Укриття на підприємстві: як облікувати все — від ремонту до печива

Автор: Богословська Наталія, податковий експерт, ACCA DipIFR

Ремонт, резервне світло, лавки, аптечки, вода, лопати й навіть чай із печивом — укриття швидко перетворюється на окремий бухгалтерський всесвіт. Розбираємо, що віднести на витрати, що капіталізувати, як класифікувати придбане майно та чи треба будити компенсуючий ПДВ.

Спочатку визначимося: що саме облаштовуємо

Сховища та протирадіаційні укриття належать до захисних споруд цивільного захисту (ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України — КЦЗУ). Це інженерні споруди, покликані захищати людей від небезпечних факторів надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (п. 14 ч. 1 ст. 2 КЦЗУ).

Проте окремий підземний бункер будувати не обов’язково. За ч. 1 ст. 32 КЦЗУ для укриття населення можна використовувати і споруди подвійного призначення — будівлі, споруди або їх частини, які у звичайний час працюють за основним призначенням, а в разі небезпеки забезпечують тимчасове перебування людей.

Підвал або цокольне приміщення, де створено умови для перебування людей щонайменше 48 годин, може бути найпростішим укриттям

Тобто підвал може залишатися підвалом, але вже з дуже відповідальною другою професією.

Згідно з п. 2 розд. ІV Вимог № 579* найпростіше укриття (крім тих, що розміщені в підземних переходах між станціями або тунелях) має бути облаштоване:

— місцями для сидіння;

— електропостачанням з освітленням та, за можливості, резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками тощо);

— примусовою припливною вентиляцією з електроручним приводом та витяжною вентиляцією в закритих приміщеннях НУ, які є об’єктами з масовим перебуванням людей;

— елементами захисту віконних прорізів (металеві ставні, захисні жалюзі тощо). У разі відсутності на віконних прорізах елементів захисту дозволяється закладати такі прорізи габіонами, мішками з сипким матеріалом та іншими матеріалами або виробами.

* Вимоги щодо утримання, облаштування та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС від 09.07.2018 № 579.

За рішенням балансоутримувача найпростіше укриття забезпечується також (п. 3 розд. ІV Вимог № 579):

— водопостачанням або ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою;

— каналізацією або ємностями для нечистот (виносними баками), що щільно закриваються, мобільними санітарними приладами (рукомийниками, біотуалетами тощо);

— резервним джерелом електроживлення;

— засобами надання першої домедичної допомоги — орієнтовний перелік наведено у додатку 21 до Вимог № 579;

— резервним джерелом водопостачання;

— засобами зв’язку і оповіщення (сигнально-гучномовними пристроями та електронним інформаційним табло з можливістю інтеграції до місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення, телефоном, радіоприймачем, провідними та/або безпровідними точками доступу до мережі «Інтернет»);

— шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву та по металу тощо);

— іншими системами та обладнанням, що можуть бути використані населенням, яке підлягає захисту у відповідному найпростішому укритті.

За можливості укриття можна доукомплектувати іншим обладнанням, інструментами та інвентарем за нормами, установленими для захисних споруд. І тут бухгалтеру вже доведеться з’ясувати, що перед ним: запас, МШП, МНМА чи поважний основний засіб (ОЗ).

ПДВ: податковий кредит є, а компенсуючі ПЗ — під питанням

Головне питання. Вхідний ПДВ за товарами та послугами, придбаними для облаштування укриття, підприємство включає до податкового кредиту за загальними правилами п. 198.3 ПКУ. Звісно, за наявності належно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Головне питання — чи потрібно потім нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, начебто придбання використані в негосподарській діяльності? На наш погляд, ні

Облаштування укриття для працівників під час повітряних тривог безпосередньо пов’язане з можливістю підприємства продовжувати діяльність і отримувати дохід, тобто відповідає визначенню господарської діяльності з п.п. 14.1.36 ПКУ. Ковдра в укритті, звісно, не виробляє продукцію, але допомагає зберегти тих, хто її виробляє.

Аргументи на користь господарського зв’язку. Їх щонайменше три:

1. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-XII покладає на роботодавця відповідальність за створення безпечних умов праці.

У воєнний час укриття — не додаткова опція до офісного комфорту, а елемент безпеки працівників

2. Стаття 20 КЦЗУ зобов’язує суб’єктів господарювання забезпечувати заходи цивільного захисту на своїх об’єктах (п. 1 ч. 1), фінансувати заходи, що зменшують ризик надзвичайних ситуацій (п. 13 ч. 1), а також виконувати вимоги щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції захисних споруд (п. 15 ч. 1). Крім того, ч. 8 ст. 32 КЦЗУ покладає обов’язок підтримувати такі споруди у готовності на їх власників, користувачів і балансоутримувачів.

3. Якщо укриття облаштовують у підвалі виробничої будівлі, тобто у споруді подвійного призначення, то там можна навіть організувати робочі місця, щоб частина персоналу продовжувала працювати під час тривоги.

Навіть якщо укриття розміщене у невиробничій будівлі, ми все одно вважаємо його використання господарським: мета та сама — захистити працівників і забезпечити роботу підприємства. Водночас високодохіднику або малодохіднику-добровольцю доцільно виокремити укриття як компонент будівлі (див. статтю «Облік офісного приміщення за частинами» // «Податки & бухоблік», 2021, № 72).

Фіскальний нюанс. У листі ДПСУ від 25.07.2023 № 2047/ІПК/99-00-21-02-02-06 податківці не визнали господарськими витрати на створення та функціонування пункту незламності у підвалі орендованого приміщення. На їхню думку, такі витрати не пов’язані з виробництвом або реалізацією і не спрямовані на отримання доходу. Ми з таким висновком не погоджуємося, але не виключаємо, що його спробують поширити й на укриття.

Нефіскальний варіант від контролерів. Контролери пов’язують долю компенсуючих ПЗ з тим, чи потрапляє вартість придбань до витрат і далі — до ціни оподатковуваних товарів або послуг. За їхнім підходом (листи ДПСУ від 22.06.2026 № 3595/ІПК/99-00-21-03-02, від 29.07.2024 № 3849/ІПК/99-00-21-03-02 і від 25.07.2023 № 2047/ІПК/99-00-21-02-02-06) компенсуючі ПЗ:

— не нараховують, якщо вартість придбань включена до витрат і фактично компенсується покупцями у вартості оподатковуваних постачань;

— нараховують, якщо вартість придбання не віднесена до витрат і не потрапляє до вартості ПДВ-оподатковуваних постачань.

Такий підхід податківці давно застосовують і в інших ситуаціях, зокрема при безоплатних роздачах та списанні наднормативних нестач (див. статті «Наднормативні втрати товарів і компенсуючий ПДВ: думка фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2026, № 59, «Рекламна роздача безкоштовних нерезидентських зразків товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 55 і «Нестача ТМЦ виявлена під час інвентаризації: документуємо, списуємо, оподатковуємо» // «Податки & бухоблік», 2023, № 91).

Ремонт чи поліпшення: від цього залежать проводки

Роботи у підвалі обліковують за загальними правилами для основних засобів. Головне — з’ясувати, чи підприємство лише підтримує об’єкт у робочому стані, чи отримує від нього додаткові майбутні вигоди. Назва в кошторисі тут не вирішальна: напис «ремонт» не врятує поліпшення від капіталізації і навпаки.

Звичайний ремонт. Якщо роботи спрямовані на підтримання об’єкта ОЗ у робочому стані та збереження первісно очікуваних економічних вигод, їх вартість відносять до витрат періоду. Йдеться, зокрема, про технічний огляд, нагляд, обслуговування та ремонт (п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 33 Методрекомендацій № 561*).

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

Для підвалу виробничої будівлі такі витрати можна відобразити за Дт 23, 91. Якщо приміщення-укриття виділене в окремий об’єкт ОЗ і призначене для всього персоналу, доречним буде Дт 949.

Поліпшення. Якщо роботи збільшують майбутні економічні вигоди від об’єкта, маємо поліпшення: модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо (п. 14 НП(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій № 561). Ознаками поліпшення можуть бути, зокрема, збільшення строку корисного використання об’єкта або кількості чи якості продукції, робіт і послуг, які він забезпечує (п. 32 Методрекомендацій № 561).

Рішення про характер робіт приймає керівник підприємства (п. 30 Методрекомендацій № 561). Вартість поліпшень накопичують у складі капітальних інвестицій — Дт 151, 152, а після завершення робіт збільшують первісну вартість об’єкта. Для укриття у будівлі: Дт 103 — Кт 151, 152.

Податок на прибуток: що з різницями. Звичайний ремонт виробничого ОЗ, який використовується у господарській діяльності, у всіх платників податку на прибуток іде за бухгалтерськими правилами: спеціальних різниць ПКУ не встановлює. Те саме стосується поліпшення виробничого ОЗ — у податковому обліку його амортизують.

Інша історія — невиробничі ОЗ у високодохідників і малодохідників-добровольців. За ремонтом вони:

— збільшують фінрезультат на суму витрат, визнаних у бухобліку, у періоді ремонту (п. 138.1 ПКУ);

— зменшують фінрезультат у періоді продажу такого невиробничого ОЗ на суму раніше врахованих ремонтних витрат, але не більше доходу від продажу (п. 138.2 ПКУ).

Поліпшення невиробничих ОЗ у податковому обліку не амортизують (п.п. 138.3.2 ПКУ). Тому високодохідник або малодохідник-доброволець збільшує фінрезультат на бухгалтерську амортизацію, нараховану на вартість такого невиробничого ОЗ з урахуванням поліпшення, але зменшуючої амортизаційної різниці не має.

Наша позиція: витрати на облаштування укриття мають господарський характер навіть тоді, коли воно розташоване у невиробничій будівлі

Його мета — захистити працівників підприємства, яке продовжує працювати під час війни. Але через фіскальну позицію для спокою можна отримати індивідуальну податкову консультацію.

Що купили для укриття: розкладаємо по рахунках

Лавки, ліхтарі, кулер, аптечка, сокира і пачка стаканчиків не можуть дружно оселитися на одному рахунку лише тому, що всі вони стоять в укритті.

Класифікація залежить передусім від очікуваного строку використання, а для необоротних активів — ще й від вартісного критерію, установленого обліковою політикою

Про це див. статті «Основні засоби, МНМА чи МШП: де проходить межа?» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36, «Малоцінка — МШП, МНМА або витрати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 72.

МШП: служитимуть не більше року. Актив із очікуваним строком використання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він довший за рік, є МШП (п. 6 НП(С)БО 9 «Запаси»). Його ціна значення не має: навіть предмет вартістю 100 тис. грн залишиться МШП, якщо очікувано прослужить менше року (навіть якщо раптом трішечки переслужить, див. статтю «МШП працює більше року: чи переводити до складу необоротних активів?» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36). Назва «малоцінний» тут інколи працює як бухгалтерська дезінформація.

МШП обліковують на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». До них можуть потрапити окремі види шанцевого інструменту, мийні та гігієнічні засоби тощо. Під час передачі в експлуатацію їх списують на витрати за напрямом використання. Наприклад, коли укриття облаштовують у підвалі виробничої будівлі для всіх працівників підприємства, витрати акумулюють за Дт 949 — і далі ведуть оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами (п. 23 НП(С)БО 9). Як правильно задокументувати рух МШП, див. у статті «Оформлюємо документи на рух МШП і МНМА» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36.

У податковоприбутковому обліку різниць за МШП немає. Активи зі строком використання менше року не відповідають визначенню податкових ОЗ з п.п. 14.1.138 ПКУ і для цілей ПКУ залишаються товарами, тобто запасами.

Подробиці обліку МШП див. у статтях «Придбання та оприбуткування МШП та МНМА» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36, «Облік експлуатації МШП та МНМА» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36.

МНМА чи ОЗ: дивимося на строк і вартісний критерій. Якщо актив служитиме більше року або операційного циклу, якщо він довший за рік, це необоротний матеріальний актив, який обліковують за НП(С)БО 7. Далі вибір залежить від вартісної межі в обліковій політиці:

— ОЗ — рахунок 10: Дт 152 — Кт 63, після введення в експлуатацію: Дт 10 — Кт 152;

— МНМА — субрахунок 112: Дт 153 — Кт 63, після введення в експлуатацію: Дт 112 — Кт 153.

Платники податку на прибуток, які застосовують різниці, часто встановлюють бухгалтерську межу на рівні податкової — 20000 грн (п.п. 14.1.138 ПКУ). Якщо такої межі в обліковій політиці немає, навіть дешеві довгострокові предмети доведеться обліковувати як ОЗ.

До МНМА в укритті можуть потрапити:

— лавки, нари, стільці, ковдри та ліжка;

— укомплектована аптечка. Окремо придбані медикаменти обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали» і списують на витрати при передачі до аптечки (див. статтю «Аптечка на підприємстві» // «Податки & бухоблік», 2025, № 55);

— кулер для води. Питну воду й одноразові стакани обліковують як запаси на субрахунку 209 та списують у міру використання (див. статтю «Вода для працівників: як облікувати?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 57);

— електричні ліхтарі та гасові лампи;

— телефони, радіоприймачі, роутери;

— лопати, ломи, сокири та інший інструмент.

Як правильно задокументувати рух МНМА, див. у статті «Оформлюємо документи на рух МШП і МНМА» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36.

Амортизація МНМА та ОЗ. Амортизацію МНМА можна прискорити такими методами (п. 27 НП(С)БО 7): 50 % вартості у першому місяці використання і решту 50 % у місяці списання або одразу 100 % у першому місяці використання. Прямолінійний і виробничий методи теж дозволені, хоча на практиці їх застосовують значно рідше.

ОЗ амортизують будь-яким методом, дозволеним п. 26 НП(С)БО 7: прямолінійним, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивним або виробничим.

Податок на прибуток: МНМА. Матеріальні активи вартістю не більше 20000 грн не є податковими ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Тому для МНМА не встановлено мінімальних податкових строків використання (п.п. 138.3.3 ПКУ), а високодохідники та малодохідники-добровольці не визначають за ними ОЗ-різниці зі ст. 138 ПКУ.

Амортизацію МНМА не показують ані в додатку АМ, ані в додатку РІ до декларації з податку на прибуток

Бухгалтерська амортизація зменшує фінрезультат на загальних підставах (див. БЗ 102.05).

Подробиці обліку МНМА див. у статтях «Придбання та оприбуткування МШП та МНМА» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36, «Облік експлуатації МШП та МНМА» // «Податки & бухоблік», 2026, № 36

Податок на прибуток: ОЗ. Малодохідники орієнтуються на бухоблік. Високодохідники та малодохідники-добровольці коригують фінрезультат на амортизаційні різниці з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ: збільшують його на бухгалтерську амортизацію та зменшують на податкову. Для податкової амортизації застосовують критерій 20000 грн з п.п. 14.1.138 ПКУ і мінімально допустимі строки з п.п. 138.3.3 ПКУ.

Крім того, п. 43¹ підрозд. 4 розд. XX ПКУ дозволяє за певних умов застосовувати прискорену амортизацію до об’єктів ОЗ групи 3 — передавальні пристрої, групи 4 — машини та обладнання, а також груп 5 і 9 (див. статті «Прискорена амортизація під час воєнного стану: що нового?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 66, «Прискорена амортизація: як довести, що об’єкт є новим?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 48).

Вода, чай і печиво: укриття з сухим пайком

Чай, кава, фрукти, цукерки, печиво та інші частування, придбані для людей в укритті, обліковують як запаси на субрахунку 209. У міру споживання їх вартість списують у Дт 949.

Податкових різниць за такими витратами немає: і малодохідники, і високодохідники враховують їх за бухгалтерськими правилами (лист ДПСУ від 22.12.2023 № 4853/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

Щодо ПДВ податківці дотримуються знайомого підходу: якщо вартість продовольчих товарів — бутильованої води, кави, чаю, молока, цукру, меду, цукерок, фруктів, овочів, спецій, солі, олії, соусів тощо — і господарських товарів — паперових стаканів, мішалок, рушників, засобів гігієни тощо — компенсується покупцями у складі вартості оподатковуваних постачань, компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховують (листи ДПСУ від 02.03.2026 № 1161/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 22.12.2023 № 4852/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

Безоплатні частування та засоби гігієни, доступні будь-якому працівнику або відвідувачу без персоніфікації спожитого, не оподатковують ПДФО, військовим збором та ЄСВ (БЗ 103.02; листи ДПСУ від 02.03.2026 № 1161/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 22.12.2023 № 4851/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК). Детальніше — у статтях «Смаколики в офісі» // «Податки & бухоблік», 2020, № 71, «Наднормативні втрати і негосподарські витрати: неоднозначні наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 90.

Швидка бухгалтерська шпаргалка

Висновки

• Витрати на облаштування та утримання укриття спрямовані на безпеку працівників і, на наш погляд, мають господарський характер. Тому компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно.
• Роботи в укритті обліковують за загальними правилами: звичайний ремонт потрапляє до витрат періоду, а поліпшення збільшує первісну вартість об’єкта ОЗ.
• Ремонт і поліпшення виробничого ОЗ не створюють окремих податковоприбуткових різниць. Для невиробничих ОЗ у різничників діють коригування зі ст. 138 ПКУ.
• Придбані речі класифікують за строком використання, а необоротні активі ще й за вартісним критерієм: запаси, МШП, МНМА або ОЗ. Сам факт, що все це лежить в одному укритті, ще не робить його однією обліковою одиницею.
• За ОЗ високодохідники та малодохідники-добровольці визначають амортизаційні різниці. За МШП і МНМА таких різниць немає.

Читати також:

• Норми тривалості робочого часу на 2027 рік
• Включення податкової накладної до податкового кредиту частинами?
• Екоподаток за відходи по-новому: що зміниться
• Укриття на підприємстві: як облікувати все — від ремонту до печива
• Вогнегасники на підприємстві та у ФОП
• Бухгалтерський і податковий облік вогнегасників
• З 11 серпня — «товстий» пакет валютних пом’якшень від НБУ
• Продаж товару в комплекті: ПДВ-нюанси
• Вихідна допомога: розрахунок та оподаткування
• Вихідна допомога: підстави, розміри та особливості виплати
• Чи може ФОП, перебуваючи за кордоном, припинити, а потім знов зареєструвати ФОП?
• Як укласти договір із ФОП, щоб не постраждати, якщо його мобілізують?
• Навчальні збори: якщо працівник навчається на військовій кафедрі