Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи

Під цифровою платформою розуміють будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт, його частину або додатки (у тому числі мобільні додатки), яке доступне для користувачів і забезпечує можливість з’єднання продавців з іншими користувачами для здійснення безпосередньо або опосередковано звітної діяльності для таких користувачів.

Тобто маються на увазі маркетплейси (наприклад, Prom.ua), сервіси замовлення послуг (Kabanchik.ua), сервіси таксі (Uber, Bolt), платформи для оренди житла (Airbnb, Booking), сервіси оголошень (OLX), а також інші онлайн-майданчики, які виступають посередниками між продавцями та покупцями товарів, орендодавцями та орендарями, виконавцями та замовниками послуг відповідно.

Зауважте, що термін «платформа» не включає програмне забезпечення, яке без будь-якого подальшого втручання у здійснення звітної діяльності забезпечує виключно виконання однієї або декількох з таких функцій:

— обробку платежів, що здійснюються щодо звітної діяльності;

— інформування про звітну діяльність або рекламу звітної діяльності для користувачів;

— перенаправлення або переведення користувачів на платформу.

Таким чином, сайти, які просто розміщують рекламу або оброблюють платежі без з’єднання продавців (орендодавців, виконавців) з покупцями (орендарями, замовниками), платформами не визнаються.

До 01.01.2027 оператори цифрових платформ зобов’язані зареєструватися в податкових органах відповідно до порядку, встановленого ст. 359 ПКУ.

Оператори новостворених платформ повинні подавати заяву про реєстрацію протягом 60 календарних днів із дня укладення першого договору про надання продавцям доступу до платформи, але не пізніше зарахування винагороди на користь фізосіб-продавців.

При цьому оператором є організація, яка на підставі договору надає доступ до всієї платформи або її частини. Зверніть увагу: йдеться лише про організації. Як передбачено п.п. 14.1.286.2 ПКУ, до них належать: юрособи, партнерства, трасти, фонди або будь-які інші правові утворення незалежно від організаційно-правової форми та наявності статусу юрособи. Фізособа, у тому числі ФОП, організацією не визнається.

Податківці вестимуть Реєстр операторів платформ (далі — Реєстр). Ця інформація стане загальнодоступною, оскільки наявність або відсутність оператора платформи в Реєстрі відіграє важливу роль для цілей оподаткування доходів, отриманих через цифрову платформу.

Безумовно, нас найбільше цікавлять оператори платформ, які є резидентами України. Про них ми й говоритимемо далі. Вони належать до підзвітних операторів (див. п.п. 1 п.п. 14.1.286.5 ПКУ), які:

1) здійснюють перевірку користувачів платформи з метою виявлення серед них підзвітних продавців;

2) у випадках, передбачених ПКУ, утримують і сплачують до бюджету ПДФО з доходів підзвітних продавців-фізосіб;

3) подають податківцям звітність про доходи підзвітних продавців;

4) несуть відповідальність за порушення вимог, установлених ПКУ для операторів платформ.

Майте на увазі! Нереєстрація оператора платформи відповідно до ст. 359 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 мінзарплат станом на 1 січня звітного року. А в разі неусунення цього порушення доступ до платформи може бути обмежений!

Фізособи-продавці та податкові агенти

З 01.01.2027 за новими правилами оподатковуватимуться доходи фізичних осіб — користувачів платформ, які здійснюють звітну діяльність або яким виплачується (зараховується) винагорода у зв’язку з провадженням такої діяльності протягом звітного періоду.

При цьому під звітною діяльністю розуміється будь-який із таких видів діяльності, що здійснюються продавцем через платформу за винагороду:

— надання в оренду нерухомого майна (у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування);

— особисті послуги (до цього поняття включають і виконання робіт);

— продаж товарів;

— надання в оренду транспортних засобів.

Таким чином, у термінології Закону № 4903 продавцями називають не лише продавців товарів, а й осіб, які надають послуги або виконують роботи, а також орендодавців нерухомості й транспортних засобів. Із цього й виходитимемо далі.

Зауважимо, що звітну діяльність за допомогою цифрових платформ можуть здійснювати звичайні фізичні особи, підприємці та юридичні особи. Але останню категорію ми залишимо осторонь, зосередившись на фізичних особах.

Що стосується ФОП, то їхній дохід від реалізації товарів і послуг (включаючи оренду) через цифрові платформи оподатковуватиметься за тими самими правилами, що й раніше. Тобто вони самі відповідають за сплату податків із підприємницьких доходів. Але є одне важливе уточнення для єдиноподатників.

До обсягу доходу, який дає право зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, включається будь-який дохід, отриманий особою від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи. Таку норму встановлює новий п. 292.17 ПКУ.

Наприклад, підприємець — єдиноподатник групи 2 продає товари. Одночасно з цим він як звичайна фізособа за допомогою цифрової платформи надає в оренду житло. Як випливає з нової норми, у цьому випадку для цілей визначення граничного розміру доходу, що дозволяє працювати на єдиному податку, враховуватиметься не лише дохід від продажу товарів, а й дохід від оренди, який отримується як звичайною фізособою через цифрову платформу.

Тепер про фізосіб-непідприємців, які здійснюють звітну діяльність через цифрові платформи. Для них оператор цифрової платформи, внесений до Реєстру (див. вище), є податковим агентом.

Суб’єкт господарювання (юрособа або ФОП), який придбаває у фізособи товари, роботи, послуги (включаючи оренду) через цифрову платформу, оператор якої внесений до Реєстру, податковим агентом визнаватися не буде

Майте на увазі! Якщо фізособа здійснює звітну діяльність через іноземні цифрові платформи, її доходи від такої діяльності також не залишаться поза оподаткуванням. Річ у тім, що Україна планує приєднатися до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи (далі — Багатостороння угода DPI). Тобто наші податківці обмінюватимуться інформацією з податковими органами інших країн про доходи, отримані через цифрові платформи. Про те, які це країни, як здійснюватиметься автообмін та які правила оподаткування доходів фізосіб-резидентів, отриманих на цифрових платформах, що не ведуть свою діяльність в Україні, поговоримо вже після приєднання України до відповідних міжнародних угод.

А зараз розглянемо, які правила оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи, передбачає Закон № 4903.

Ставки та порядок оподаткування

Новий порядок оподаткування доходів від звітної діяльності, отриманих через цифрові платформи, передбачено ст. 178¹ ПКУ. Але щоб його застосовувати, фізособа повинна відповідати всім вимогам, переліченим у п. 178¹.1 ПКУ, а саме:

1) бути резидентом України;

2) мати хоча б один рахунок у банку України або небанківському надавачі платіжних послуг, через який здійснюються розрахунки під час ведення звітної діяльності. Про такий рахунок потрібно повідомити кожного оператора платформи, з яким укладено договір про надання доступу до платформи;

3) проводити розрахунки виключно у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі з використанням рахунку, про який повідомлено оператора платформи;

4) не використовувати найману працю під час здійснення звітної діяльності;

5) не продавати через цифрові платформи підакцизні товари;

6) щодо такої фізособи повинні бути відсутні обмежувальні санкції, передбачені Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII;

7) звітна діяльність повинна здійснюватися через платформи, оператори яких зареєстровані згідно зі ст. 359 ПКУ.

Базою оподаткування є сума доходу фізособи-продавця від звітної діяльності через цифрову платформу, яка визначається як загальна сума винагороди, отримана від покупця, замовника або орендаря. Тобто для цілей оподаткування дохід не зменшується на суму зборів, комісій, податків, утриманих оператором платформи.

Не оподатковується дохід фізособи від продажу товарів (не послуг!), отриманий через платформи, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 2000 євро за курсом НБУ на 1 січня звітного року

Дохід від виконання робіт, надання послуг, надання нерухомості або транспортних засобів в оренду буде з першої гривні обкладатися ПДФО за ставкою 10 %. Така сама ставка (10 %) передбачена для оподаткування доходу від продажу товарів, що перевищує неоподатковувану межу у 2000 євро.

Утримує (нараховує) та сплачує ПДФО податковий агент — оператор платформи. Перераховувати податок до бюджету за своїм місцем обліку він буде не пізніше 30-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування доходів.

Зауважимо, що не завжди розрахунки проводяться безпосередньо через цифрову платформу. Наприклад, за отримані послуги замовник розрахувався готівкою. У такому разі договір про надання доступу до платформи може визначати порядок перерахування фізособою-продавцем оператору платформи коштів, необхідних для сплати ПДФО. Відсутність у договорі такої умови не звільняє оператора платформи від відповідальності за невиконання обов’язків щодо перерахування податку до бюджету.

Важливо! Пільгова ставка ПДФО 10 % застосовується до доходів фізосіб-продавців, що не перевищують 834 мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року (на сьогодні це трохи більше 7,2 млн грн). Якщо дохід, отриманий через цифрові платформи, вище, сума перевищення оподатковується за ставкою 23 %.

Але утримувати ПДФО за цією ставкою цифрова платформа не буде. Податкове зобов’язання фізичної особи у такому разі визначить податковий орган (за вирахуванням суми податку, утриманого оператором платформи). Для цього податківці можуть використовувати дані звітів, що надаються податковими агентами — операторами платформ, а також інформацію, отриману від компетентних органів іноземних держав у межах міжнародного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Також податковий орган визначатиме податкове зобов’язання, якщо сума доходів фізособи-продавця від продажу товарів на кількох цифрових платформах протягом календарного року сукупно перевищить неоподатковувані 2000 євро. Ставка податку залежатиме від розміру доходу: від 2000 євро до 834 мінімальних заробітних плат — 10 %, сума перевищення — 23 %.

Податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми податку має надсилатися податківцями фізичним особам до 1 липня року, що настає за звітним. Податкові зобов’язання підлягають сплаті протягом 60 днів з дня вручення фізособі податкового повідомлення-рішення.

Єдиний випадок, коли фізична особа — продавець самостійно визначатиме суму податкових зобов’язань, — порушення нею умов застосування пільгової ставки, встановлених п. 178¹.1 ПКУ (див. вище). Так, у разі втрати права на застосування ставки ПДФО 10 %, фізособа повинна включити суму доходу до загального річного оподатковуваного доходу, подавши річну декларацію, та самостійно сплатити ПДФО за ставкою 23 % (за вирахуванням суми податку, утриманого оператором платформи). Ця ставка діятиме з першого числа першого місяця кварталу, в якому допущено порушення, до моменту його усунення, але не менш як до 1 січня наступного податкового (звітного) року.

Доходи, що обкладаються ПДФО за ставками 10 і 23 %, звільняються від оподаткування військовим збором

Надалі (після завершення воєнного стану) планується зниження ставок ПДФО щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, одночасно зі зниженням ставки військового збору та його скасуванням. Але поки що про це говорити зарано.

І ще раз звернемо вашу увагу на те, що якщо фізособа зареєстрована на цифровій платформі як самозайнята особа (ФОП або незалежний професіонал), то під час нарахування (виплати) їй доходу від здійснення звітної діяльності оператор платформи податок утримувати не буде.

Подання звітності

Для підзвітних операторів платформ передбачено подання двох нових форм звітності:

1) спрощений податковий розрахунок про суми нарахованого неоподатковуваного доходу;

2) звіт про доходи підзвітних продавців.

Спрощений податковий розрахунок подаватиметься оператором платформи до 31 січня року, наступного за звітним, у разі нарахування протягом звітного (податкового) року фізособам-продавцям доходу від продажу товарів через платформу в сумі, що не перевищує неоподатковувані 2000 євро.

Обов’язок подавати звіт про доходи підзвітних продавців залежить від статусів оператора платформи (підзвітний, виключений, кваліфікований) і продавця, а також від операцій, що здійснюються за допомогою цифрової платформи.

Так, підзвітні оператори платформ — резиденти України подаватимуть цей звіт, якщо підзвітні продавці відповідають хоча б одній із таких умов:

— є резидентами України;

— є резидентами будь-якої юрисдикції — сторони Багатосторонньої угоди DPI;

— надають в оренду нерухоме майно, розташоване в Україні;

— надають в оренду нерухоме майно, розташоване в юрисдикції, яка є стороною Багатосторонньої угоди DPI.

При цьому, виходячи з положень Закону № 4903, у звіті про доходи підзвітних продавців наводитимуться відомості як про фізичних осіб (включаючи підприємців), так і про юридичних осіб. Не потрапить до нього лише інформація про виключених продавців, перелічених у п.п. 14.1.286.10 ПКУ. Разом із тим детально говорити про звіт про доходи підзвітних продавців можна буде лише після затвердження його форми.

Звіт про доходи підзвітних продавців не є податковою декларацією підзвітного оператора і не прирівнюється до податкової звітності оператора платформи або продавця

Строк його подання в загальному випадку — щороку до 31 січня року, наступного за звітним. Однак за перший звітний період (2027 рік) граничний строк подання (але не раніше 31.01.2028) повинен установити Мінфін.

Тепер про звітність фізосіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Якщо оператор платформи внесений до Реєстру операторів платформ, то в загальному випадку подавати декларацію про майновий стан і доходи фізособи не зобов’язані (якщо немає інших підстав для цього). Причому навіть у тому випадку, коли дохід іноземний. Єдиний виняток — порушення фізособою-продавцем умов застосування пільгових правил оподаткування, установлених п. 178¹.1 ПКУ (див. вище).

А от якщо фізособа отримала доходи через цифрову платформу, оператор якої не внесений до Реєстру, вона зобов’язана в загальному порядку задекларувати цей дохід шляхом подання річної податкової декларації та самостійно сплатити з нього ПДФО за ставкою 18 % і військовий збір за ставкою 5 %.

На завершення зауважимо, що багатостраждальний Закон № 4903 у процесі розгляду в парламенті неодноразово змінювався. І далеко не всі зміни пішли йому на користь. Він так і не став цілісним документом, що встановлює прозорі правила оподаткування фізосіб, які отримують доходи за допомогою цифрових платформ.

Наприклад, є питання щодо оподаткування доходів фізосіб-нерезидентів, отриманих через українські цифрові платформи. Зокрема, незрозуміло, як повинні узгоджуватися правила нової ст. 178¹ і старого п. 170.10 ПКУ. Також доволі туманною виглядає роль кваліфікованих операторів платформ, згаданих у п.п. 14.1.286.6 ПКУ. Ці та інші спірні моменти потребують офіційних роз’яснень або навіть законодавчих коригувань до 2027 року, коли нові механізми мають запрацювати на повну силу.

Висновки

• За виконання низки умов дохід від продажу товарів, робіт, послуг і надання в оренду нерухомого майна та транспортних засобів через цифрові платформи обкладатиметься ПДФО за ставкою 10 %.
• Якщо сума доходів, отриманих через цифрові платформи, перевищить 834 мінзарплати, сума перевищення обкладатиметься ПДФО за ставкою 23 %. Податкове зобов’язання в такому випадку визначатиме податковий орган (за вирахуванням суми податку, утриманого оператором платформи).
• Доходи фізосіб, що отримані через цифрові платформи та оподатковуються відповідно до ст. 178¹ ПКУ, звільняються від військового збору.
• Податковими агентами для фізосіб, які здійснюють діяльність через цифрові платформи, у загальному випадку стануть оператори таких платформ.
• Дохід фізособи від продажу товарів, отриманий через цифрові платформи, оператор якої внесений до Реєстру, не оподатковуватиметься, якщо його сума сукупно за рік не перевищить 2000 євро за курсом НБУ на 1 січня звітного року.

інші матеріали із "Податки бухоблік", 2026, № 51:

• Безоплатна допомога ЗСУ: бухоблік і податок на прибуток
• Підтримка ЗСУ: ПДВ при безоплатних передачах
• Квартальний Об’єднаний звіт для ФОП: звітуємо за новою формою
• Авто після ДТП продаємо: бухоблік і податки
• Продаж нижче собівартості: куди списати мінбазний ПДВ?
• Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи
• Доходи фізособи від оренди: нові правила оподаткування
• ФОП на загальній системі включив до витрат оплату бухгалтерських послуг: податківці проти, а суд?
• Податок на нерухомість фізосіб — 2025: як позбутися податкового боргу
• ФОП перекинув доньці 20000 грн з бізнес-рахунку: в чому ризик?
• ДПС щодо місць зберігання алко/тютюну: на кожен товар по Заяві!
• Біоетанол — до бензину з 1 липня 2026 року: різні нюанси

Передплатити "Податки & бухоблік"