Аванс нерезиденту і склад за кордоном: ризики пені за валюту

Яким чином здійснюється завершення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за авансовими платежами, здійсненими підприємством на користь нерезидента за придбані товари, якщо такі товари будуть зберігатися за межами митної території України та ввозитимуться на митну територію України та відвантажуватимуться покупцям по мірі надходження замовлень?

Якщо резидент здійснює попередню оплату (аванс) нерезиденту за товар, який після придбання зберігається за межами митної території України і ввозиться в Україну та відвантажується покупцям поступово, ключовим залишаються граничні строки розрахунків.

Згідно із Законом № 2473 та постановою НБУ № 18:

• граничний строк розрахунків за імпортом зараз становить 180 календарних днів із дати списання авансу з рахунку резидента;
• поставка має відбутися не пізніше цього строку, навіть якщо за договором передбачено інші умови.

Банк завершує валютний нагляд за імпортною операцією лише після того, як отримає з реєстру митних декларацій інформацію про оформлення однієї з МД:
IM-40, IM-41, IM-51, IM-72, IM-75, IM-76. Тобто – коли товар оформлено в установленому порядку (імпорт, реімпорт, переробка, безмитна торгівля, відмова державі, знищення).

Якщо товар фактично ввозять в Україну й оформлюють МД після спливу 180 днів з дати авансу, до резидента застосовується відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону № 2473: пеня 0,3 % за кожен день прострочення від вартості недопоставленого товару (але не більше 100 % цієї вартості).

Податкові органи стягують таку пеню за результатами перевірки.

При цьому зберігання товарів за кордоном та їх поетапне ввезення не звільняє від дотримання 180-денного строку: для зняття операції з валютного нагляду банк орієнтується лише на факт митного оформлення відповідної МД, а не на умови складського зберігання за кордоном. Остаточну оцінку порушень і сум пені контролюючі органи дають за результатами документальної перевірки на підставі всіх первинних документів.