Середня зарплата за 2 місяці: практичний посібник
Автор: Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань.
Чимало ситуацій на практиці вимагають від бухгалтера обчислити середню зарплату виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи працівника, так звану середню за 2 місяці. З’ясуємо, в яких випадках її обчислюють, як правильно визначити розрахунковий період, які виплати враховують та за якими правилами проводять розрахунок.
Правила розрахунку середньої зарплати (крім непрацездатної середньої) встановлені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100).
Так, для оплати часу відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), виплати відпускної компенсації та розрахунку матдопомоги, розмір якої прив’язаний до середньої зарплати, у загальному випадку середню розраховують виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців.
Натомість для інших виплат Порядок № 100 передбачає розрахунок середньої зарплати виходячи із заробітку за останні 2 календарних місяці роботи працівника (див. абзац четвертий п. 2 Порядку № 100). Визначимо випадки, в яких застосовують такий порядок.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Коли обчислюють середню за 2 місяці?
Випадки, у яких середню зарплату обчислюють виходячи із заробітку за останні 2 календарних місяці роботи, визначені пп. «в» — «л» п. 1 Порядку № 100.
Такий порядок застосовують для оплати часу:
— виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;
— переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я та тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
— переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу, а також надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
— службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців), якщо середній заробіток перевищує денний заробіток;
— вимушеного прогулу та затримки виконання рішення суду;
— обстеження за направленням у медичних закладах;
— звільнення працівників-донорів від роботи;
— залучення працівників до виконання військових обов’язків.
Крім того, середню зарплату за 2 місяці використовують:
— при визначенні суми вихідної допомоги;
— в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати провадяться виходячи із середньої зарплати за 2 місяці. Наприклад, для оплати періоду навчання на курсах підвищення кваліфікації (за винятком держслужбовців, див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 № 1584/13/84-16).
За якою формулою розрахувати середню за 2 місяці?
Порядок № 100 передбачає обчислення як середньоденної зарплати у розрахунку на 1 робочий день, так і середньогодинної зарплати. Крім того, в окремих випадках середню зарплату визначають у розрахунку на 1 календарний день. Про те, коли застосовують кожен із цих варіантів, поговоримо нижче.
Загальний випадок. Середню зарплату за 2 місяці обчислюють за такою формулою (див. абзац перший п. 8 Порядку № 100):
ЗПсер = ЗПф : К,
де ЗПсер — середньоденна (середньогодинна) зарплата;
ЗПф — зарплата за фактично відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді робочі (календарні) дні;
К — кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — число календарних днів за цей період.
Якщо відсутня зарплата. Якщо у розрахунковому періоді у працівника відсутні зарплата чи розрахунковий період, розрахунок середньої проводимо з окладу (тарифної ставки).
Якщо оклад (тарифна ставка) нижчий за мінімальну зарплату, розрахунок проводимо виходячи з мінзарплати. При цьому слід ураховувати зайнятість працівника.
У такому разі середньоденну (середньогодинну) зарплату (ЗПсер) визначають так:
ЗПсер = ОМЗП х З х 2 : Ку,
де ОМЗП — оклад (тарифна ставка) працівника, а якщо він менший за мінзарплату, то мінзарплата, встановлена на момент розрахунку;
З — зайнятість працівника. Якщо у працівника повна зайнятість, то З = 1. Якщо він працює на умовах неповного робочого часу, то З = частка штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо);
2 — кількість місяців умовного розрахункового періоду;
Ку — кількість робочих (календарних) днів (годин) в умовному розрахунковому періоді.
Коли середньоденна, а коли середньогодинна? У більшості випадків для розрахунку середньої зарплати за 2 місяці визначають саме середньоденний заробіток. Його обчислюють у розрахунку на 1 робочий день незалежно від встановленої системи оплати праці — місячної (оклад, місячна тарифна ставка) чи погодинної (годинна тарифна ставка).
Так, наприклад, незалежно від того, годинну чи місячну ставку (оклад) установлено працівнику, для визначення суми оплати часу його переведення на іншу нижчеоплачувану роботу, відрядження, донорських днів, виплати вихідної допомоги розраховуємо середньоденну зарплату.
Середньогодинну зарплату обчислюють лише у випадках, коли згідно із законодавством за середнім заробітком потрібно оплатити лише декілька годин робочого дня
Зокрема, якщо працівника було викликано до суду або направлено на медобстеження на декілька годин, а інші години такого робочого дня були відпрацьовані (див. лист Мінекономіки від 13.07.2021 № 4711-06/36275).
Розрахунок середньої в календарних днях. Обчислення середньої зарплати в календарних днях — радше виняток, ніж правило. Одним із таких випадків, на думку Мінекономіки, є визначення середньої зарплати за час затримки розрахунку при звільненні (див. лист від 03.11.2023 № 4707-05/59459-09).
Однак Держпраці у листі від 30.11.2023 № 4206/2/2.1-23а відстоює іншу позицію, за якою такий розрахунок слід здійснювати в робочих днях.
Далі розглянемо порядок обчислення середньоденної зарплати в розрахунку на 1 робочий день та середньогодинної зарплати, як таких, що найбільш поширені. Почнемо з визначення розрахункового періоду. Адже саме з цього й починається обчислення середньої зарплати.
Як визначити розрахунковий період?
Правила визначення розрахункового періоду встановлено абзацами четвертим — шостим п. 2 Порядку № 100.
У загальному випадку розрахунковим періодом є останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата
Проте для окремих ситуацій застосовують інший підхід. Усі можливі варіанти наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Розрахунковий період для середньої за 2 місяці
|
Ситуація |
Розрахунковий період |
|
Працівник перебував у трудових відносинах 2 календарних місяці або більше |
|
|
Працівник відпрацював 2 календарних місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана виплата (далі — місяць події) |
Останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю події |
|
Приклад 1. Працівник з 20 липня 2026 року направлений у відрядження. Період відрядження оплачуємо відповідно до умов трудового договору, але не нижче середнього заробітку (див. ч. 4 ст. 121 КЗпП). Розрахунковий період для його обчислення — травень — червень 2026 року |
|
|
Працівник не відпрацював жодного дня протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю події |
2 календарних місяці роботи, що передують 2 останнім невідпрацьованим повністю календарним місяцям |
|
Приклад 2. З 27 липня 2026 року працівника переводять на іншу постійну нижчеоплачувану роботу. У травні та червні він не працював через тимчасову непрацездатність. При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу зберігаємо за ним середній заробіток протягом 2 тижнів з дня переведення (див. ч. 1 ст. 114 КЗпП). Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, на який припало переведення (тобто протягом травня та червня), працівник не працював, розрахунковий період складуть попередні 2 місяці роботи — березень та квітень 2026 року |
|
|
Працівник не відпрацював жодного дня протягом 4 місяців, що передують місяцю події |
Умовний розрахунковий період — останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю події |
|
Приклад 3. Працівник звільняється 31 липня 2026 року через скорочення штату підприємства відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. У березні — червні він перебував у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін під час воєнного стану. При припиненні трудового договору у зв’язку зі скороченням штату працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Оскільки протягом останніх 4 календарних місяців, що передують місяцю, на який припало звільнення (тобто протягом березня — червня), працівник не працював, визначаємо умовний розрахунковий період — травень — червень 2026 року — це останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю звільнення |
|
|
Працівник перебував у трудових відносинах з цим роботодавцем менше ніж 2 місяця |
|
|
Працівник перебував у трудових відносинах менше ніж 2 місяця і є відпрацьований час у межах 2-місячного періоду перед місяцем події |
Фактично відпрацьований час у межах 2-місячного періоду перед місяцем події |
|
Приклад 4. Працівник-новачок, прийнятий на роботу з 10 червня 2026 року, надав довідку за формою № 435/о про те, що 15 липня він здав кров. У цей день він був увільнений від роботи для донації крові за його попередньою заявою. День звільнення від роботи у зв’язку з донацією крові (її компонентів) оплачується виходячи із середнього заробітку згідно із ст. 124 КЗпП. Розрахунковий період для його обчислення — 10 — 30 червня 2026 року |
|
|
Подія, з якою пов’язана виплата, настала у місяці прийняття на роботу |
Умовний розрахунковий період — останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю події |
|
Приклад 5. Працівника прийнято на роботу з 10 липня 2026 року. Він отримав повістку, за якою 13 липня необхідно відвідати ТЦК. На підставі повістки про виклик працівника до ТЦК роботодавець зобов’язаний увільнити його від роботи із збереженням середнього заробітку (див. ч. 1, 2 ст. 119 КЗпП). Дата прийняття на роботу та дата відвідування ТЦК припадають на один календарний місяць. Тож визначаємо умовний розрахунковий період — травень — червень 2026 року — це 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю події |
|
Увага! Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року зарплати, середню зарплату можна обчислювати виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців.
Підраховуємо дні (години) у розрахунковому періоді
Після визначення розрахункового періоду необхідно обчислити кількість фактично відпрацьованих у ньому робочих днів (годин) — показники К та Ку у формулах вище.
При цьому у загальному випадку при визначенні показника К до кількості відпрацьованих днів (годин) не включають час:
— протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (це випливає з норм абзацу двадцятого п. 4 Порядку № 100). Зокрема, не враховують періоди відрядження, оплаченого за середнім заробітком;
— за який відсутні відомості про нараховану працівникові зарплату внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (див. абзац сьомий п. 2 Порядку № 100).
Якщо розрахунковий період є умовним, кількість робочих днів (годин) у ньому визначають за графіком роботи підприємства
Водночас на думку Мінекономіки (див. лист від 05.01.2021 № 4709-06/235-07), якщо працівнику встановлено індивідуальний графік роботи, то при підрахунку кількості робочих днів за останні 2 місяці роботи слід орієнтуватися саме на нього.
— з 19 по 20 травня (2 роб. дн.). Дні відрядження оплачені як звичайні робочі дні;
— з 15 по 17 червня (3 роб. дн.). Дні відрядження оплачені за середнім заробітком.
При визначенні кількості відпрацьованих днів у розрахунковому періоді не враховуємо лише 3 роб. дн. відрядження, оплачені за середнім заробітком. Водночас 2 роб. дн. відрядження, оплачені як звичайні робочі дні, включаємо до розрахунку.
Кількість днів у розрахунковому періоді, що візьме участь у розрахунку середньої зарплати, становитиме:
43 - 3 = 40 (роб. дн.).
З урахуванням позиції Мінекономіки (див. вище) кількість днів у розрахунковому періоді, що візьме участь у розрахунку середньої зарплати, становитиме 34 роб. дн. (16 роб. дн. у травні + 18 роб. дн. у червні, якщо орієнтуватися на індивідуальний графік роботи працівника з понеділка по четвер).
Залишилося визначити останній показник формули, наведеної вище, — виплати, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати.
Які виплати у розрахунку?
Якщо є заробіток в розрахунку. Почнемо із загального випадку, коли розрахунковий період не умовний, а наявний. При цьому розрахунок проводиться за першою формулою з наведених на початку статті.
У розрахунку середньої за 2 місяці беруть участь усі виплати, що: (1) входять до складу заробітної плати та (2) нараховані за фактично відпрацьований час. Це, зокрема, оплата за окладом, доплати, надбавки, оплата за дні відрядження за денним заробітком, премії систематичного характеру тощо.
Не включають виплати, перелічені у п. 4 Порядку № 100, а також виплати, нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (див. табл. 2).
Таблиця 2. Виплати, що НЕ беруть участі в розрахунку середньої за 2 місяці
|
№ з/п |
Не включають до розрахунку середньої зарплати за 2 місяці: |
|
виплати, перелічені у п. 4 Порядку № 100 |
|
|
1 |
Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками) |
|
2 |
Одноразові виплати — компенсація за невикористану відпустку, матдопомога (як разова, так і систематична), допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо |
|
3 |
Компенсаційні виплати на відрядження і переведення — добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових |
|
4 |
Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та рацпропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і рацпропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності) |
|
5 |
Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо |
|
6 |
Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати |
|
7 |
Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором |
|
8 |
Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування |
|
9 |
Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку |
|
10 |
Виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо |
|
11 |
Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування |
|
12 |
Зарплата на роботі за сумісництвом, якщо розраховуємо виплату за основним місцем роботи працівника (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством) |
|
13 |
Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я |
|
14 |
Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства |
|
15 |
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати |
|
16 |
Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму, якщо працівник під час такої роботи увільнений від виконання своїх обов’язків без збереження зарплати |
|
17 |
Винагороди державним виконавцям |
|
18 |
Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків |
|
виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток |
|
|
19 |
Виплати за час виконання державних і громадських обов’язків, тимчасової непрацездатності, відпусток, відрядження, оплаченого за середнім заробітком, вимушеного прогулу тощо |
Якщо відсутня зарплата. Розмір окладу (тарифної ставки) працівника, а якщо він менший за мінзарплату, то мінзарплати, використовуємо той, що встановлений на момент розрахунку.
Якщо працівник з погодинною оплатою праці, а потрібно визначити середньоденну зарплату, то місячну ставку знаходимо шляхом множення годинної тарифної ставки на норму робочого часу, встановлену в місяці, в якому відбувається подія, з якою пов’язана виплата. Далі для цілей визначення показника (ставка чи мінімалка), що візьме участь у розрахунку, порівнюємо отриманий результат з мінімальною зарплатою за місяць.
Проте коли розрахунок середньої зарплати відбувається не з окладу (мінімалки), а за загальними правилами, важливо не лише визначити, які виплати беруть у ньому участь, а й правильно включити їх суму до розрахунку.
Порядок включення виплат
За загальним правилом незалежно від того, в якому місяці зарплатна виплата нарахована, донарахована чи сторнована, її слід віднести до того місяця, за який вона нарахована, донарахована, сторнована (див. абзац другий п. 3 Порядку № 100).
Виняток із цього правила — премії (у тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період (далі — премії). Їх ураховуємо: (1) в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані; (2) починаючи з місяця, в якому вони нараховані (див. абзац третій п. 3 Порядку № 100). При такому розподілі не має значення, потрапив місяць нарахування премії до розрахункового періоду чи ні. Премія (її частина) візьме участь у розрахунку середньої зарплати, якщо до розрахункового періоду входять місяці, на які вона розподілена.
Увага! Порядок включення премій до розрахунку зарплати за 2 місяці такий самий, як і у випадку розрахунку відпускних. Його детально розглядали в статті «Відпускні: як урахувати премії і винагороду за рік» // «Податки & бухоблік», 2026, № 38. Тож тут на цьому детально зупинятися не будемо. Переходимо відразу до прикладу розрахунку.
Працівнику було нараховано:
— у травні — зарплату за фактично відпрацьований час — 32000 грн (за 16 роб. дн.), лікарняні — 7000 грн, матеріальну допомогу на лікування — 5000 грн;
— у червні — зарплату за фактично відпрацьований час — 42000 грн (за 22 роб. дн.) та премію за травень 2026 року — 7600 грн.
До розрахунку середньоденної зарплати не потрапляють суми лікарняних і матеріальної допомоги (див. табл. 2 вище). Зарплата за фактично відпрацьований час та премія за травень братимуть участь у розрахунку.
Місяць, за який нараховано премію (травень), відпрацьовано частково, тому спочатку визначимо розрахункову суму премії:
7600 : 16 х 22 = 10450 (грн),
де 16 — кількість відпрацьованих роб. дн. травня — місяця, за який нарахована премія, а 22 — кількість відпрацьованих роб. дн. червня — місяця, у якому враховується премія.
Місяць, за який нарахована премія, відпрацьований частково, а розрахункова сума премії (10450 грн) перевищує її фактичну суму (7600 грн). Тож до розрахунку середньої зарплати премію включаємо у розмірі фактично нарахованої суми (7600 грн).
Середньоденна зарплата дорівнюватиме:
(32000 + 42000 + 7600) : (16 + 22) = 2147,37 (грн/роб. дн.).
Висновки
- Середньоденну (годинну) зарплату за 2 місяці обчислюють для оплати часу відрядження, днів увільнення від роботи у зв’язку з відвідуванням ТЦК, донацією крові, розрахунку суми вихідної допомоги та в інших випадках, визначених Порядком № 100.
- У загальному випадку середньоденну зарплату знаходять діленням заробітку за фактично відпрацьовані протягом 2 календарних місяців робочі дні (години) на кількість фактично відпрацьованих робочих днів (годин).
- Зарплатні виплати враховують у тому місяці, за який їх нараховано. Виняток становлять премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період, які розподіляють за спеціальними правилами, встановленими п. 3 Порядку № 100.
- Якщо у розрахунковому періоді відсутній заробіток або подія, з якою пов’язана виплата, відбулася у місяці прийняття на роботу, середній заробіток обчислюємо за умовний розрахунковий період виходячи з окладу (тарифної ставки) або мінзарплати (за вищим показником).
Читати також:
- Декретний старт: як ФОП відкрити лікарняний і подати заяву до ПФУ
- Робота водіїв: нові правила з 26.07.2026
- Частково заборонений КВЕД: як його зазначати в заяві про застосування спрощенки?
- ВОС 999, «солдат резерву», відмітка про розшук, Резерв+… Запитували? Відповідаємо!
Довідка про резидентство нерезидента: запитання і відповіді - Дрібний експорт поштою до 1000 євро: як облікувати?
- Помилки в облікових регістрах ФОП: як правильно виправити у 2026 році
- Юрособа користується нерухомістю фізособи: позичка без сюрпризів
- Хто платить орендну плату за землю, якщо нерухомість відчужено?
Календар бухгалтера на серпень 2026 року - Як підприємцю відзвітувати про отримані декретні: покроковий алгоритм для порталу ПФУ
- Одинока мати: статус, гарантії та підтвердні документи
Перехідні операції при анулюванні реєстрації платником ПДВ: запитання та відповіді
