Використання запасів у діяльності підприємства

Списання запасів для виробництва продукції (робіт, послуг)

Відпуск запасів на виробництво продукції (робіт, послуг) відображають в обліку відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси» і НП(С)БО 16 «Витрати».

За вимогами пп. 11 і 12 НП(С)БО 16 прямі матеріальні витрати включають до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). У бухобліку такі витрати показують за дебетом рахунка 23 у кореспонденції з відповідними рахунками (субрахунками) обліку запасів (20, 22, 28). Якщо підприємство застосовує рахунки класу 8, то роблять проводки: Дт 80 — Кт 20, 22, 28; Дт 23 — Кт 80.

При передачі напівфабрикатів власного виробництва для виготовлення продукції рахунки класу 8 не застосовують. Адже при формуванні собівартості напівфабрикатів витрати на їх виготовлення вже були згруповані на рахунках цього класу.

У разі коли прямо (на підставі первинних документів) віднести вартість запасів до складу виробничої собівартості неможливо, їх включають до загальновиробничих витрат

У бухобліку суму визнаних загальновиробничих витрат відображають за дебетом рахунка 91.

Витрати, які пов’язані з операційною діяльністю, але не включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), поділяють на (п. 17 НП(С)БО 16):

— адміністративні витрати (обліковують на рахунку 92);

— витрати на збут (обліковують на рахунку 93);

— інші операційні витрати (обліковують на рахунку 94).

Приклад 1. У червні 2026 року підприємство використало запаси для:

— виробництва готової продукції в сумі 340000 грн, у тому числі напівфабрикати власного виробництва вартістю 17000 грн;

— виправлення технічно неминучого (нормативного) браку — 4000 грн;

— виправлення непередбаченого (випадкового, наднормативного) браку — 3700 грн;

— адміністративних потреб — 15000 грн;

— забезпечення збуту продукції — 19000 грн;

— здійснення досліджень та розробок — 21000 грн.

Таблиця 1. Облік використання запасів у діяльності підприємства

Списання запасів на спорудження, поліпшення і ремонт ОЗ

Використання на спорудження (виготовлення) ОЗ. Такі витрати в обліку класифікують як незавершені капітальні інвестиції. При цьому незалежно від того, яким способом ведеться спорудження об’єкта (підрядним чи господарським), зазначені витрати обліковують на субрахунку 151 або 152.

При введенні ОЗ в експлуатацію суму накопичених витрат списують за кредитом субрахунків 151 і 152 у дебет відповідного субрахунку рахунка 10. Надалі вартість виготовленого об’єкта ОЗ амортизують за одним з методів, передбачених п. 26 НП(С)БО 7 «Основні засоби».

Зауважте: у разі спорудження (виготовлення) ОЗ рахунок 80 не застосовують (див. табл. 2). Позаяк ці операції належать до інвестиційної, а не до операційної діяльності.

Використання для поліпшення та ремонту ОЗ. НП(С)БО 7 виділяє два різновиди заходів із поліпшення та ремонту ОЗ. А саме:

1) заходи, пов’язані з поліпшенням об’єктів ОЗ (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання такого об’єкта (п. 14 НП(С)БО 7);

2) заходи, спрямовані на підтримку об’єкта ОЗ у робочому стані (проведення техогляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (п. 15 НП(С)БО 7).

У першому випадку вартість запасів, використаних для поліпшення ОЗ, капіталізують. Тобто відносять на збільшення первісної вартості об’єктів, які поліпшуються.

У періоді списання запасів з балансу їх вартість відображають за дебетом субрахунку 152. Рахунок 80 у такій ситуації не використовують навіть ті підприємства, які ведуть облік із застосуванням рахунків класу 8

Після закінчення робіт суму витрат відносять на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ (Дт 10 — Кт 152).

У другому випадку (при використанні запасів для ремонту і технічного обслуговування об’єктів ОЗ) вартість списаних запасів відносять до складу:

— собівартості готової продукції (Дт 23) — якщо об’єкт ОЗ зайнятий у виробництві конкретного виду продукції;

— загальновиробничих витрат (Дт 91) — якщо ремонтується об’єкт ОЗ загальновиробничого призначення;

— адміністративних витрат (Дт 92) — за ОЗ загальногосподарського призначення;

— витрат на збут (Дт 93) — за ОЗ, пов’язаними зі збутом продукції;

— інших операційних витрат (Дт 94) — за ОЗ соціально-культурного призначення і тими, які беруть участь у процесі досліджень та розробок.

Підприємства, що застосовують рахунки класу 8, роблять зазначені проводки через відповідні транзитні субрахунки рахунка 80 (див. табл. 2).

Приклад 2. У червні 2026 року підприємство використало запаси для:

— будівництва будівлі складу для власних господарських потреб — 283000 грн;

— ремонту будівлі загальновиробничого призначення — 135000 грн.

Таблиця 2. Облік використання запасів для будівництва і ремонту ОЗ

Негосподарське використання запасів

Вартість запасів, які фактично використовуються на задоволення негосподарських потреб, списують у дебет субрахунку 949. Якщо підприємство застосовує рахунки класу 8, то спочатку вартість цих запасів транзитом відображають на відповідному субрахунку рахунка 80.

ПДВ-зобов’язання, нараховані внаслідок того, що змінився напрям використання запасів, також уключають до складу витрат звітного періоду і відображають за Дт 949

Детальніше про негосподарські витрати див. статтю «Негосподарські витрати: чи коректно все відносити на 949 і 977?» // «Податки & бухоблік», 2026, № 39.

Приклад 3. Підприємство, основним видом діяльності якого є оптова торгівля, у липні 2026 року придбало з метою подальшого продажу каву на суму 180000 грн (у тому числі ПДВ — 30000 грн). У тому ж місяці частина кави на суму 5700 грн (без урахування ПДВ) була використана для особистих потреб працівників підприємства.

Таблиця 3. Облік використання запасів у негосподарській діяльності

Нестачі (втрати) запасів, виявлені при прийманні

Нормативні втрати. Нестачі і втрати запасів у межах норм природного убутку, які сталися під час транспортування й виявлені при їх оприбуткуванні, включають до первісної вартості придбаних запасів (пп. 2.2 і 5.7 Методрекомендацій № 2*). При цьому на баланс оприбутковують фактично отриману кількість запасів, але за дещо завищеною ціною: Дт 20, 22, 28 — Кт 63.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

Наднормативні втрати. Наднормативні втрати і нестачі, виявлені при прийманні, до первісної вартості запасів не включають. Це прямо забороняє п. 14 НП(С)БО 9. Тому такі суми на рахунках обліку запасів не відображають. Запаси оприбутковують на баланс у фактично отриманій кількості (за сумою з урахуванням нормативних втрат).

Якщо наднормативні втрати утворилися з вини самого підприємства-одержувача, їх вартість відносять до витрат того періоду, в якому вони були виявлені (Дт 947 — Кт 63)

Оцінюють такі втрати виходячи з первісної вартості одиниці придбаних запасів (п. 2.3 Методрекомендацій № 2).

Якщо ж у нестачі винна стороння організація (постачальник або перевізник), на суму наднормативних втрат формують заборгованість за претензіями (Дт 374 — Кт 63). Погашення такої заборгованості може здійснюватися шляхом допостачання запасів (Дт 20, 22, 28 — Кт 374). Водночас покупець має право вимагати повернення передоплати на суму недопоставлених запасів (ч. 1 ст. 670 ЦКУ). Грошовими коштами компенсує наднормативні втрати й перевізник — винний у їх виникненні: Дт 311 — Кт 374.

Приклад 4. Магазин отримав від оптового постачальника скляний посуд (товар) на суму 46650 грн (у тому числі ПДВ — 7775 грн). При прийманні товару магазином виявлено бій посуду на суму 4302 грн (з урахуванням ПДВ). Із цієї суми втрати в межах норм природного убутку становлять 360 грн.

Наднормативні втрати утворилися внаслідок порушення постачальником вимог до навантаження товару. Постачальник допоставив товар згідно із виставленою претензією.

Таблиця 4. Облік нестач запасів, виявлених при прийманні

Втрати (убуток) запасів при зберіганні та виробництві

Втрати запасів при зберіганні. Нестачі і втрати запасів під час зберігання, виявлені в процесі інвентаризації, можуть бути двох видів: у межах і понад норми природного убутку.

У бухобліку обидва види втрат (нестач) при зберіганні запасів визнають іншими операційними витратами за фактичною собівартістю (п. 5.7 Методрекомендацій № 2)

Відображають такі втрати за дебетом субрахунку 947 у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів (Дт 947 — Кт 20, 22, 28).

Особлива ситуація — якщо облік товарів на підприємстві ведеться за цінами продажу. Тоді списанню підлягає також відповідна сума торгової націнки, яка припадає на вартість цих товарів (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). У цьому випадку списання первісної вартості відображають проводкою: Дт 947 — Кт 282, а списання торгової націнки — записом: Дт 285 — Кт 282.

Суму нестачі понад норми природного убутку одночасно зі списанням на витрати фіксують за дебетом позабалансового субрахунку 072.

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належну до відшкодування суму наднормативних втрат визнають заборгованістю винної особи та іншим операційним доходом: Дт 375 — Кт 716. Одночасно суму втрат понад установлені норми списують за кредитом субрахунку 072.

Докладно про облік нестач, виявлених під час інвентаризації, читайте в статті «Нестачі за результатами інвентаризації: як показати в обліку» // «Податки & бухоблік», 2025, № 88 (ср. 045110200).

Втрати запасів під час виробництва. Фактичні нестачі незавершеного виробництва, виявлені під час інвентаризації, теж бувають двох видів: у межах і понад норми природного убутку.

Нормативні нестачі включають до виробничої собівартості, якщо такі втрати безпосередньо пов’язані з виробництвом певних видів продукції. Місце таким нестачам на рахунках:

— 23 — якщо нестачі можна віднести до конкретного об’єкта витрат;

— 91— якщо нестачі неможливо віднести до конкретних об’єктів витрат.

Наднормативні нестачі незавершеного виробництва виключають з витрат на виробництво. Їх списують до складу інших операційних витрат (Дт 947 — Кт 23)

Одночасно суму наднормативної нестачі незавершеного виробництва відображають на позабалансовому субрахунку 072. Після встановлення винної особи, яка має погасити збиток, на суму відшкодування роблять проводку: Дт 375 — Кт 716. У цей же момент суму нестачі списують із субрахунку 072.

Подробиці про облік втрат запасів знайдете у статтях «Втрати ТМЦ у межах і понад норми: бухоблік, прибуток та ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2026, № 5 і «Наднормативні втрати і негосподарські витрати: неоднозначні наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 90.

Приклад 5. Під час інвентаризації складу виявлено нестачу товару на суму 12800 грн, у тому числі в межах норм природного убутку — 1300 грн. Крім того, виявлено зіпсовані товари на суму 11500 грн. Винну особу не встановлено.

Таблиця 5. Облік втрат запасів, виявлених під час інвентаризації

Висновки

• Матеріальні витрати залежно від напряму використання запасів у діяльності підприємства відображають за дебетом рахунків 15, 23, 24, 91, 92, 93 або 94 у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів (Кт 20, 22, 28).
• Нестачі і втрати запасів у межах норм природного убутку, які сталися під час транспортування й виявлені при їх оприбуткуванні, включають до первісної вартості придбаних запасів. Якщо у нестачі винен постачальник або перевізник, на суму наднормативних втрат формують заборгованість за претензіями (Дт 374 — Кт 63).
• У загальному випадку нестачі і втрати запасів, виявлені після їх оприбуткування, відносять на інші операційні витрати (Дт 947 — Кт 20, 22, 28). Після встановлення винної особи, яка має погасити збиток, на суму відшкодування роблять проводку: Дт 375 — Кт 716.

Читайте також:

• Отримання запасів
• Використання запасів у діяльності підприємства
• Вибуття запасів
• Як і коли оприбутковувати імпортний товар?
• Внесок товарами до статутного капіталу іншого підприємства: що в обліку?
• Переоцінка (уцінка / дооцінка) запасів на дату балансу
• Видали канцтовари працівникам: як показати в обліку?
• Реалізація брухту, утвореного внаслідок знищення війною майна
• Чи потрібно виробничі запаси переводити в товари при продажу?