Скорочення без штрафів: кого НЕ можна звільнити
Скорочення штату — це не лише про економію чи оптимізацію. Це, в першу чергу, зона підвищеного юридичного ризику. Бо навіть за наявності законної підстави роботодавець не вільний у своїх рішеннях. І саме при звільненні за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП включається найбільша кількість обмежень.
При чому, воєнний стан ці гарантії не скасовує. Тобто є працівники, яких не можна звільнити за скороченням — незалежно від ситуації на підприємстві.
Перша група — працівники з сімейними гарантіями.
Під заборону потрапляють:
— вагітні жінки;
— жінки, які мають дітей до 3 років (або до 6 років — якщо дитина потребує домашнього догляду);
— одинокі матері;
— батьки, які фактично виховують дитину без матері;
— опікуни та піклувальники;
— прийомні батьки та батьки-вихователі (якщо є дитина до 14 років або дитина з інвалідністю).
Це абсолютна заборона. І вона не залежить ані від фінансового стану роботодавця, ані від масштабу скорочення.
Друга група — неповнолітні.
Звільнення працівника до 18 років можливе лише за спеціальною процедурою:
— необхідна згода служби у справах дітей;
— обов’язкове забезпечення подальшого працевлаштування.
Відсутність хоча б однієї з цих умов автоматично робить звільнення незаконним.
Третя група — працівники з профспілковим статусом.
Працівників, які обралися до складу профспілкових органів, заборонено звільняти у зв’язку із скороченням чисельності або штату протягом року після закінчення строку їх повноважень Ця гарантія не застосовується лише у виняткових випадках — наприклад, при достроковому припиненні повноважень через порушення або за власним бажанням (якщо це не пов’язано зі станом здоров’я).
Четверта група — працівники, за якими зберігається місце роботи відповідно до ст. 119 КЗпП.
Йдеться про тих, хто:
— проходить військову службу;
— виконує державні або громадські обов’язки.
У цих випадках роботодавець не просто не має права звільнити працівника — він зобов’язаний зберігати за ним посаду.
Отже, ключовий момент: при скороченні аналізується не лише посада, а правовий статус конкретної людини. Саме тому типова помилка — «скоротили посаду, значить можна звільнити будь-кого, хто її займає». Насправді — ні. Перед звільненням потрібно перевірити кожного кандидата на наявність гарантій. Інакше — високий ризик судових спорів, поновлення на роботі та додаткових витрат.
А яких ще працівників не можна звільняти навіть якщо дуже хочеться? І як правильно обрати одного серед кількох кандидатів на скорочення без порушень? Дивіться у цьому відео.
