Чат 911

Отримуйте
новини поштою!

12.06.26 07:45
0 Друкувати

Винагорода за ЦПД: нарахування ЄСВ та оподаткування

Автор: Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань.

Цивільно-правові договори (ЦПД) — поширений спосіб залучення фізосіб для виконання окремих робіт або надання послуг. У цій статті говоритимемо про ЦПД, які суб’єкти господарювання укладають зі звичайними фізособами (не ФОП), без розгляду гіг-контрактів. Розберемо, як у таких випадках правильно нараховувати ЄСВ та утримувати ПДФО і військовий збір із винагороди за ЦПД.

Винагорода за ЦПД: нарахування ЄСВ та оподаткування

ЄСВ: ставка, строки сплати та визначення бази нарахування

Яку ставку застосовувати? Винагорода фізособі за цивільно-правовим договором включається до бази нарахування ЄСВ (див. абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ).

У загальному випадку ЄСВ на винагороду за ЦПД нараховують за ставкою 22 %, в тому числі й особам — виконавцям робіт / надавачам послуг, яким установлено інвалідність

Це випливає з норм абзацу першого ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

Єдиний виняток з наведеного правила установлено для підприємств і організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, а фонд їх оплати праці — не менш як 25 % суми витрат на оплату праці. Такі платники внеску нараховують ЄСВ на суму винагороди за ЦПД за ставкою 5,3 % незалежно від того, має чи ні інвалідність особа, яка виконує роботи / надає послуги за таким договором (див. ч. 14 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Строки сплати ЄСВ. ЄСВ, нарахований на винагороду за ЦПД, сплачують одночасно з її виплатою.

Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту
    Передплачуйте та читайте повністю:
  • новини, ексклюзивні статті, довідники
  • завантажуйте бланки
  • усе це без реклами
99
грн/
місяць
Вже сплатили? Увійти
Передплатники Factor PRO отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.

Якщо ж винагороду нараховано, але не виплачено, внесок слід сплатити не пізніше 20-го (для гірничих підприємств — не пізніше 28-го) числа місяця, що настає за місяцем нарахування (див. ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на вихідний або святковий / неробочий день (за наявності), останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим / неробочим днем (див. п. 5 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску.., затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449, далі — Інструкція № 449).

Як визначити базу нарахування? Тут можливі дві ситуації.

1. Винагорода за виконану роботу / надані послуги нарахована за період, що НЕ перевищує календарний місяць. У такому разі вся сума винагороди включається до бази нарахування ЄСВ того місяця, в якому її нараховано.

2. Винагорода за виконану роботу / надані послуги нарахована за період, що перевищує календарний місяць. У цьому випадку для визначення бази нарахування діємо таким чином.

Суму винагороди розподіляємо за місяцями, за які її нараховано, поділивши на кількість таких місяців

Таке правило встановлено ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. При цьому не має значення, частину чи повний календарний місяць тривали цивільно-правові відносини протягом місяця, на який розподіляється винагорода (див. приклад 1 нижче).

Розподілена таким чином винагорода увійде до бази нарахування ЄСВ відповідного місяця та візьме участь у подальших порівняльних розрахунках:

— з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ (у 2026 році, якщо не буде підвищення мінімалки, — 172940 грн);

— з мінімальною зарплатою (наразі — 8647 грн) — якщо ЦПД укладено з особою, яка є також найманим працівником у цього страхувальника.

Поговоримо про такі порівняльні розрахунки детальніше.

Максимальна та мінімальна бази ЄСВ

Максимальна база ЄСВ. До бази нарахування ЄСВ винагорода за цивільно-правовим договором включається у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (див. ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Якщо застрахованій особі, крім винагороди за ЦПД, нараховано інші виплати, що входять до бази нарахування ЄСВ, з максимальною величиною бази порівнюють загальну суму таких виплат, нарахованих одним страхувальником. При цьому черговість включення виплат до бази нарахування ЄСВ для цілей такого порівняння законодавством не визначена.

Вимога про сплату ЄСВ з мінзарплати. Її виконують лише щодо доходів працівників за основним місцем роботи, до бази нарахування яких застосовується ставка ЄСВ 22 % (див. абзац третій ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). У такому випадку із мінімальною зарплатою порівнюють загальну базу нарахування ЄСВ застрахованої особи, до якої увійдуть усі виплати, які нараховані такій особі цим роботодавцем та з яких стягується ЄСВ. Це підтверджують податківці у БЗ 201.04.01 (ср. 025135600).

У таблиці нижче покажемо, в яких випадках при нарахуванні винагороди за ЦПД слід виконувати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати та як визначати максимальну базу єдиного внеску.

Нарахування ЄСВ на винагороду за ЦПД: мінімальна та максимальна бази

Особа, з якою страхувальник уклав ЦПД

Чи виконують вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати?

Правила нарахування ЄСВ на винагороду за ЦПД

Стороння особа (непрацівник)

Ні

ЄСВ 22 % нараховують на фактичну базу нарахування ЄСВ (суму винагороди), визначену за відповідний місяць, але у межах максимальної бази нарахування

Особа, яка працевлаштована у цього ж страхувальника за зовнішнім сумісництвом

Ні

ЄСВ 22 % нараховують на фактичну базу (винагорода + зарплата + лікарняні + декретні), визначену за відповідний місяць, але у межах максимальної бази нарахування єдиного внеску*

Особа, яка працевлаштована у цього ж страхувальника за основним місцем роботи (ставка ЄСВ 22 %)

Так

ЄСВ 22 % нараховують на фактичну базу (винагорода + зарплата + лікарняні + декретні), визначену за відповідний місяць, але не нижче за розмір мінзарплати та не вище за максимальну базу нарахування єдиного внеску*

Особа, яка працевлаштована у цього ж страхувальника за основним місцем роботи (ставка ЄСВ 8,41 %)

На наш погляд, ні**

На нашу думку, в такій ситуації слід нараховувати ЄСВ за ставкою 22 % на суму винагороди відповідного місяця без дотягування до мінімального страхового внеску. При цьому з максимальною базою нарахування ЄСВ порівнюємо загальну базу (винагорода + зарплата + лікарняні + декретні) відповідного місяця* (див. приклад 3 нижче)

Черговість включення виплат до бази нарахування ЄСВ для цілей такого порівняння визначайте самостійно.

** Такий висновок робимо, спираючись на положення п.п. 6 п. 2 розд. III Інструкції № 449. В ньому зазначено, що вимога щодо ЄСВ з мінімалки не застосовується до зарплати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві (у ФОП), де застосовується ставка ЄСВ 8,41 %.

З нарахуванням ЄСВ на винагороду за ЦПД розібралися, на черзі — її оподаткування.

Оподаткування ПДФО та ВЗ, строки сплати

Ставки ПДФО та ВЗ. Винагорода, яку юрособа чи ФОП нараховують (виплачують) фізичній особі за виконані роботи або надані послуги за ЦПД, включається до її оподатковуваного доходу (див. п.п. 164.2.2 ПКУ). При цьому ніякого розподілу суми винагороди за місяцями у випадку, якщо такий договір діяв більше одного місяця, робити не потрібно.

Доходи за ЦПД оподатковуються за загальними ставками:

— ПДФО — 18 % (див. п. 167.1 ПКУ);

— ВЗ — 5 % (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Чи «працює» податкова пільга? Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується виключно до доходу у вигляді заробітної плати (див. п. 169.1 ПКУ). А винагорода за ЦПД не належить до зарплатних доходів, тому право на ПСП щодо неї не виникає.

Навіть якщо виконавець / підрядник за ЦПД одночасно є працівником на тому ж підприємстві (у ФОП), сума винагороди не впливає на застосування ПСП до заробітної плати такого працівника й не враховується при порівнянні із граничним розміром доходу для її застосування.

Строки сплати. ПДФО та ВЗ із винагороди за ЦПД перераховують до бюджету у такі строки:

— якщо винагороду перераховують у безготівковій формі або виплачують готівкою, отриманою з банківського рахунку, — одночасно з таким перерахуванням / отриманням готівки в банку (див. п.п. 168.1.2 ПКУ);

— якщо винагороду виплачують готівкою з каси підприємства за рахунок грошових коштів, які не були отримані в банку на зазначені цілі, а надійшли до каси підприємства, наприклад, як виручка, — протягом 3 операційних днів з дня, що настає за днем такої виплати (див. п.п. 168.1.4 ПКУ);

— якщо дохід нараховано, але не виплачено — не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (див. п.п. 168.1.5 ПКУ).

У випадку коли граничний строк сплати ПДФО / ВЗ припадає на вихідний або святковий / неробочий день (за наявності), останнім днем їх сплати вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим / неробочим днем (див. п. 57.1 ПКУ).

Далі покажемо на прикладах, як працюють правила нарахування ЄСВ та оподаткування винагороди за ЦПД.

ЦПД-приклади

Почнемо із ситуації, коли винагорода за ЦПД нарахована сторонній особі однією сумою за декілька місяців, протягом яких тривав такий ЦПД.

Приклад 1. Підприємство уклало договір підряду зі сторонньою фізособою. За таким договором роботи виконувалися з 27 квітня по 3 червня 2026 року. Загальна сума винагороди за виконані роботи в розмірі 12 000 грн була нарахована в червні 2026 року.

Почнемо з ЄСВ. Роботи, за які нарахована винагорода за договором, тривали протягом 3 календарних місяців — квітень, травень і червень. Сума винагороди, яка буде включена до бази нарахування ЄСВ кожного з цих місяців, дорівнює:

12000 : 3 = 4000 (грн).

ЦПД укладено зі сторонньою особою. Отже, вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати в такому випадку не виконуємо. Сума винагороди в кожному з місяців, на які вона розподілена, також не перевищує максимальну базу нарахування єдиного внеску (172940 грн). Тому ЄСВ нараховуємо на фактичні суми.

Таким чином, у червні 2026 року ЄСВ буде нараховано на винагороду в сумі:

(4000 х 22 % : 100 %) + (4000 х 22 % : 100 %) + (4000 х 22 % : 100 %) = 2640 (грн).

Переходимо до ПДФО та ВЗ. Тут розподіляти суму винагороди за місяцями не потрібно. Податки із суми винагороди у червні дорівнюватимуть:

— ПДФО: 12000 х 18 % : 100 % = 2160 (грн).

— ВЗ: 12000 х 5 % : 100 % = 600 (грн).

Тепер розберемо, як обчислювати ЄСВ та оподатковувати винагороду, якщо виконавець робіт / надавач послуг за ЦПД одночасно є працівником підприємства, працевлаштованим за основним місцем роботи.

Приклад 2. Підприємство уклало ЦПД про надання послуг із особою (без інвалідності), яка працевлаштована на цьому ж підприємстві за основним місцем роботи. У червні 2026 року їй було нараховано: (1) зарплату за фактично відпрацьований час на умовах неповного робочого часу — 6000 грн та (2) винагороду за ЦПД за послуги, надані в період з 3 по 4 червня, — 2000 грн.

Загальна база нарахування ЄСВ у червні — 8000 грн (6000 + 2000). Оскільки її сума менша за мінімальну зарплату (8647 грн), слід виконати вимогу про сплату ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску.

Додаткова база нарахування ЄСВ у червні становитиме:

8647 - 8000 = 647 (грн).

Сума ЄСВ за червень дорівнюватиме:

(8000 + 647) х 22 % : 100 % = 1902,34 (грн).

Із доходу працівника за червень утримуємо:

— ПДФО: (6000 х 18 % : 100 %) + (2000 х 18 % : 100 %) = 1440 (грн);

— ВЗ: (6000 х 5 % : 100 %) + (2000 х 5 % : 100 %) = 400 (грн).

Приклад 3. Підприємство уклало договір підряду з особою, яка працевлаштована на цьому ж підприємстві за основним місцем роботи. У червні 2026 року їй нараховано: (1) зарплату — 160000 грн та (2) винагороду за договором підряду, роботи за яким виконувалися у червні, — 20000 грн. Особа в січні 2026 року надала своєму роботодавцеві документи, що підтверджують право на застосування пільгової ставки ЄСВ 8,41 %.

На нашу думку, вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати у цьому випадку не виконуємо, оскільки до доходу працівника з інвалідністю за цим місцем роботи застосовується ставка ЄСВ 8,41 % (див. п.п. 6 п. 2 розд. III Інструкції № 449).

Визначимо загальну базу нарахування ЄСВ за червень:

160000 + 20000 = 180000 (грн).

Її сума (180000 грн) перевищує максимальну базу нарахування єдиного внеску (172940 грн). Тож ЄСВ нараховуємо на максимальну базу. Припустимо, що підприємство вирішило, що до бази нарахування ЄСВ увійде:

1) зарплата у фактично нарахованій сумі — 160000 грн;

2) частина ЦПД-винагороди в межах максимальної бази — 12940 грн (172940 - 160000).

Сума ЄСВ за червень дорівнюватиме:

(160000 х 8,41 % : 100 %) + (12940 х 22 % : 100 %) = 16302,80 (грн).

Із доходу працівника за червень утримуємо:

— ПДФО: (160000 х 18 % : 100 %) + (20000 х 18 % : 100 %) = 32400 (грн);

— ВЗ: (160000 х 5 % : 100 % + (20000 х 5 % : 100 %) = 9000 (грн).

Втім, правильне нарахування ЄСВ та оподаткування винагороди за ЦПД — лише частина завдання. Не менш важливо коректно відобразити в Об’єднаній звітності цивільно-правові відносини, суму винагороди та нараховані ЄСВ, ПДФО і військовий збір. Особливостям заповнення додатків Д5, Д1 та 4ДФ присвячена стаття «ЦПД з фізособами в Об’єднаній звітності» // «Податки & бухоблік», 2026, № 47.

Висновки

  • Винагорода за ЦПД з фізособою є базою нарахування ЄСВ (у загальному випадку за ставкою 22 %) та об’єктом оподаткування ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 5 %.
  • Податкова соціальна пільга не застосовується до суми винагороди за ЦПД.
  • Якщо строк виконання робіт / надання послуг за ЦПД, за які нарахована винагорода, перевищує один календарний місяць, для порівняння з максимальною та мінімальною базами нарахування ЄСВ суму винагороди ділять на кількість місяців, за які її нараховано.
  • Вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати за винагородою за ЦПД виконують лише у разі, якщо такий ЦПД укладено з особою, яка працевлаштована у цього ж страхувальника за основним місцем роботи, та до її зарплати застосовується ставка ЄСВ 22 %. При цьому з мінімалкою порівнюють загальну базу (винагорода + зарплата).
  • ЄСВ на винагороду за ЦПД нараховують у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Для цілей порівняння з нею враховують усі доходи, нараховані виконавцю / підряднику одним страхувальником, а черговість їх включення визначають самостійно.
Сподобалась стаття — читати повний випуск журналу на i.factor.ua Читати журнал

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 47:

Передплатити "Податки & бухоблік"

Коментарі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам