриманого в грошовій формі доходу (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ, див. статтю «Що включається в доходи платника єдиного податку» // «Податки & бухоблік», 2025, № 42). А також потрібно сплатити ще й ВЗ «з обороту» — 1 % від ЄП-доходу. Мовимо про кошти, одержані саме від реалізації. Якщо ж на зарплату підуть не оподатковувані ЄП гроші (суми кредитів, внески засновників до статутного капіталу тощо; п. 292. 11 ПКУ), то витрати складуть 58,44 %.

Тож у загальному випадку платнику ЄП, щоб одержати чисту зарплатну гривню, доведеться витратити на податки та ЄСВ приблизно 65,04 коп. (при ЄП-ставці — 3 % і ВЗ — 1 %) або 68,55 коп. (при ЄП-ставці — 5 % і ВЗ — 1 %)

Виплати особам з інвалідністю. Можна зекономити, якщо зарплатні виплати звичайні підприємства будуть проводити особам з інвалідністю. Позаяк тоді ставка нарахування на них ЄСВ складає 8,41 %. Тобто на ЄСВ з однієї гривні буде витрачено менше на 17,65 коп. І загальні витрати на 1 гривню чистої зарплати, наприклад, у платника податку на прибуток складуть 40,79 коп.: ПДФО 18 % — 23,38 коп., ВЗ 5 % — 6,49 коп., ЄСВ 22 % — 10,92 коп. І це без економії на податку на прибуток.

Дуже великі суми. Нагадаємо, що законодавством установлено максимальну величину бази нарахування ЄСВ. Тому готівку доволі часто виводять через виплату зарплати в доволі значних розмірах. Адже ЄСВ нараховується на суму доходу, що не перевищує розмір максимальної величини бази. Як зазначалося вище, у 2026 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ для звичайних роботодавців становить 172940 грн.

Отже, у 2026 році максимальна сума ЄСВ при стандартній ставці 22 % дорівнює 38046,80 грн

А з зарплати особи з інвалідністю вона становить 14544,25 грн.

Із суми перевищення максимальної величини бази нарахування ЄСВ утримують тільки ПДФО та ВЗ. Тобто чим більше розмір нарахованої зарплати, тим менше буде питома вага ЄСВ. А отже, загалом треба буде менше сплачувати податків і ЄСВ із такої суми.

Резидент Дія Сіті. За виконання умов, що дають право на пільгове оподаткування, резиденти Дія Сіті сплачують із зарплати працівника ПДФО — 5 %, ВЗ — 5 %, а ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску незалежно від суми такої зарплати. У 2026 році мінімальний страховий внесок за ставки ЄСВ 22 % — 1902,34 грн.

Зауважимо, що в аналогічному розмірі сплачуються податки з винагороди гіг-спеціаліста за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом.

Водночас у випадку виведення великих сум слід ураховувати положення п.п. 170.141.3 ПКУ. Ними встановлено поріг доходу, після досягнення якого у працівника (гіг-спеціаліста) резидента Дія Сіті виникає обов’язок задекларувати суму зарплати (винагороди за гіг-контрактом), застосувати до суми перевищення ставку ПДФО 18 % та доплатити податок. Поріг, після досягнення якого діє ця вимога, становить еквівалент 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим НБУ станом на 1 січня звітного податкового року.

Надання нецільової матеріальної допомоги

Неоподатковувана. Згідно з п.п. 170.7.3 ПКУ нецільова благодійна допомога не оподатковується ПДФО і ВЗ, якщо її сума сукупно за рік не перевищує граничний неоподатковуваний розмір. Цей розмір залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У 2026 році неоподатковуваний розмір нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, яку підприємство може надати працівнику чи іншій особі без оподаткування ПДФО та ВЗ, становить 4660 грн (на весь 2026 рік)

(див. БЗ 103.15, статтю «Нецільова благодійна допомога: яка сума не оподатковується у 2026 році» // «Податки & бухоблік», 2026, № 15).

Проте не слід таку допомогу ставити на систематичні рейки, бо вже виникнуть додаткові нюанси. Зокрема, коли одразу чи протягом року всім працівникам надається матдопомога, то податківці можуть розглядати її як систематичну та вимагати оподаткування у складі зарплати за зарплатними правилами (див. вище).

Оподатковувана. Отже, 4660 грн — це добре, оскільки жодних податків-зборів з такої суми сплачувати не треба. Але зазвичай на рік — це дуже замало.

Якщо нецільова допомога перевищує зазначену величину, із суми перевищення слід утримати ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 5 %.

А от ЄСВ не буде (як у випадку, коли фізособа перебуває з юрособою в трудових відносинах, так і у випадку, коли не перебуває). Адже разова матеріальна допомога не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5). Крім того, нормами п. 14 розд. I Переліку № 1170 прямо передбачено, що така виплата не є базою нарахування ЄСВ.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Причому сума допомоги значення не має — ЄСВ не нараховується незалежно від розміру.

Виходить, аби одержати чисту гривню, з суми перевищення доведеться сплатити 29,87 коп.: 18 % ПДФО — 23,38 коп. і 5 % ВЗ — 6,49 коп.

Навіть у випадку, коли така допомога виплачується резидентом Дія Сіті працівнику або гіг-спеціалісту. Адже нецільова матеріальна допомога не є зарплатою (винагородою за гіг-контрактом).

Подробиці про матдопомогу працівникам шукайте у статті «Оподаткування матеріальної допомоги працівникам» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77.

Платник податку на прибуток. Якщо матеріальну допомогу виплачує платник податку на прибуток, то матимемо економію, оскільки вся її сума потрапить до витрат і зменшить фінрезультат до оподаткування.

Платник ЄП. А ось у випадку, коли матдопомогу виплачує платник ЄП, витрати на отримання 1 чистої грн значно зростуть (див. вище).

Виплати за цивільно-правовими договорами

Винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ЦПД) на великих сумах оподатковується так само, як і зарплата: ПДФО — 18 %, ВЗ — 5 % та ЄСВ — 22 % (з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ). Тому і витрати на розготівкування 1 гривні будуть ті ж самі, що й для зарплати — 58,44 коп.

Але тут бажано, щоб ЦПД був у рамках одного місяця. Інакше суму винагороди для цілей ЄСВ доведеться ділити на кількість місяців, протягом яких тривав ЦПД. Відповідно сума ЄСВ може зрости.

Зауважимо, що до виплат особам з інвалідністю за ЦПД звичайні підприємства знижену ставку ЄСВ (8,41 %) не застосовують. Для них діє стандартна ставка 22 %.

Також візьміть до уваги, що максимальний поріг для нарахування ЄСВ застосовується до загальної бази нарахування ЄСВ, визначеної за застрахованою особою. Тому іноді ЦПД укладають з особою, яка також є найманим працівником цього ж роботодавця. У такому випадку роботодавець з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ порівнює загальну суму доходів, які нараховані фізособі у звітному місяці (зарплата плюс винагорода за ЦПД). Але практикувати паралельне укладання трудового договору та ЦПД треба виважено і не регулярно, щоб працівнику не інкримінували незареєстроване підприємництво. До того ж потурбуйтесь про належне документальне оформлення факту виконання робіт (надання послуг) за таким ЦПД.

Якщо дохід виплачується не за ЦПД за виконання робіт чи надання послуг (оренда, роялті тощо), то на одну чисту гривню витрати на ПДФО та ВЗ (без урахування прямих податків) складуть 29,87 коп.: 18 % ПДФО — 23,38 коп. і 5 % ВЗ — 6,49 коп.

Про ЦПД із фізособами детально читайте у статті «Оподаткування ЦПД: повний гід для бухгалтера» // «Оплата праці», 2025, № 14.

Платник податку на прибуток. У платника податку на прибуток витрати на отримання 1 чистої грн зменшаться за рахунок того, що винагорода за ЦПД разом із податками потрапляє до бухвитрат, а отже, зменшує фінрезультат до оподаткування.

Платник ЄП. Натомість для платника ЄП — це, як і зарплата, не дуже вигідний варіант. Розрахунки див. вище в розділі «Виплата заробітної плати, премій тощо».

Компенсація за інструмент, використання авто

Цей спосіб розготівкування не такий популярний, але теж подекуди використовується підприємствами.

Виплата компенсації за зношування (амортизацію) належних працівникам інструментів, які використовуються для потреб підприємства, передбачена ст. 125 КЗпП. У ній ідеться лише про інструменти.

Але на практиці інколи цю норму (за аналогією) використовують навіть для виплати компенсації за використання автомобіля працівника. Податківці не заперечують. Натомість суму такої компенсації за використання майна працівника, яке не перебуває в оренді в юрособи, для оподаткування ПДФО (і ВЗ) вважають додатковим благом згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ (див. БЗ 103.02). Проте на такі суми не нараховується ЄСВ (п. 11 розд. І Переліку № 1170).

Тобто щоб одержати чисту гривню з такої компенсації, доведеться ще витратити 29,87 коп. (на ПДФО 18 % — 23,38 коп. і ВЗ 5 % — 6,49 коп.)

Тому за витратами на одну чисту гривню виходить те саме, що використовувати договір оренди — дохід у вигляді орендної плати оподатковується ПДФО 18 % і ВЗ 5 %, а ЄСВ не нараховується (див. БЗ 201.03, статтю «Оренда у фізособи автівки і гаража: податкові наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 80).

До того ж у випадку укладання договору оренди сума орендної плати може значно перевищувати суму компенсації за зношування (амортизацію) належних працівникам інструментів.

Пам’ятайте, що договір оренди транспортного засобу, укладений з фізособою, не зареєстрованою підприємцем, підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ).

Платник податку на прибуток. Прибутківці компенсацію за використання автомобіля / інструмента відносять до складу бухвитрат. Тобто така компенсація зменшує фінрезультат до оподаткування. Тож і витрати на отримання 1 чистої грн у них зменшаться на податок на прибуток із таких сум.

Платник ЄП. А от платникам ЄП доведеться додатково витратити ще 3 % або 5 % на сплату ЄП, а також 1 % на ВЗ.

Виплата дивідендів власникам

Учасники / засновники підприємства можуть отримувати грошові кошти у вигляді дивідендів. І воєнний стан для виплати дивідендів перешкодою не є.

Головна умова для виплати дивідендів — наявність чистого бухгалтерського прибутку у відповідному періоді

Усі деталі щодо цього знайдете у статтях «Виплачуємо дивіденди юрособі: бухоблік і податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2026, № 18«Виплата дивідендів: запитання-відповіді» // «Податки & бухоблік», 2025, № 29.

При виплаті звичайних дивідендів засновнику-резиденту утримують / нараховують такі податки:

— 5 % ПДФО — якщо дивіденди нараховує платник податку на прибуток, чи 9 % ПДФО — якщо дивіденди нараховує юрособа-єдиноподатник (див. статтю «Виплата дивідендів фізособам» // «Податки & бухоблік», 2026, № 18);

— 5 % ВЗ (див. статтю «Ставка військового збору для дивідендів за минулі періоди» // «Податки & бухоблік», 2026, № 18);

— ЄСВ — немає.

Водночас не утримується ПДФО та ВЗ із суми звичайних дивідендів, нарахованих резидентом Дія Сіті — платником податку на виведений капітал, якщо він не проводив виплату дивідендів протягом двох календарних років поспіль. Детально читайте в статті «Дія Сіті: виплата дивідендів фізособі» // «Податки & бухоблік», 2026, № 18. Також тут не буде ЄСВ.

Платник податку на прибуток. Якщо говоримо про оподатковувані дивіденди, то підприємству на загальній системі кожна чиста гривня зазвичай додатково коштуватиме приблизно 35,51 коп.: податок на прибуток 18 % — 24,39 коп. (адже дивіденди виплачують із суми чистого прибутку, з якого вже сплачено податок на прибуток), 5 % ПДФО — 5,56 коп. та 5 % ВЗ — 5,56 коп.

Тобто виходить значно більше, ніж виведення коштів, наприклад, через зарплату особі з інвалідністю чи дуже високу зарплату (див. вище). Бо, повторимо:

1) нарахована зарплата потрапляє до витрат і зменшує тим самим податок на прибуток;

2) ЄСВ (22 % чи 8,41 %) нараховується тільки до максимальної межі і теж включається до бухвитрат.

Платник ЄП. Якщо підприємство — єдиноподатник, то ставка ПДФО буде вже не 5 %, а — 9 %. Тож при виплаті дивідендів ЄП-платнику доведеться сплатити 9 % ПДФО, 5 % ВЗ і ЄП (3 % або 5 %).

І щоб вивести чисту гривню дивідендами, єдиноподатнику потрібно буде витратити на податки 21,13 коп.: 9 % ПДФО — 10,47 коп., 5 % ВЗ — 5,81 коп. і ЄП — 4,85 коп. (при ставці ЄП — 3 % і ВЗ — 1 %) або 23,70 коп.: 9 % ПДФО — 10,47 коп., 5 % ВЗ — 5,81 коп. і ЄП — 7,42 коп. (коли ЄП — 5 % і ВЗ — 1 %). Тобто менше, ніж на загальній системі.

Зменшення статутного капіталу на розмір частки учасника

Іноді виводять готівку з підприємства шляхом зменшення статутного капіталу підприємства на розмір частки учасника та виплати йому належної грошової компенсації.

Оподаткування таких сум аналогічне оподаткуванню операцій з корпоративними правами, але воно лягає на плечі засновника, який вийшов з учасників.

Згідно з п. 170.2 ПКУ у ексзасновника за поданою річною декларацією під оподатковування потрапить інвестиційний прибуток: позитивна різниця між отриманою за частку у статутному капіталі підприємства сумою і вартістю його вкладу.

Тобто, з податкової точки зору, такий спосіб не дуже-то вигідний — просто відтерміновується сплата ПДФО та ВЗ з інвестприбутку

Хіба що засновник вносив до статутного капіталу нематеріальний актив вартістю, скажімо, 10 млн грн, а при виході отримав ті ж 10 млн грн грошима ☺…

Якщо такому ексучаснику підприємство буде винне ще й суму дивідендів за минулі періоди, то така сума оподатковується за правилами для дивідендів (див. вище).

Цей спосіб виведення готівки, скоріше, разовий, оскільки потребує значних юридично-документальних рухів та витрат (див. статтю «Вихід з ТОВ або продаж частки фізособою: оподатковуємо інвестприбуток» // «Податки & бухоблік», 2026, № 20).

Надання поворотної фінансової допомоги

Дуже популярний спосіб безвитратного виведення з підприємства готівки — надання поворотної фінансової допомоги. Фактично йдеться про безпроцентні позики на різні строки фізособам (працівникам, засновникам, стороннім особам тощо).

Такі поворотні кошти не оподатковуються ні ПДФО, ні ВЗ, ні ЄСВ

Із цього приводу див. статтю «Позика фізособі: надання, прощення, списання» // «Податки & бухоблік», 2025, № 76.

Проте, звісно, поворотну фіндопомогу треба колись повертати. Щоб відсунути строк повернення, вдаються або до визначення одразу великих строків позики грошей, або до постійних пролонгувань таких договорів, або до повернення та одразу видачі позик за новими договорами. Але тут є підводні камені, про які слід знати (див. тематичний номер «Надання та отримання позики» // «Податки & бухоблік», 2025, № 76).

Так, коли строк погашення позики згідно з договором перевищує 12 місяців з дати балансу, у бухобліку таку заборгованість потрібно дисконтувати

Про законні способи, які дозволяють уникнути дисконтування, читайте у статті «Дисконтування позики: як легально обійти?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 76.

Платник податку на прибуток. І хоча це не дуже приємна для бухгалтера процедура, але підприємство на загальній системі тут може отримати тимчасову податкову вигоду (окрім позик засновникам). Позаяк:

— на найближчу після надання позики дату балансу різницю між номінальною і дисконтованою вартістю довгострокової дебіторської заборгованості позикодавець включає до складу інших фінансових витрат (Дт 952 — Кт 183);

— у подальшому позикодавець має поступово визнавати інші фінансові доходи на різницю між оцінками теперішньої вартості на поточну і попередню дати балансу (Дт 183 — Кт 733).

Тому якщо підприємство бажає отримати таку вигоду від дисконтування (витрати одразу, а доходи поступово), то позика має бути довгостроковою — договірний строк погашення має перевищувати 12 місяців з дати балансу. (ср. 025135600) Якщо ні, то краще позичати гроші на строк менше року, а надалі або пролонгувати дію договору, або повертати-видавати.

Звісно, зробити це можливо разово — постійно не радимо. Податківці не дуже добре до цього ставляться. Зрозуміло, можна з ними сперечатися, доводити, що юрособа має на це право і що це не є фінансовим посередництвом та не є фінансовою послугою, але зловживати такими речами краще не треба.

Платник ЄП. Фіскали погоджуються з тим, що юрособа на ЄП може надавати позику фізичній особі. Це не суперечить вимогам перебування на ЄП. Проте лише за умови, що таке надання здійснюється не на постійній основі (див. БЗ 108.01.02). Тільки тоді, на думку податківців, надання поворотної фіндопомоги не вважається фінансовим посередництвом. Тобто немає порушення вимог п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ (див. статті «Поворотна фіндопомога в обліку єдиноподатника» // «Податки & бухоблік», 2025, № 76«Надання платником єдиного податку фіндопомоги: що говорять податківці» // «Податки & бухоблік», 2024, № 44).

Виплати на користь ФОП-єдиноподатників

Платник податку на прибуток. Іноді кошти виводять шляхом купівлі товарів / робіт / послуг у ФОП груп 2 та 3. Усе через невелике податкове навантаження на доходи ФОП на єдиному податку (див. статтю «Вибір системи оподаткування: яка вигідніша для ФОП?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 68) та зручні правила розпорядження ФОП цим доходом (див. статтю «Як використати кошти бізнесу на особисті потреби: огляд для ФОП та юросіб» // «Податки & бухоблік», 2025, № 93).

Адже ФОП може вільно користуватись одержаними на свій рахунок у банку (або одразу готівкою) грошима, у тому числі знімати їх готівкою з рахунку й на власні потреби

Тому іноді підприємства використовують ФОП-єдиноподатників у схемах своєї роботи (навіть заводять для цього своїх ФОП) для придбання у них потрібних товарів / робіт / послуг за необхідними цінами і не в останню чергу для цілей розготівкування. Вартість витрат на виведення однієї гривні тут залежить від різних обставин… До речі, і сам засновник може бути таким ФОП. І нічого не заважає такому ФОП співпрацювати зі «своєю» юрособою.

Проте одразу попереджаємо — тут є багато ризиків! Наприклад, наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 % загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн, податківці відносять до ризикових операцій (п. 14 Переліку операцій, що можуть свідчити про ризики в діяльності платника, наведеного у додатку 3 до Методики проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, затвердженої наказом ДПСУ від 09.06.2023 № 444). Тож у разі «зашкалювання» таких показників в операціях із ФОП-єдиноподатником — директором / засновником / співробітником юрособа стає ризиковою і гарантовано потрапить під ретельну перевірку з боку фіскалів (див. статтю «Ризики операцій між юрособою і її директором-ФОП» // «Податки & бухоблік», 2025, № 92).

Крім того, податківці багато уваги приділяють реальності здійснених господарських операцій (див. статті «Боремося з безтоварністю (нереальністю) господарських операцій» // «Податки & бухоблік», 2025, № 26«Первинка та реальність операцій: як вони пов’язані?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 55).

Ще врахуйте, що 14.05.2026 було підписано оновлену редакцію міжбанківського Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Цей документ установлює єдині підходи банків до контролю ризикових клієнтів (фіз-, юросіб, ФОП), щоб зменшити тіньові схеми, недобросовісну конкуренцію та використання «дропів». «Дропи» (або «грошові мули» чи «фінансові мули») — це клієнти банків, які надають доступ до своїх карток / рахунків третім особам з метою здійснення незаконних транзакцій.

За оновленим Меморандумом фінустанови, які до нього приєдналися, через 3 місяці після його підписання (тобто приблизно з 15.08.2026) мають застосовувати для ФОП підвищеного рівня ризику, зокрема новостворених і неактивних (так званих «сплячих»), що відновлюють діяльність, — такі ліміти на перекази на рахунки будь-яких контрагентів:

— для ФОП групи 1 — до 600 тис. грн на місяць;

— для ФОП груп 2 та 3 — до 3 млн грн на місяць.

Більш детально читайте у статті «Банки запровадили ліміти платежів для «ризикових» ФОП і юросіб!» // «Податки & бухоблік», 2026, № 41.

Отже, чи задіювати ФОП, кожен вирішує сам на свій страх та ризик.

Резидент Дія Сіті. Натомість на вартість майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників ЄП протягом звітного року, у розмірі, що перевищує 20 % суми витрат від будь-якої діяльності за попередній рік:

— резиденти Дія Сіті — звичайні прибутківці — мають застосувати збільшуючу податкову різницю за п.п. 140.5.17 ПКУ (див. статтю «Як резидент Дія Сіті — платник загального податку на прибуток рахує 20 % ліміт придбань у спрощенців» // «Податки & бухоблік», 2026, № 34);

— резиденти Дія Сіті на особливих умовах — мають збільшити базу оподаткування податком на виведений капітал згідно з вимогами пп. 135.2.1.15 та 141.91.2.12 ПКУ (див. статтю «Дія Сіті: ПнВК і покупки в єдинників» // «Податки & бухоблік», 2026, № 34).

Тому залучення ФОП-єдиноподатників для виведення готівки резидентами Дія Сіті, з податкової точки зору, не надто раціонально, адже коштуватиме останнім вкрай дорого

Безумовно, є й інші способи виведення коштів із юрособи. Утім ми навели законні і найбільш поширені.

Висновки

  • Дорогими способами виведення коштів із юрособи на невеликих сумах є зарплата та ЦПД, адже такі виплати оподатковуються ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Водночас великі зарплати зменшують податкове навантаження через обмеження максимальної бази ЄСВ.
  • Дивіденди власникам зазвичай вигідніші для єдиноподатників, ніж для платників податку на прибуток. Однак їх можна виплачувати лише за наявності чистого бухгалтерського прибутку у відповідному періоді.
  • Нецільова благодійна (матеріальна) допомога, компенсація за інструмент, виплати за договорами оренди дозволяють уникнути ЄСВ, але ПДФО і ВЗ у більшості випадків сплачувати доведеться.
  • Поворотна фінансова допомога є популярним способом тимчасового безподаткового виведення коштів. Проте регулярне надання безпроцентних позик може викликати претензії з боку контролерів.
  • Операції за виплатами ФОП-єдиноподатникам податківці перевіряють особливо прискіпливо. Отже, цей спосіб виведення коштів дуже ризиковий.
Сподобалась стаття — читати повний випуск журналу на i.factor.ua Читати журнал

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 43:

Передплатити "Податки & бухоблік"

Коментарі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам