Торгівля «на колесах» без РРО: до якого ліміту можна?

Законодавство дозволяє фізичним особам – підприємцям на єдиному податку в окремих випадках проводити розрахунки без РРО/ПРРО – із застосуванням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Ці пільги встановлені Переліком, затвердженим постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.

ФОП‑єдинники в селах і селищах

За п. 1 Переліку ФОП – платники єдиного податку можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо:

• здійснюють роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (не підакцизними);
• працюють на території села або селища;
• використовують РК та КОРО замість РРО/ПРРО.

Але ця пільга не діє, якщо:

• у торговельному об’єкті одночасно продаються підакцизні товари;
• підприємець здійснює дистанційну торгівлю (зокрема через інтернет);
• відповідна сільська, селищна або міська рада ухвалила рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО для такої діяльності.

Пересувна торгівля без РРО

П. 2 Переліку дозволяє не застосовувати РРО/ПРРО (із використанням РК та КОРО) усім суб’єктам господарювання, які:

• здійснюють роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі:
  • автомагазини, авторозвозки, автоцистерни;
  • бочки, бідони;
  • візки, лотки, столики тощо;
• такі засоби розташовані поза стаціонарними приміщеннями.

Ліміти обсягу розрахункових операцій

Постанова № 1336 встановлює граничні обсяги, після яких РРО/ПРРО стає обов’язковим:

1. Для ФОП‑єдинників 2–4 груп у селах/селищах (п. 1 Переліку):

• 167 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року;
• ліміт застосовується на кожний структурний підрозділ / пункт продажу.

2. Для пересувної торгівлі (п. 2 Переліку):

• 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання на рік.

Якщо ці ліміти перевищені, суб’єкт господарювання:

• зобов’язаний протягом одного місяця з дати перевищення зареєструвати РРО/ПРРО;
• і надалі проводити розрахункові операції із застосуванням РРО/ПРРО.

Обов’язок повідомляти про об’єкти оподаткування

Пункт 63.3 ст. 63 ПКУ зобов’язує платників податків повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про:

• усі об’єкти оподаткування;
• об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (торгові точки, пересувні засоби торгівлі тощо).

Це важливо, зокрема, для правильного застосування лімітів на кожний пункт продажу.

Хто й коли може працювати лише з РК і КОРО?

Отже, без РРО/ПРРО, але з РК і КОРО можуть працювати:

1. ФОП – платники єдиного податку 2–4 груп, які:

• роздрібно торгують непідакцизними непродовольчими товарами;
• розташовані в селах і селищах;
• виконують умови п. 1 Переліку;
• не перевищили ліміт у 167 МЗП на рік за кожним пунктом продажу.

2. Усі суб’єкти господарювання (ФОП і юрособи), які:

• торгують через пересувну торговельну мережу;
• не перевищили річний обсяг розрахункових операцій 500 тис. грн на одного суб’єкта.

Перевищення лімітів чи порушення умов (підакциз, дистанційна торгівля, рішення місцевої ради) автоматично тягне за собою обов’язок у стислі строки поставити РРО/ПРРО та проводити розрахунки виключно через нього.