Документальне оформлення давальницьких операцій

право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику і не переходить до виконавця

Це правило також поширюється на отримані відходи як складник давальницької сировини та результат її переробки. Вони теж є власністю замовника. Що робити з такими відходами та як їх обліковувати, читайте в статті «Відходи давальницької переробки: бухоблік, ПДВ і податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2026, № 66.

Ролі учасників давальницької схеми

З наведених вище визначень стає очевидним, що учасниками операцій з давальницькою сировиною є:

— замовник — суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції,

та

— виконавець — суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку давальницької сировини.

Після переробки отриманої сировини в готову продукцію виконавець передає її замовникові. Той, у свою чергу, приймає готову продукцію та оплачує роботи виконавця з переробки сировини.

Як же документально оформляють давальницькі операції?

Давальницький договір

При здійсненні операцій з давальницькою сировиною взаємовідносини між замовником та виконавцем оформляються шляхом укладення договору (контракту) на переробку давальницької сировини.

Цивільне законодавство окремо не виділяє такого виду договорів, як договори давальницької переробки. Здійснення давальницьких операцій регламентується загальними положеннями гл. 61 «Підряд» ЦКУ. Тобто

давальницькі договори можуть бути віднесені до договорів підряду з виконанням робіт з матеріалу замовника (ст. 840 ЦКУ)

Інакше кажучи, переробка продукції на давальницьких умовах є залученням сторонньої організації (підрядника) для надання послуг з виробництва певної продукції.

Які вимоги слід урахувати, виходячи з суті давальницького договору?

Вимоги до давальницької сировини. У договорі слід чітко зазначити:

— вид сировини, що передається, її якість, кількість (одиницю виміру), обсяг, а також загальну вартість і ціну на кожен вид давальницької сировини;

— норми витрат сировини, строки повернення її залишків, а також основних відходів.

Вимоги до готової продукції. У цій частині зазначають:

— вид, назву готової продукції, що виробляється з сировини, її кількість та якість. Як правило, кількість готової продукції зазначається на підставі технологічної схеми переробки, що описує не тільки відсоткове співвідношення сировини — готової продукції, а й усі етапи переробки;

— загальну вартість і ціну готової продукції.

Умови постачання сировини та готової продукції. Важливо в договорі прописати графік постачання та умови приймання сировини виконавцем на переробку, а також строки передачі готової продукції замовнику. Не буде зайвим прописати в договорі склад транспортних витрат і сторону, на яку їх покладено.

Оплата за договором. Виходячи з положень ч. 3 ст. 843 ЦКУ,

переробка виконується за плату, що включає відшкодування витрат переробника і плату за надані послуги з переробки

У договорі слід зазначити ціну послуг із переробки або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦКУ), вид і порядок розрахунків, умови оплати.

За взаємною згодою сторін розрахунки за переробку давальницької сировини можуть проводитися переданням частини давальницької сировини або частини готової продукції у власність виконавця. Тоді назву, кількість і вартість давальницької сировини або готової продукції, які передаються як оплата за переробку давальницької сировини, варто зазначити в договорі.

Майте на увазі, що єдиноподатникам до таких натуральних розрахунків краще не вдаватися. Адже вони мають негрошовий (бартерний) характер (п.п. 14.1.10 ПКУ) з усіма негативними наслідками, що з цього випливають (детальніше див. статтю «Давальницькі операції на єдиному податку: можливості та обмеження» // «Податки & бухоблік», 2026, № 66).

Відповідальність сторін. Переробник несе відповідальність за збереження сировини, неправильне її використання (за порушення затвердженої технології переробки) і готової продукції замовника. Пропишіть розмір такої відповідальності в договорі. Крім того, майте на увазі, що сторони відшкодовують один одному збитки, що виникли в результаті невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором.

Отже, з договором більш-менш зрозуміло. Щодо решти давальницьких документів зауважимо, що типових форм для цього на сьогодні не передбачено. Тож, на нашу думку,

найприйнятнішим тут буде розробити власні форми необхідної давальницької первинки

Головне, щоб вони містили відомості про господарську операцію та всі обов’язкові реквізити згідно з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік* і п. 2.3 Положення № 88**.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88.

Які це можуть бути документи, розповімо далі. А заодно наведемо й зразки заповнення деяких із них.

Накладна на відпуск

Передача сировини в переробку. У разі передачі давальницької сировини виконавцеві замовник виписує накладну на відпуск. У ній як підставу для відвантаження прописують, що сировину передано в переробку на давальницьких умовах на підставі відповідного договору (із зазначенням номера та дати його складання). У цьому документі також фіксують:

— найменування та кількість сировини, що передається;

— ціну сировини, що передається, та загальну суму за накладною.

При цьому вартісними показниками в накладній на відпуск давальницької сировини нехтувати не варто. Адже, по-перше, п. 2.3 Положення № 88 вимагає, щоб у первинних документах фігурували показники у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках. А по-друге, ця інформація може знадобитися, наприклад, при розірванні договору з виконавцем або при настанні страхового випадку (якщо майно, що передається, застраховано).

Як заповнити накладну на відпуск у цьому випадку, див. на рис. 1.

Рис. 1. Зразок заповнення накладної на відпуск при передачі сировини в переробку

Зверніть увагу, що передача сировини в переробку виконавцеві

не потребує від замовника виписування податкової накладної

Пояснюється це просто: оскільки право власності на таке майно залишається за замовником, то об’єкт оподаткування ПДВ тут відсутній.

Переробка сировини в готову продукцію. Виконавець у процесі перероблення давальницької сировини використовує ті самі документи, що й під час виробництва будь-якої продукції з власної сировини.

Відвантаження готової продукції. Цю операцію також оформляють шляхом виписування накладної на відпуск, але тепер виконавцем на адресу замовника.

У накладній зазначають:

— найменування та кількість готової продукції, отриманої з сировини замовника;

— ціну готової продукції та загальну суму. При цьому сума за накладною має дорівнювати загальній вартості сировини, прийнятої від замовника в переробку.

Втім у такій ситуації замість накладної на відпуск виконавцем може бути складено акт приймання-передачі готової продукції з тими самими реквізитами. Зразок заповнення такого акта див. на рис. 2.

Рис. 2. Зразок заповнення акта приймання-передачі готової продукції після переробки

Податкову накладну при відвантаженні готової продукції не виписують, оскільки така операція теж не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Акт наданих послуг

Факт надання послуг з переробки сировини підтверджують відповідним актом, який підписують уповноважені представники замовника та виконавця. Акт є підставою для відображення результатів наданих послуг в обліку. Як заповнити такий акт, див. на рис. 3.

Рис. 3. Зразок заповнення акта наданих послуг з переробки давальницької сировини

Якщо виконавець є платником ПДВ, то на ім’я замовника за правилом першої події виписують податкову накладну, в якій зазначають інформацію щодо наданих послуг. Дані про готову продукцію в податковій накладній не фігурують, оскільки, як зазначалося, передача готової продукції не оподатковується ПДВ. Більше подробиць знайдете в статті «Податкова накладна виконавця на переробку давальницької сировини» // «Податки & бухоблік», 2026, № 66.

ТТН на перевезення готової продукції

Стандартна ситуація: замовник забирає готову продукцію з давальницької сировини зі складу виконавця. Для цього або (1) наймають перевізника, або (2) використовують власний транспорт. Які особливості заповнення ТТН на таке перевезення? Зокрема,

чи може замовник виписувати ТТН, не будучи вантажовідправником?

Одразу відповімо: ні! Цей обов’язок у будь-якому разі лежить на виконавцеві (переробнику), зі складу якого вивозиться продукція. Тобто в графі «Вантажовідправник» мають бути вказані реквізити виконавця. І саме його уповноважена особа має підписати документ при відвантаженні в полі «Здав (відповідальна особа вантажовідправника)». Пояснимо далі, чому.

Дивіться, Законом про автотранспорт* обов’язок зі складання ТТН покладено виключно на вантажовідправника. Це прописано в ч. 3 ст. 48 і ч. 2 ст. 51¹ Закону про автотранспорт. Зазначені норми є імперативними і зміні в договірному порядку не підлягають.

* Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

При цьому ст. 1 Закону про автотранспорт називає вантажовідправником особу, яка надає перевізникові вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до ТТН або іншого визначеного законодавством документа на вантаж (більше подробиць знайдете в статті «Складання ТТН — функція вантажовідправника» // «Податки & бухоблік», 2026, № 60).

Оскільки готова продукція знаходиться на складі виконавця (переробника), саме він фізично передає товар водієві. Отже, за законом, саме виконавець є вантажовідправником і саме він повинен виписувати ТТН. Замовник у цій операції виступає вантажоодержувачем, оскільки він забирає свою продукцію. При цьому не має жодного значення, що готова продукція є власністю замовника. Адже в Законі про автотранспорт

ідеться не про передачу права власності на вантаж, а про фізичну передачу товару

Звідси висновок: замовник не може бути вантажовідправником, якщо він не передає вантаж перевізнику зі свого складу або не забирає його зі свого складу власним транспортом.

Якщо замовник випише ТТН від свого імені як вантажовідправник, вказавши при цьому адресу складу виконавця як пункт навантаження, це буде фактичною помилкою в реквізитах документа. При перевірці на дорозі таку ТТН інспектори Укртрансбезпеки можуть розцінити як неналежно оформлену (що прирівнюється до її відсутності), оскільки дані про особу, яка відвантажила товар, не відповідатимуть дійсності. Це загрожує перевізникові штрафом у розмірі 17000 грн (абзац третій ч. 1 ст. 60 Закону № 2344).

Не забувайте й про те, що для замовника ТТН є критично важливою для підтвердження реальності операції перевезення та права на витрати / податковий кредит з ПДВ за транспортними послугами.

Зверніть увагу! Все сказане вище не залежить від того, транспортує замовник готову продукцію зі складу виконавця своїм авто чи наймає для цього стороннього перевізника.

Навіть якщо замовник забирає готову продукцію самовивозом, ТТН все одно потрібна. В цьому випадку вантажовідправником залишається виконавець, а вантажоодержувачем і перевізником — замовник

Виконавець (переробник) заповнює ТТН, вказує свої дані та адресу свого складу як пункт навантаження, а замовник — свою адресу як пункт розвантаження (докладніше — в статті «ТТН при самоперевезеннях» // «Податки & бухоблік», 2026, № 60).

Висновки

• У давальницьких операціях право власності на сировину, готову продукцію та відходи залишається за замовником і не переходить до виконавця.
• Давальницький договір оформлюють як договір підряду з виконанням робіт із матеріалу замовника. У ньому слід визначити характеристики сировини й готової продукції, норми витрат, строки, оплату та відповідальність сторін.
• Оскільки типових форм давальницької первинки немає, підприємство може розробити власні документи з усіма обов’язковими реквізитами.
• Передача сировини виконавцю та готової продукції замовнику не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому податкову накладну на ці операції не складають. Її має скласти лише виконавець на оподатковувані послуги з переробки.
• ТТН при вивезенні готової продукції зі складу виконавця складає саме виконавець як вантажовідправник, у тому числі при самовивозі замовником. Неправильне зазначення вантажовідправника може спричинити штраф 17000 грн.

Читати також:

• Документальне оформлення давальницьких операцій
• Переробка давальницької сировини нерезидента за субпідрядом: у кого ставка ПДВ 0 %?
• Податкова накладна виконавця на переробку давальницької сировини
• Давальницька переробка в Україні: облік у замовника
• Переробка давальницької сировини в Україні: облік у виконавця
• ЗЕД-давал, або Переробка давальницької сировини нерезидента
• Використання виконавцем власних матеріалів для виробництва готової продукції замовника
• Давальницькі операції на єдиному податку: можливості та обмеження
• Відходи давальницької переробки: бухоблік, ПДВ і податок на прибуток
• СільгоспЄП та переробка продукції на давальницьких умовах
• КВЕД при давальницьких операціях: чи потрібен виробничий код?