Звільнення під час відпустки для догляду за дитиною: чи потрібно повертати «незароблені» відпускні?

Працівниця звільняється під час відпустки для догляду за дитиною до трьох років. До початку такої відпустки вона використала щорічну відпустку повної тривалості, хоча на частину її (12 календарних днів) ще не набула права. Чи повинна працівниця повернути суму відпускних за ці дні?

Коли роботодавець може вимагати повернення відпускних?

Якщо працівник звільняється до завершення робочого року, за який уже використав щорічну відпустку повної тривалості, роботодавець має право утримати із належних працівникові виплат суму відпускних за невідпрацьовані дні. Таке право передбачено ст. 127 КЗпП та ст. 22 Закону України «Про відпустки».

Коли відрахування не проводяться?

Стаття 22 Закону про відпустки містить вичерпний перелік випадків, коли утримувати «незароблені» відпускні не можна. Зокрема, це стосується звільнення у зв'язку з:

• призовом або вступом на військову службу;

• переведенням на інше підприємство;

• відмовою від переведення в іншу місцевість або через зміну істотних умов праці;

• ліквідацією підприємства, скороченням чисельності чи штату;

• невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я;

• поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

• направленням на навчання;

• виходом на пенсію;

• смертю працівника.

Якщо ж працівниця звільняється за власним бажанням або за угодою сторін, ці винятки не застосовуються.

Чи можна утримати кошти при звільненні декретниці?

Під час відпустки для догляду за дитиною працівниці не нараховується заробітна плата. Відповідно, у роботодавця відсутня сума, з якої можна провести утримання під час остаточного розрахунку.

Водночас сам обов'язок повернути кошти за невідпрацьовані дні відпустки не припиняється, якщо причина звільнення не належить до випадків, визначених ст. 22 Закону про відпустки.

Як роботодавцю діяти в такій ситуації?

Оскільки автоматично утримати кошти неможливо, працівниці можна запропонувати добровільно повернути суму переплати — внести її до каси підприємства або перерахувати на його банківський рахунок.

Якщо працівниця відмовиться це зробити, роботодавець має право звернутися до суду з вимогою про стягнення відповідної суми.

Чому виникла така заборгованість?

Період перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років не включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 Закону України «Про відпустки»).

Тому право на частину вже використаної відпустки під час такої відпустки не накопичується, а використані авансом дні залишаються невідпрацьованими.

Практична порада

Під час оформлення звільнення доцільно письмово повідомити працівницю про наявність заборгованості та запропонувати добровільно повернути надміру виплачені відпускні.

Якщо сума незначна, роботодавець може вирішити не звертатися до суду, оскільки судові витрати можуть перевищити суму боргу. Водночас право вимагати повернення таких коштів у судовому порядку за підприємством зберігається.