Експорт / імпорт для ФОПа на ЄП: дозволено чи ні?

Багато підприємців на єдиному податку планують працювати з іноземними контрагентами: продавати товари за кордон, надавати послуги нерезидентам, імпортувати продукцію. Питання – чи не забороняє це спрощена система оподаткування?

Хто може здійснювати ЗЕД?

Згідно зі ст. 1 Закону № 959 «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗЕД – це діяльність українських та іноземних суб’єктів господарювання (а також окремих держзамовників) у взаємовідносинах між собою як в Україні, так і за її межами.

Частина друга ст. 5 Закону № 959:

• фізичні особи, які постійно проживають в Україні, мають право здійснювати ЗЕД, якщо зареєстровані як підприємці.

Ст. 4 Закону № 959 прямо відносить до видів ЗЕД експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Отже, будь‑який ФОП (у тому числі на ЄП) може бути суб’єктом ЗЕД.

Чи дозволено ЗЕД на спрощеній системі?

П. 291.3 ПКУ: ФОП може обрати спрощену систему та стати платником єдиного податку, якщо відповідає вимогам розд. XIV ПКУ.

Обмеження:

• окремі платники не можуть бути на ЄП (зокрема, ті, щодо кого застосовані санкції за Законом № 1644‑VII – вони не мають права бути/підтвердити статус платника ЄП 4‑ї групи протягом строку санкцій);
• п. 291.4 визначає умови перебування на ЄП для груп 1–4 (обсяги доходу, види платників тощо);
• п.п. 291.5 і 291.5¹ – перелік видів діяльності, з якими ФОП не може бути єдинником (наприклад, діяльність у сфері азартних ігор, обмін валют, деякі фінпослуги тощо).

Прямої загальної заборони на ЗЕД для ФОП‑єдинників у ПКУ немає. Ключове – щоб:

• види діяльності, які фактично здійснює ФОП у рамках ЗЕД (код КВЕД і сутність операцій), не входили до переліку заборонених для ЄП за п. 291.5, 291.5¹;
• були дотримані інші вимоги розд. XIV ПКУ (граничний дохід, відсутність підстав для втрати статусу, немає санкцій тощо).

Коли ФОП‑єдиннику доведеться злізти зі спрощенки?

П.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ПКУ:

• платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система), якщо:

  • здійснюють види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему; або
  • не відповідають вимогам до організаційно‑правової форми;

• перехід відбувається з 1‑го числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалась заборонена діяльність або відбулася зміна.

Тобто сама по собі ЗЕД не є підставою для втрати ЄП. Проблема виникає тільки тоді, коли:

• у межах ЗЕД ФОП фактично здійснює діяльність, заборонену для спрощенки; або
• порушує інші правила перебування на ЄП (ліміт доходу, розрахунки, санкції тощо.

Висновок для ФОП

Податкова позиція зводиться до такого:

ФОП – платники єдиного податку 1–4 груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі.

Отже, ФОП‑єдинник може:

• експортувати товари чи послуги;
• імпортувати продукцію;
• працювати з іноземними контрагентами,

якщо:

• його види діяльності дозволені для ЄП;
• він не перевищує граничні обсяги доходу, дотримується правил розрахунків та інших умов;
• на нього/його бенефіціарів не накладено санкцій, які забороняють перебування на ЄП (насамперед для 4‑ї групи).

Усі загальні вимоги до ЗЕД (валютний контроль, оформлення ЗЕД‑договорів, митні формальності) залишаються чинними незалежно від того, чи ФОП перебуває на спрощеній, чи на загальній системі.