Уряд розмежував повноваження Мінекономіки та Мінагрополітики: хто тепер відповідає за екологію, землі та агросектор

19 серпня 2026 року набрала чинності постанова КМУ від 06.08.2026 № 1029, якою затверджено нові положення про Міністерство економіки та довкілля України та Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Документ фактично розмежував сфери відповідальності двох міністерств. Питання екології, природних ресурсів та управління відходами закріплено за Мінекономіки, тоді як земельні та кадастрові питання, продовольча безпека і розвиток аграрного сектору належатимуть до компетенції Мінагрополітики.

Реорганізація міністерств у 2026 році

Нагадаємо, у липні 2026 року новий Уряд розпочав реорганізацію низки міністерств.

Відповідно до постанови КМУ № 963 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки та довкілля України.

Водночас Уряд скасував попереднє рішення про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства України. Таким чином, Мінагрополітики продовжує роботу як окреме міністерство.

У зв’язку із цими організаційними змінами Кабмін приводить у відповідність нормативно-правову базу та визначає повноваження кожного з відомств.

Нові положення про Мінекономіки та Мінагрополітики

Постановою КМУ № 1029 затверджено:

• Положення про Міністерство економіки та довкілля України;
• Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Нові положення визначають основні завдання, функції та сфери відповідальності обох міністерств після проведеної реорганізації.

За що відповідатиме Мінекономіки

За Міністерством економіки та довкілля України закріплюється, зокрема, екологічний напрям.

До сфери його відповідальності належатимуть питання, пов’язані з:

• охороною довкілля;
• природними ресурсами;
• управлінням відходами.

Таким чином, екологічний та ресурсний блок після реорганізації залишається у сфері Мінекономіки.

Які питання передали Мінагрополітики

Міністерство аграрної політики та продовольства України зосередиться насамперед на аграрній та земельній політиці.

До його компетенції віднесено:

• земельні питання;
• питання ведення кадастру;
• розвиток аграрного сектору;
• забезпечення продовольчої безпеки.

Отже, після відновлення Мінагрополітики як окремого відомства земельно-кадастровий та аграрний блоки знову зосереджуються у профільному міністерстві.

Повноваження Мінекономіки

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: 

• формування та реалізує державну політику економічного та соціального розвитку, зовнішньої торгівлі, державну промислову політику (крім стратегічних галузей промисловості), державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; 
• формування та реалізує державну інвестиційну політику, зокрема у сфері управління публічними інвестиціями, державну інноваційну політику в реальному секторі економіки, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері розвитку підприємництва, публічно-приватного партнерства; формування та реалізацію державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування і реалізує державну політику у сфері запобігання утворенню та управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією; 
• формування та реалізацію державної політики у сфері державних резервів; 
• формування та реалізацію державної політики у сфері державного експортного контролю; 
• формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки,  збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; 
• формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, охорони та відтворення морських вод, геологічного вивчення та раціонального використання надр; 
• формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення; 
• формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку фінансових інструментів, забезпечення доступу економічних суб’єктів до фінансування і фінансових послуг; 
• реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності. 

Повноваження Мінагрополітики

Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:

• формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства, з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, тваринництва, рослинництва, землеробства, овочівництва, картоплярства, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості (далі - сфери агропромислового виробництва);
• формування та реалізує технічну політику у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу;
• формування та реалізує державну політику у сферах державної політики розвитку сільських територій, сільського розвитку, розвитку фермерства, сільськогосподарської кооперації та інших видів підприємництва у сільській місцевості, сільськогосподарської дорадчої діяльності, поширення сільськогосподарських знань та інновацій, моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
• формування та реалізує державну політику у сферах ветеринарної медицини, благополуччя тварин, кормів, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, розміщення на ринку генетично модифікованих організмів та генетично модифікованої продукції, державного контролю, географічних зазначень сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих, а також у сфері традиційних гарантованих особливостей;
• формування державної політики у сферах захисту та карантину рослин, виробництва, обігу та використання матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною;
• формування державної політики у сферах нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення та інноваційного розвитку агропромислового комплексу, державної реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі;
• формування та реалізацію державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення;
• формування та реалізацію державної політики у сфері меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та інших об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
• формування та реалізацію державної політики у сферах земельних відносин, використання та охорони земель, землеустрою, Державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, державного контролю за використанням та охороною земель, моніторингу та родючості ґрунтів;
• формування та реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства (крім виконання функцій з формування та реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища).