Давальницькі операції на єдиному податку: можливості та обмеження

Компенсація матеріалів лише грошима. Часто буває так, що виконавець частково використовує власні сировину та матеріали, а замовник згодом компенсує їх вартість. Інколи буває так, що компенсація проходить шляхом передання замовником виробнику такої самої сировини та матеріалів (рідше — готової продукції). Тут криється реальний ризик:

Компенсацію використаних матеріалів виконавця слід проводити виключно грошовими коштами. Інакше податківці кваліфікують операцію як негрошовий розрахунок, з усіма фіскальними наслідками

Хто виробник за КВЕД: замовник чи виконавець

Вибір коду КВЕД для єдиноподатника — питання надважливе. Його вносять до заяви про застосування спрощеної системи. Провадження виду діяльності, не зазначеного в реєстрі платника єдиного податку, коштує дорого: для груп 1 — 2 — 15 % податку з такого доходу та примусовий перехід на загальну систему, а для гр. 3 — примусовий перехід на загальну систему (п.п. 2 п. 293.4, п.п. 298.2.3 ПКУ; БЗ 108.04 та БЗ 107.01.02).

Методоснови та пояснення до КВЕД* (п. 83) визначають: замовник, який повністю залучає зовнішні ресурси для перетворення сировини на продукцію, вважається виробником лише тоді, коли він є власником цієї сировини — а отже, і кінцевого продукту. Ба більше, замовника, який частково залучає зовнішні ресурси для здійснення етапів процесу трансформування сировини в продукцію, слід також класифікувати у сфері переробної промисловості.

* Методоснови та пояснення до КВЕД — Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396.

У давальницькій схемі право власності на сировину і на готову продукцію належить саме замовнику. Тому замовник визнається виробником.

Крім того, п. 443 Методрекомендацій № 373* також натякає, що виробником вважатиметься замовник (у цьому пункті зазначено, що виготовлена з давальницької сировини продукція стає готовою продукцією саме для замовника).

* Методрекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 № 373.

Але це не звільняє і виконавця від виробничого коду. Пункт 81 тих самих Методоснов та пояснень до КВЕД прямо відносить підрядників (тобто тих, хто працює за винагороду на давальницькій основі), до одиниць, які класифікуються так само, як виробники аналогічної продукції за власний рахунок (виняток — торгівля та будівництво).

Практичний висновок:

і замовник, і виконавець давальницького договору повинні мати виробничий код КВЕД відповідного розділу, а не код оптової чи роздрібної торгівлі

Наприклад, при виробництві меблів має бути один з кодів розділу 31 «Виробництво меблів» (31.01, 31.02, 31.09), а не оптова або роздрібна торгівля меблями (46.47, 46.65, 47.59). Виробництво одягу — один з кодів розділу 14 «Виробництво одягу» (14.11, 14.12, 14.13 тощо), а не оптова чи роздрібна торгівля одягом (46.42, 47.71, 47.91).

Перехід на NACE 2.1-UA. Наказом Держстату від 28.10.2025 № 191 в Україні з 1 січня 2027 року запроваджується нова Класифікація видів економічної діяльності — NACE 2.1-UA, гармонізована зі стандартом ЄС. Вона замінить чинний КВЕД-2010.

Протягом 2026 року триває підготовчий етап: Держстат публікує таблиці відповідності старих і нових кодів, а суб’єкти господарювання можуть звіряти свої КВЕД завчасно. Автоматичного переведення кодів для всіх суб’єктів господарювання не буде, особливо там, де один чинний код КВЕД розпадається на кілька вужчих кодів NACE.

Для учасників давальницьких операцій це означає одне: виробничі коди, на яких тримається вся описана вище логіка (хто виконавець, хто замовник), після 2027 року можуть отримати інші номери або взагалі розділитися на кілька спеціалізованих позицій. Отже, доцільно вже зараз перевірити свій код за таблицею відповідності Держстату та слідкувати за роз’ясненнями ДПС, щоб у майбутньому не опинитися формально поза межами дозволеного виду діяльності.

Наприклад, згадане нами виробництво меблів, що класифікується зараз за кодами 31.01, 31.02, 31.09, перетворюється на єдиний код 31.00. А виробництво одягу у деяких випадках просто змінює код (з 14.12 на 14.23), а в деяких — все набагато складніше (старі коди 14.11, 14.13; нові коди 14.24, 14.10, 14.21).

Але базовий принцип (замовник та виконавець вважаються виробниками) змінитися не повинен.

Виконавець-єдиноподатник: обмеження за групами

Група 1. Першогрупникам дозволено виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або побутові послуги населенню. Але у самому переліку побутових послуг (п. 291.7 ПКУ), насправді, ховається чимало робіт — наприклад, пошиття одягу чи взуття. Тому давальницька схема тут цілком реальна: класичний приклад — ательє, яке шиє одяг із тканини та фурнітури замовника.

Умова та сама: замовником може бути тільки населення, без найманих працівників, розрахунки виключно грошові.

Група 2. Другогрупники можуть надавати послуги (у тому числі побутові) єдиноподатникам та населенню, виробляти та/або продавати товари, а також працювати у сфері ресторанного господарства. Головне — правильно визначити статус виконавця:

— якщо він постачальник послуг, то замовником можуть бути лише платники єдиного податку або населення;

— якщо він виробник готової продукції — обмежень щодо статусу замовника немає взагалі.

Позиція податківців у консультації БЗ 107.01.02 послідовно фіскальна:

виготовлення продукції з давальницької сировини замовника на загальній системі вони кваліфікують як послугу, а отже — порушення умов групи 2

Відверто кажучи, сперечатися тут важко. Але аргументи проти такого підходу все ж таки є. По-перше, і замовник, і виконавець, за логікою КВЕД, здійснюють один вид діяльності — виробництво. По-друге, саме визначення давальницької сировини в п.п. 14.1.41 ПКУ називає виконавця не інакше як виробником, якому сировина передається саме для виробництва.

Втім, ми рекомендуємо дослухатися до податківців, а ці аргументи варто тримати про запас як соломинку. Використовувати їх доцільно, якщо операція вже відбулася і відступати нікуди, а не як стандартну практику для другогрупника.

Група 3. Тут найпростіше: жодних обмежень ані щодо статусу замовника, ані щодо видів діяльності немає. Третьогрупник може бути виконавцем давальницького договору без застережень.

Замовник-єдиноподатник: обмеження за групами

Група 1. Дозволений вид діяльності для групи 1 — саме роздрібний продаж товарів (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ), а не роздрібна торгівля. Різниця принципова: торгівля передбачає одночасно купівлю і продаж (перепродаж без переробки), а продаж (реалізація) — це лише передання права власності за плату, незалежно від того, як товар з’явився у продавця (п.п. 14.1.202 ПКУ).

Тому формально ніщо не заважає першогрупнику бути замовником за давальницьким договором: він передає сировину, отримує готову продукцію і продає її. Виробництва як такого він не здійснює — цим займається виконавець.

Ризик суто практичний: якщо в заяві про застосування спрощеної системи фігуруватиме виробничий код КВЕД, що виходить за межі побутових послуг, податківці можуть відмовити в реєстрації платником єдиного податку.

Група 2. Формулювання групи 2 ширші: дозволено виробництво та/або продаж товарів. Тому другогрупник без жодних застережень може бути замовником давальницького договору й надалі продавати виготовлену продукцію. Важливо лише правильно вказати вид діяльності: не торговельний код, а виробничий — адже юридично замовник вважається виробником.

Група 3. Найпростіший випадок: заборон немає. Слід лише подбати про коректний виробничий код КВЕД у реєстрі платника єдиного податку.

На яку суму виконавець визнає дохід

Це питання часто залишається поза увагою, хоча воно ключове для розрахунку самого податку. Загальне правило п. 292.1 ПКУ: дохід платника єдиного податку — це дохід, отриманий протягом періоду у грошовій формі (готівковій або безготівковій); матеріальній чи нематеріальній формі (у визначених ПКУ випадках).

Давальницька сировина, отримана виконавцем, у власність до нього не переходить. Вона обліковується за балансом і жодного доходу не породжує — ані в момент надходження на переробку, ані в момент повернення готової продукції замовнику. Це не оплата, а лише тимчасове володіння чужим майном для переробки.

Дохід виконавця для цілей єдиного податку — це виключно вартість самих робіт з переробки (сума, що надійшла в оплату договору підряду), а не вартість сировини чи готової продукції

Що стосується грошової компенсації власних матеріалів виконавця, про яку йшлося раніше, то ці кошти теж збільшують дохід виконавця: для нього це така сама оплата, як і винагорода за роботи з переробки. І ще раз нагадаємо — таку компенсацію можна отримувати лише коштами, ні в якому разі матеріалами чи готовою продукцією.

Висновки

• Давальницька схема загалом сумісна зі спрощеною системою, але можливість її застосування залежить від групи єдиного податку та статусу замовника.
• Передача давальницької сировини сама по собі не є негрошовим розрахунком, оскільки право власності на неї до виконавця не переходить; водночас компенсацію його власних матеріалів слід отримувати виключно грошима.
• І замовник, і виконавець мають подбати про відповідний виробничий КВЕД, адже обидва учасники давальницької операції за правилами КВЕД класифікуються у сфері виробництва. Не забудьте, що незабаром стартує NACE 2.1-UA. Заздалегідь звірте свої виробничі коди КВЕД за таблицею відповідності.
• Доходом виконавця-єдиноподатника є оплата за переробку та компенсація вартості використаних ним матеріалів, тоді як вартість отриманої давальницької сировини до його доходу не включається.

Читати також:

• Документальне оформлення давальницьких операцій
• Переробка давальницької сировини нерезидента за субпідрядом: у кого ставка ПДВ 0 %?
• Податкова накладна виконавця на переробку давальницької сировини
• Давальницька переробка в Україні: облік у замовника
• Переробка давальницької сировини в Україні: облік у виконавця
• ЗЕД-давал, або Переробка давальницької сировини нерезидента
• Використання виконавцем власних матеріалів для виробництва готової продукції замовника
• Давальницькі операції на єдиному податку: можливості та обмеження
• Відходи давальницької переробки: бухоблік, ПДВ і податок на прибуток
• СільгоспЄП та переробка продукції на давальницьких умовах
• КВЕД при давальницьких операціях: чи потрібен виробничий код?