Пенсійну систему хочуть реформувати: у Раді зареєстрували три законопроєкти

В Україні пропонують суттєво реформувати систему недержавного пенсійного забезпечення та запровадити добровільні пенсійні фонди. Громадяни зможуть накопичувати кошти на індивідуальних пенсійних рахунках, накопичення інвестуватимуться та зможуть передаватися у спадщину. Для реалізації реформи у Верховній Раді зареєстрували пакет із трьох законопроєктів — № 15570, № 15571 та № 15572.

Ключовим документом є законопроєкт № 15570 «Про добровільні пенсійні фонди». Разом із ним подані законопроєкти № 15571 зі змінами до Податкового кодексу та № 15572 зі змінами до Цивільного кодексу.

Нові правила планують ввести в дію з 1 січня 2028 року, а всі діючі недержавних пенсійних фондів отримають 10 років на реорганізацію або ліквідацію.

Важливо! Наразі йдеться лише про законопроєкти. Запропоновані правила ще не діють та можуть змінитися під час їх розгляду Верховною Радою. У разі ухвалення основні зміни планують ввести в дію з 1 січня 2028 року.

Що пропонують змінити у пенсійній системі

Законопроєкт № 15570 передбачає фактичну перебудову чинної моделі недержавних пенсійних фондів (НПФ). Її має замінити система добровільних пенсійних фондів, діяльність яких буде пов'язана з ліцензованими пенсійними компаніями.

Метою реформи називають розвиток третього рівня пенсійної системи та наближення українського законодавства до вимог ЄС.

Передбачається, що громадяни зможуть добровільно формувати накопичення для отримання додаткових виплат після досягнення пенсійного віку.

Пенсійні внески протягом періоду накопичення інвестуватимуться, а кошти кожного учасника обліковуватимуться на його індивідуальному пенсійному рахунку.

Однією з важливих новацій має стати можливість успадкування пенсійних накопичень.

Засновувати пенсійні фонди зможуть лише пенсійні компанії

Суттєво зміниться й організаційна модель роботи фондів.

Згідно із законопроєктом, засновником добровільного пенсійного фонду зможе бути виключно пенсійна компанія.

Це означає зміну ролі роботодавців. Вони більше не матимуть статусу засновників корпоративних пенсійних фондів, а виступатимуть як роботодавці-спонсори.

Окрема форма професійних (профспілкових) пенсійних фондів також має зникнути.

Для пенсійних компаній посилять вимоги

Законопроєкт передбачає посилення корпоративного управління та контролю за діяльністю пенсійних компаній.

Зокрема, вони повинні мати дворівневу систему управління та наглядову раду у складі не менше п'яти осіб, щонайменше третина з яких має бути незалежною.

Також передбачається функціонування систем:

• управління ризиками;
• комплаєнсу;
• внутрішнього контролю;
• внутрішнього аудиту.

При управлінні пенсійними активами пропонується застосовувати так зване правило «розсудливої особи». Воно передбачає врахування довгострокових інтересів учасників, диверсифікацію активів та формування інвестиційного портфеля переважно з інструментів, допущених до обігу на регульованому ринку.

Пенсійні внески хочуть захистити гарантіями

Ще одна важлива новація — створення Фонду гарантування пенсійних внесків.

Передбачається, що він виконуватиме функцію захисту пенсійних накопичень за принципом, подібним до механізму гарантування банківських вкладів.

Водночас запропонована модель уже викликає зауваження учасників ринку. Зокрема, висловлюються побоювання, що встановлені вимоги до капіталу пенсійних компаній можуть суттєво скоротити кількість учасників ринку та призвести до його надмірної концентрації.