РРО при післяплаті через «Нову пошту»? Верховний Суд сказав «НІТ»!

Позиція сторін

ФОП (позивач). Його головний аргумент: під час інтернет-торгівлі з післяплатою він не здійснював будь-яких операцій, які б підпадали під поняття «розрахункова операція», визначене ст. 2 Закону про РРО. Адже операція є розрахунковою тоді,

коли суб’єкт господарювання (1) приймає (отримує) від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо (2) безпосередньо за місцем реалізації товарів. Тільки в цьому разі в нього виникає обов’язок застосовувати РРО

У нашому випадку ФОП-позивач не отримував кошти від споживача і не приймав від нього платіжні картки. Тож відсутня перша ознака розрахункової операції (див. вище). Кошти за придбаний споживачем товар надходили на рахунок ФОП виключно в безготівковій формі від «НоваПей», яка й мала видавати споживачеві фіскальний чек, що підтверджував би отримання від нього грошових коштів.

Крім того, реалізація товару через мережу «Інтернет» не передбачає чітко визначеного місця реалізації товару. Тобто відсутня й друга ознака розрахункової операції.

Забігаючи наперед, відзначимо, що протягом усього розгляду справи фіскали так і не спромоглися надати чіткі пояснення щодо того, під яку з ознак розрахункової операції підпадають операції позивача, за які він був оштрафований на таку нечувану суму...

ФОП же, у свою чергу, звернув увагу суду, що за місцем отримання товарів та за місцем проведення розрахунку за товар коштів узагалі не отримував. Усе це, за твердженням ФОП, є підставою для звільнення його від застосування РРО/ПРРО, зокрема згідно з п. 12 ч. 1 ст. 9 Закону про РРО.

Податкова (відповідач). Про підхід ДПСУ до застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через інтернет із залученням як перевізника саме «Нової пошти» ми недавно говорили в статті «Післяплата та РРО» // «Податки & бухоблік», 2026, № 42. Там ми навели також перелік опублікованих раніше матеріалів на цю тему. Тож ви можете за бажання пригадати всі так звані аргументи фіскалів.

Ми наведемо тут лише один, яким представники ДПСУ розмахували у Верховному Суді:

«законодавець <...> залишив слово «тощо» для того, щоб під поняття розрахункової операції підпадали будь-які надходження продавцю від покупця як оплата за товари (роботи, послуги) в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Йдеться про горезвісне «тощо» у визначенні розрахункової операції (див. попередню рамку), під яке фіскали завжди заганяли будь-які безготівкові розрахунки. Ну хіба що за винятком класичної безготівки (див. про це в статті «Безготівкові оплати і РРО» // «Податки & бухоблік», 2026, № 42).

Як Верховний Суд один за одним спростував цей та решту псевдоаргументів фіскалів, розповімо далі.

Вирішення справи судом

Суди всіх трьох інстанцій, уключаючи й касаційну, беззастережно висловилися на підтримку ФОП. Вердикт судів був одностайним:

якщо товар замовлено на сайті без передоплати, а доставку здійснено службою доставки, то отримання продавцем коштів, перерахованих у безготівковій формі як оплата за товар від небанківської установи, не відповідає ознакам поняття «розрахункова операція»

Ну а далі все більш ніж очевидно: раз відсутні розрахункові операції, то відсутній і обов’язок продавця (ФОП-позивача) застосовувати РРО, який саме й призначений для реєстрації таких операцій. Тож штраф на ФОП за порушення п. 1 ст. 17 Закону про РРО є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому Верховний Суд з метою уникнення будь-яких непорозумінь спеціально підкреслив, що висновки, сформульовані в цій справі, стосуються саме

— реалізації товарів дистанційним способом через мережу «Інтернет»;

— з використанням послуг доставки «Нової пошти»;

— на умовах післяплати повної їх вартості при їх отриманні з використанням системи «НоваПей» та

— находженні сплачених покупцем коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок продавця

Тож якщо ви в такій ситуації не використовували РРО і потрапили на штрафи, можете спробувати скористатися цим рішенням ВС. Кому саме вдасться це зробити, скажемо пізніше. А поки що продовжимо пункт за пунктом аналізувати позицію Верховного Суду.

Передоплата — з РРО, післяплата — ні. Це — важливий нюанс, який чомусь не всі розуміють. І податківці також. Ну або ж останні просто намагаються задурити суддям голову, посилаючись на відому правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19 (див. статтю «Інтернет-еквайринг і РРО: Верховний Суд ставить крапку» // «Податки & бухоблік», 2021, № 43). Однак у справі, яку ми розглядаємо зараз, колегія суддів цілком справедливо відкинула це посилання у зв’язку з його нерелевантністю до спірних правовідносин, оскільки

у тій, старій, постанові ВС ішлося про попередню оплату через системи LiqPay, WayForPay, тобто через інтернет-еквайринг, а не про отримання післяплати від «НоваПей» за товар, доставлений «Новою поштою»

У першому випадку РРО обов’язковий, оскільки юридична модель здійснення платежу через LiqPay, WayForPay тощо передбачає застосування для розрахунку банківських платіжних карток у дистанційному режимі, що є розрахунковою операцією. У другому ж випадку РРО ні до чого, бо жодних розрахункових операцій продавець не здійснює.

Слово «тощо» — пусте? З одного боку, судді погодилися з тим, що з визначення поняття «розрахункова операція» неможливо чітко визначити вичерпний перелік дій, які ним могли б охоплюватись. Звідси й намагання фіскалів запхнути в це поняття все підряд.

З іншого боку, якби законодавець вважав, що отримання коштів продавцем товару від покупців при інтернет-торгівлі з післяплатою і залученням «Нової пошти» є «розрахунковою операцією», він мав би чітко це передбачити, а не виходити з можливості віднесення відповідних операцій до поняття «тощо».

Свою позицію з цього питання Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики висловив у листі від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (наш коментар до нього див. у статті «ФОП на ЄП із РРО: версія Комітету» // «Податки & бухоблік», 2022, № 3). На його думку, «якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується».

У зв’язку з цим Верховний Суд наголосив: законодавець ще з 2021 року був обізнаний про те, що питання проведення розрахунків при продажу товарів через службу доставки з післяплатою не має чіткого законодавчого врегулювання, але не врегулював його й досі.

У такому разі, на переконання суду, має діяти принцип презумпції правомірності рішень платника податку. Інакше кажучи, ніяке «тощо» в Законі про РРО не дає право податківцям розширювально трактувати обов’язок застосовувати РРО, якщо такий обов’язок прямо не встановлений законом. Отже,

у продавця відсутній обов’язок використовувати РРО при здійсненні поставки товару на умовах післяплати з отриманням оплати за нього через небанківську установу «НоваПей» на його розрахунковий рахунок

Штрафи заради штрафів? На етапі розгляду справи в апеляційній інстанції суд звернув увагу на те, що ФОП-позивач отримував грошові кошти в безготівковій формі від «НоваПей», не приховуючи будь-якого доходу. А під час перевірки не було виявлено жодних порушень з боку позивача щодо невідповідності реального обсягу здійснених ним господарських операцій наявній документації.

У відповідь на це в касаційній інстанції фіскали заявили, що відповідальність за недотримання Закону про РРО жодним чином не кореспондується зі сплатою податків, а сплата податків не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог законодавства про РРО.

Верховний Суд, своєю чергою, висловився поміркованіше. На його думку, в контексті п. 1 ст. 17 Закону про РРО

відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням РРО

Тобто ведення платником прозорого та відкритого обліку господарської діяльності, внаслідок чого до державного бюджету в повному обсязі надходять податки, має для суду хай не вирішальне, але важливе значення при вирішенні подібних спорів.

Думка редакції

Всю цю нісенітницю щодо фіскалізації інтернет-торгівлі з післяплатою і доставкою «Новою поштою» ДПСУ вигадала більше трьох років тому. І з того часу ми ні на мить не сумнівалися, що рано чи пізно її вигадка лусне як мильна бульбашка. Тому не втомлювалися переконувати вас у тому, що:

при торгівлі з післяплатою і доставкою товару через «Нову пошту» продавець не повинен застосовувати РРО/ПРРО ні при відвантаженні товару, ні при його передачі покупцеві, ні при отриманні післяплати від «НоваПей»

На сьогодні маємо цілковите підтвердження нашої позиції з боку Верховного Суду.

Що це дає? Ні, не нам, а тим з вас, хто постраждав від фіскалів протягом трьох років беззаконня.

На жаль, якщо ви судилися с фіскалами, але програли (приклади таких справ ми наводили в статті «РРО при післяплаті через «Нову пошту»: суперечлива судова практика» // «Податки & бухоблік», 2025, № 53), відіграти хоч щось назад після появи рішення ВС, яке ми тут обговорювали, вже неможливо. Переглянути такі справи за нововиявленими обставинами (ст. 361 КАСУ) не вийде, оскільки (див. постанову ВС від 24.03.2026 у справі № 640/18646/21)

не вважаються нововиявленими обставинами зміна правової позиції суду в інших подібних справах

Певно, є серед вас і ті, хто не захотів оскаржувати податкове повідомлення-рішення (ППР) з накладеними РРО-штрафами, а добровільно сплатив їх. У такому разі ви можете зараз подати позов про скасування того ППР як незаконного, але за умови, що не сплив строк для звернення до суду. Нагадаємо, що згідно зі ст. 122 КАСУ він становить 6 місяців, якщо платник не оскаржував рішення контролюючого органу в адміністративному порядку.

До речі,

той факт, що штраф за ППР сплачено платником добровільно, не свідчить про фактичну його згоду із застосованими штрафними санкціями і не позбавляє його права на подальше звернення до суду

Підтвердженням цього може бути, наприклад, рішення Київського окружного адмінсуду від 27.06.2024 № 320/6142/24, яке пройшло всі інстанції і в жодній з них такий підхід не заперечувався. Хоча фіскали якраз наполягали на протилежному.

Якщо ж ви оскаржували ППР зі штрафами, тоді строк на звернення до суду значно менший — 1 місяць згідно з п. 56.19 ПКУ (докладніше про цей та інші строки читайте в статті «Строк для подання позову на адміноскаржене ППР» // «Податки & бухоблік», 2025, № 77).

У будь-якому разі в позовній заяві варто обов’язково послатись на рішення ВС, що тут розглядалось. Це, звісно, не може бути стовідсотковою гарантією того, що суд стане на ваш бік. Разом з тим висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, мають ураховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону № 1402*).

* Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.

А як зараз бути тим, хто свого часу вирішив не сперечатися з податківцями і поставив РРО? Чи варто вже зараз від нього відмовлятися?

З одного боку, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими (!) для всіх суб’єктів владних повноважень. Тобто й для ДПСУ також. З іншого ж боку, ми не впевнені, що вже завтра головні фіскали перейдуть на бік світла й відкличуть свої попередні незаконні роз’яснення на цю тему.

Ба більше! Інерція бюрократичної машини доволі значна, тому не виключаємо, що перевіряючі ще певний час продовжуватимуть шити РРО-штрафи в ситуаціях, подібних до розглянутої. З огляду на це є сенс трохи зачекати з відмовою від РРО. Бо, не дай Боже, вони вигадають ще щось... ☺

А от новачкам, котрі відкриватимуть свою справу буквально цими днями або тільки-но відкрили її, радимо одразу зайняти принципову позицію: жодних РРО при інтернет-торгівлі з післяплатою і доставкою через «Нову пошту»! Нехай цей жах раз і назавжди залишиться в минулому.

Висновки

• Верховний Суд підтвердив: при інтернет-продажах товарів із післяплатою через «Нову пошту», коли оплату від покупця приймає «НоваПей» і перераховує продавцеві кошти безготівково на рахунок, у продавця не виникає розрахункової операції та обов’язку застосовувати РРО/ПРРО.
• Висновок суду стосується саме дистанційного продажу без передоплати, з доставкою через «Нову пошту», оплатою через «НоваПей» при отриманні товару та надходженням коштів безпосередньо на рахунок продавця.
• Передоплата через системи інтернет-еквайрингу (LiqPay, WayForPay тощо) є розрахунковою операцією і потребує застосування РРО/ПРРО, тому післяплату та передоплату не можна ототожнювати.
• Податківці не мають права розширювально тлумачити поняття «розрахункова операція» через формулювання «тощо», якщо обов’язок застосовувати РРО прямо не встановлений законом. У спірних випадках діє презумпція правомірності рішень платника податків.
• Платники, які отримали РРО-штрафи за аналогічних обставин і ще не пропустили строки судового оскарження, можуть посилатися на нову правову позицію Верховного Суду. При цьому добровільна сплата штрафу сама по собі не позбавляє права оскаржити ППР у суді.