Плата за суборенду вища за орендну: позиція ПКУ і ДПС щодо санкцій

Податковий кодекс визначає плату за землю як обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це платіж саме за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди, і підставою для її нарахування є договір оренди (п. 288.1 ПКУ).

Суборенда регулюється Законом «Про оренду землі», згідно ч. 2 ст. 8 цього Закону: умови договору суборенди повинні обмежуватися умовами основного договору оренди і не суперечити йому.

• Виняток – передача на конкурентних засадах у суборенду земель с/г призначення держвласності, що орендуються 100% державними АТ/ТОВ, утвореними шляхом перетворення держпідприємств.

Форми податкових декларацій з плати за землю (накази Мінфіну № 560 та № 154) не містять полів для відображення плати за суборенду. ПКУ також:

• не передбачає жодної штрафної санкції до орендаря за факт передачі земельної ділянки в суборенду за платою, вищою за орендну.

Отже, з точки зору податкового законодавства:

• ДПС не має інструменту штрафувати орендаря саме за те, що плата за суборенду перевищує орендну плату;
• питання відповідності умов суборенди вимогам Закону № 161 (зокрема щодо розміру плати) – це сфера цивільно-правових/земельних відносин, а не підстава для застосування податкових штрафів згідно з ПКУ.