Критичність підприємств визначатимуть із залученням Координаційного центру?

До чого готуватися підприємствам у разі створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних та внесення змін до Порядків бронювання і визначення критичності? Давайте розберемося у цих новинах.

Мацокін Андрій, експерт з військового обліку та трудового права.

Новина про зміну підходу до визначення підприємств критично важливими для бронювання військовозобов’язаних працівників та утворення Координаційного центру розлетілася серед експертного кола не гірше за новину про зміну уряду. Про це ми повідомляли у публікації «Кабмін утворив Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних».

Водночас станом на ранок 17.07.2026 повний офіційний текст постанови КМУ, яка вносить зміни до постанови № 76, ще не вдалося знайти в офіційних джерелах. Офіційне повідомлення Мінекономіки про створення Координаційного центру, також зникло! Тому остаточні висновки щодо деталей утворення і роботи Координаційного центру, а також самої процедури визначення критичності варто буде зробити після оприлюднення повного тексту постанови.

Що повідомило Мінекономіки

За зниклим повідомленням* Мінекономіки, Кабмін вже ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Координаційний центр можливо діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів. Його завдання — координувати роботу державних органів і шукати рішення для проблемних ситуацій у питаннях бронювання.

Окремий напрям роботи Центру — розгляд пропозицій державних органів щодо визнання підприємств, установ та організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.

Мінекономіки також зазначало, що державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час прийняття рішень про критичну важливість підприємств.

* Видання Forbes оновило свою новину щодо створення Координаційного центру «Доповнено 17 липня. «Просимо вважати новину «Кабінет Міністрів утворив Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних», надіслану 16.07.2026 року недійсною», – повідомила пресслужба міністерства.  Як уточнили Forbes Ukraine у відомстві, повідомлення було розіслано передчасно – рішення про створення координаційного центру ще не ухвалене.». 

Як може змінитися процедура отримання критичності

Можливі зміни до постанови № 76 передбачають змінений алгоритм розгляду звернень підприємств на визначення критичності

1. Орган, до якого підприємство подало звернення про визначення його критично важливим, має у строк не більш як 10 робочих днів розглянути документи на відповідність критеріям, установленим Критеріями та порядком № 76.

2. Після такої первинної перевірки орган має звернутися до Координаційного центру за рекомендаціями та пропозиціями щодо можливості визначення підприємства критично важливим!

У зверненні до Координаційного центру зазначатимуться, зокрема:

• код ЄДРПОУ юридичної особи;

• повне та скорочене найменування підприємства, установи чи організації;

• кількість військовозобов’язаних працівників;

• критерії, яким відповідає підприємство.

3. Після отримання рекомендацій Координаційного центру уповноважений орган має або прийняти рішення про відповідність підприємства критеріям критичності, або повідомити підприємство листом про невідповідність із відповідним обґрунтуванням.

Тобто рішення й надалі ухвалюватиме не сам Координаційний центр, а уповноважений орган: міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, обласна військова адміністрація або інший орган, визначений постановою № 76. Але перед ухваленням рішення він має отримати позицію Координаційного центру.

Окремо повідомляється, що аналогічний принцип застосовуватиметься і до визначення підприємств критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.

Тобто тепер у процедурі з’являється додатковий міжвідомчий рівень. Новий координаційний етап може стати загальним для двох блоків критичності:

• критичність для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;

• критичність для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Чи замінює Координаційний центр міністерства та ОВА

Його роль — надати рекомендації та пропозиції. Остаточне рішення, як і раніше, прийматиме той орган, який має повноваження визначати підприємства критично важливими за постановою № 76.

Але значення рекомендацій Координаційного центру може бути суттєвим. Якщо державні органи мають враховувати його позицію, це означає, що процедура отримання критичності стане більш контрольованою і менш “локальною”.

На що потрібно звернути увагу зараз

Новий механізм з’являється на тлі масштабного перегляду правил критичності та бронювання.

Після постанови № 692 було підвищено зарплатний критерій для більшості підприємств, посилено контроль за лімітами бронювання, змінено підхід до сумісників і працівників з іншими відстрочками, а також встановлено перехідні правила для підприємств, які вже мали статус критично важливих.

Пізніше постанова № 862 уточнила перехідний механізм: частина підприємств може зберегти дію рішень про критичність після 1 вересня 2026 року, якщо до 10 серпня подасть документи, що підтверджують відповідність зарплатному критерію.

Читати також:
Постанова № 862: Кабмін знову змінив правила критичності та бронювання

Тепер до цієї системи додається ще й Координаційний центр. Це може означати, що держава посилює не лише формальні критерії, а й контроль за процедурою їх застосування.

Підприємствам, які планують отримати або підтвердити критичність, потрібно бути готовими не лише до перевірки формальних критеріїв, а й до більш уважного аналізу даних, які подаються до уповноваженого органу.

Особливу увагу варто звернути на:

• відповідність підприємства заявленим критеріям;

• підтвердження середньої зарплати;

• кількість військовозобов’язаних працівників;

• обґрунтованість потреби у бронюванні;

• коректність даних військового обліку;

• відсутність перевищення ліміту бронювання;

• реальність трудових відносин і штатної структури.

Якщо підприємство має нестандартну ситуацію — наприклад, різко збільшило штат, претендує на значний ліміт бронювання або має працівників-сумісників, — документи потрібно готувати особливо ретельно.

Що поки залишається незрозумілим

Наразі залишаються відкритими кілька практичних питань.

Зокрема, не до кінця зрозуміло:

• чи буде звернення до Координаційного центру обов’язковим для всіх заяв про критичність;

• як саме Центр розглядатиме матеріали;

• у який строк він надаватиме рекомендації;

• чи потрібно підприємствам, які вже підтвердили критичність за новими правилами, проходити додаткову процедуру;

• як новий механізм вплине на строки бронювання працівників;

• чи буде окремий порядок для підприємств, які підтверджують критичність до 10 серпня 2026 року.

Саме тому підприємствам варто стежити за офіційним оприлюдненням постанови і не робити остаточних висновків лише на підставі коротких повідомлень або проєктних текстів.

Висновок

Створення Координаційного центру означає, що процедура визначення підприємств критично важливими може стати багаторівневою, що буде вимагати налагодження системи взаємодії, збільшення часу проходження інформації. Ризик відмов, або виникнення конфлікту інтересів збільшиться. Формально підприємства й надалі подаватимуть документи до уповноважених органів. Але перед прийняттям рішення такі органи мають звертатися до Координаційного центру за рекомендаціями.

Докладніше про оновлення критеріїв та про особливості ведення військово обліку ми розповідаємо на нашому практичному онлайн курсі підвищення кваліфікації Організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підприємствах усіх форм власності. Він побудований за програмою Генштабу ЗСУ. Доєднавшись до навчання ви отримаєте актуальні знання і свідоцтво державного зразка, яке у першу чергу запитують представники ТЦК при перевірках стану ведення військового обліку.