Чергова спроба оподаткування цифрових платформ

9 червня в парламенті будуть голосувати за прийняття у цілому законопроєкту № 15111-д  щодо внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів.

Закон України оновлює підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у Телеграм-каналі.  Це не перша спроба прийняти документ в цілому. 12 травня у ВРУ вже намагалися зібрати 226+ голосів за прийняття закону, але безрезультатно. Детальніше про документ читайте у матеріалі за посиланням.

Нагадаємо, основні положення проєкту.

Основні новації:

• введення до Податкового кодексу нової статті щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією та визначення ключових понять (оператор платформи, підзвітний продавець тощо);
• встановлення обов’язків для операторів платформ щодо:

- ідентифікації користувачів, які є підзвітними продавцями для цілей подання до ДПС звіту про їх доходи;

- щорічного подання звіту до ДПС (до 31 січня);

- постановки на облік в ДПС;

• визначення переліку діяльності, що підлягає звітуванню (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту).

Важливо, що для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів платформ, які здійснили за рік менше ніж 30 продажів товарів на суму до 2 тис. євро, не передаватиметься до ДПС.

Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.

Набрання чинності цієї частини положень:

• з 1 січня 2027 року – щодо ідентифікації користувачів та збору інформації;
• з 1 листопада 2026 року – щодо виконання обов'язку операторами платформ стати на облік в ДПС. Зокрема, оператори платформ будуть зобов'язані стати на облік до 31 грудня 2026 року.

Однак норми почнуть застосовуватися виключно після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.

Прозоре та просте оподаткування доходів громадян

Законопроєкт вводить спеціальний підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.

Передбачено:

• встановлення неоподатковуваної суми доходів у розмірі 2 тис. євро на рік для операцій з продажу фізичними особами товарів через платформи – це означає, що разові продажі особистих (та/або вживаних) речей не оподатковуються;

Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:

• працюють без найманих працівників;
• мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
• не продають підакцизні товари.

Основні переваги:

• ставка ПДФО — 5% (замість 18%);
• податковим агентом виступає оператор платформи;
• відсутність обов’язку подавати декларації для фізичних осіб;
• розрахунок податків здійснює ДПС на основі даних від платформ.

Важливі спрощення:

• не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу;
• для нерезидентів платформ спрощено звітність та дозволено сплату в іноземній валюті;
• усунуто ризик перекваліфікації відносин у трудові.

ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.

Такі підходи дозволять вивести доходи з «тіні» без надмірного податкового навантаження та значно спрощує адміністрування для громадян України, що користуються цифровими платформами.

Підтримка бізнесу та розвиток гіг-економіки

Провідні учасники ринку цифрових платформ підтримують ухвалення законопроєкту та запровадження ставки ПДФО у розмірі 5%.

Бізнес відзначає, що нові правила:

• створюють прозору та передбачувану систему оподаткування;
• сприяють розвитку гнучких форм зайнятості;
• формують довіру між державою, операторами платформ та користувачами.

Окремо позитивно оцінюється перехідний період до 2027 року, який дає можливість адаптувати бізнес-процеси.

Очікуваний ефект

Законодавчі зміни сприятимуть:

• легалізації доходів сотень тисяч громадян;
• визначенню статусу учасників гіг-економіки, зокрема кур’єрів, водіїв таксі, надавачів інших послуг;
• забезпеченню рівних конкурентних умов для всіх платформ;
• підвищенню податкової дисципліни;
• збільшенню надходжень до бюджету.

Очікуваний фіскальний ефект — близько 14 млрд грн щорічно, з яких:

• 7 млрд грн — ПДФО;
• 7 млрд грн — військовий збір (за ставкою 5%).

Впровадження

Більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.