Новий Трудовий кодекс уже у Раді: що пропонує змінити Кабмін

Кабінетом Міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проєкт Трудового кодексу України за № 16010). 

За повідомленням Тараса Мельничука, представника КМУ в ВРУ, законопроєкт спрямований на дерадянізацію законодавства про працю, унормування індивідуальних та колективних трудових відносин на принципах свободи, рівності, забезпечення гідної праці з імплементацією міжнародних стандартів регулювання трудових відносин у національне законодавство.

Новації у порівнянні з чинним КЗпП

Трудові договори:

• обов’язковий письмовий трудовий договір;

• деталізація змісту трудового договору;

• широка лінійка строкових договорів, а також конкретизація їх змісту (безстрокові, строкові, сезонні, учнівські, з нефіксованим робочим часом, про дистанційну роботу, з домашніми працівниками тощо);

• деталізація призупинення трудового договору;

• осучаснення переліку причин розірвання трудового договору та їх деталізація;

• визначення ознак трудових відносин (важливо для відмежування від цивільно-правових).

Трудовими вважаються відносини, які відповідають п’яти і більше з перелічених нижче ознак:

1) особисте виконання роботи за конкретною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою;

2) виконання роботи за завданням та під контролем іншої особи;

3) регулювання процесу праці особою, за завданням і під контролем якої виконується робота;

4) виконання роботи на визначеному або погодженому робочому місці з додержанням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку, правил поведінки тощо;

5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, за завданням і під контролем якої виконується робота;

6) систематична виплата особі винагороди у грошовій формі;

7) встановлення тривалості робочого часу та часу відпочинку;

8) відшкодування вартості поїздок, фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи.

Рівність та захист:

• Заборона примусової дитячої праці

• Заборона дискримінації за різними ознаками (расою, статтю, наявністю інвалідності)

• Заборона мобінгу (цькування) та харасменту (домагання)

• Дозвіл для роботодавця моніторити робочу кореспонденцію працівників, що є крайньою формою контролю)

• Дозвіл на відсторонення працівників від роботи, зокрема, з метою захисту інших осіб від інфекційних хвороб, уникнення загрози їх життю та/або здоров’ю чи життю та/або здоров’ю працівника

Відпустки:

• оновлені засади реалізації права на відпустку;

• збільшення мінімальної тривалості відпустки з 24 до 28 календарних днів;

• оновлення підстав для надання щорічної відпустки повної тривалості до закінчення 6-місячного періоду роботи на новому місці та у зручний для працівників час;

• реформування відпусток, пов’язаних з народженням і вихованням дітей, із врахуванням гендерної рівності (розподіл ролей між батьками тощо).

• розширення переліку «дитячих» відпусток (новий вид — оплачувана відпустка для догляду за дитиною на 4 місяці батькам дитини у будь-який час до досягнення дитиною 8-річного віку).

• скорочення тривалості додаткової соціальної відпустки на дітей (на двох і більше дітей, дитину з інвалідністю, одиноким батькам) з 10 і 17 календарних днів (за наявності однієї та кількох підстав) до 7 і 10 календарних днів;

• скорочення переліку підстав для надання обов’язкової відпустки без збереження зарплати за бажанням працівника.

Трудові спори:

• впровадження медіації в індивідуальних трудових спорах (тобто позасудове добровільне вирішення спорів);
• нові процедури вирішення колективних спорів: примирні процедури, трудовий арбітраж, удосконалений порядок страйків, деталізована відповідальність за порушення законодавства про колективні спори.

Нагляд та перевірки:

• деталізація нагляду за дотриманням трудового законодавства;

• регламентація порядку інспекційних відвідувань: повний перелік прав та обов’язків інспекторів з праці, оформлення документів під час інспекційних відвідувань

• розширення та конкретизація переліку штрафів за порушення трудового законодавства, а також часткове їх підвищення (зокрема, конкретизують, що за ненадання відпусток загрожує штраф у розмірі 3 МЗП; за допущення до роботи без оформлення трудового договору штраф зросте з 10 до 15 мінімальних зарплат)

• введення понижуючих коефіцієнтів в залежності від кількості працівників до штрафів за деякі порушення

Діючі на сьогодні штрафи ви можете знайти у статті «Трудові штрафи: нові розміри у 2026 році» // «Податки & бухоблік», 2026, № 9.

Набрання чинності

Новий Трудовий кодекс набере чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Положення цього Кодексу застосовуватимуться до трудових відносин, що виникли після дня набрання ним чинності. Але його дія поширюватиметься на відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності.