02.02.12
Друкувати
Что имеется в виду под словосочетанием «последние 12 календарных месяцев» в п. 181.1 НКУ?
Що мається на увазі під словосполученням «останні 12 календарних місяців» у п. 181.1 ПКУ?
Дотримуючись загальних засад встановлення податків та зборів, передбачених ст. 7 ПКУ, автори розділу V «Податок на додану вартість» визначили коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість вважаються платниками цього податку.
Так, відповідно до п. 180.1 ПКУ платником ПДВ, серед інших, хто має право себе так називати, є будь-яка особа, що вже зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Саме останньому «стану» платника ПДВ і присвячена ця консультація.
Якщо ви не подали до 25 січня 2012 року заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та не стали платниками єдиного податку, то маєте пильнувати об'єм здійснюваних оподатковуваних операцій. Пов’язано це з тим, що особа, окрім, звісно, спрощенців, відповідно до п. 181.1 ПКУ зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування ПДВ).
Таким чином, платником ПДВ вважається особа, яка протягом останніх 12 календарних місяців отримала на розрахунковий рахунок або відвантажила товарів з відстрочкою платежу на суму 300000 грн. (без ПДВ) і більше. Саме така особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ.
Важливими елементами процесу адміністрування ПДВ є терміни та строки. Встановлюючи відповідальність за порушення правил нарахування і сплати податку, неможливо обійтися без часових проміжків або моментів у часі, які допомагають фіксувати допущені помилки чи порушення.
На превеликий жаль, жоден нормативний документ не містить визначення «останні 12 календарних місяців». Що вважати початком цих останніх 12 календарних місяців, що вважати закінченням цього строку? Строк складається з двох термінів – початкового та кінцевого. Логічно, що для різних категорій осіб ці терміни також будуть різними.
Аналізуючи п. 181.1 ПКУ, зробимо деякі зауваження. Текст цієї норми майже той самий, що й пп. 2.3.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Тобто умова про 12 календарних місяців не нова, і всі вже до неї звикли. Тим більше, що практика її застосування склалася багата: якщо протягом 12 календарних місяців особа не продала товарів чи не надала послуг на 300000 грн., то можливість не зробити цього знову у майбутньому подовжується ще на 1 календарний рік. Це є неофіційною позицією податкових інспекцій. Йдеться у цьому випадку про так зване «обнулення трьохсоттисячного лічильника» на перше число кожного календарного року.
Проте останні 12 календарних місяців та останній календарний рік не є тотожними поняттями. Календарний рік закінчується 31 грудня, а останній день 12 календарних місяців залежить від дня початку їх відліку.
Виходячи з таких суджень, можливе й інше дослівне трактування п. 181.1 ПКУ. Кожен суб'єкт господарювання, окрім платників єдиного податку, має проаналізувати та порахувати у сумовому виразі об'єм здійснених ним оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. І якщо сукупна сума від здійснення оподатковуваних операцій за цей проміжок часу перевищує 300000 грн., такий суб'єкт господарювання зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.
Якщо перевищення не відбулося, то дванадцятимісячний проміжок часу зміститься на місяць вперед відносно первинної дати початку відліку. Іншими словами, в кінці кожного місяця необхідно обчислювати об’єм оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців.
Однак, якщо б положення п. 181.1 ПКУ трактувалося саме так, то ми мали б справу з податковою колізією, оскільки п. 183.2 ПКУ зобов’язує подавати заяву на обов’язкову реєстрацію не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ. Якщо перевищення відбулося у серпні, то заява має бути подана не пізніше 10 вересня. Та граничний день останніх 12 календарних місяців це, наприклад, 8 жовтня. Що у такому випадку вважатиметься місяцем, в якому вперше досягнуто 300000 грн. оподатковуваних операцій? Жовтень і тоді заяву необхідно подати не пізніше 10 листопада, чи все ж таки серпень?
Для усунення невідповідності положень ст. 181 та ст. 183 ПКУ авторам Кодексу необхідно або в розділі І дати визначення останніх 12 календарних місяців, або в п. 181.1 «останні 12 календарних місяців» замінити на «останній календарний рік».
Неоднозначність з датами при обов’язковій реєстрації на цьому не закінчується.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст. 180–183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394.
За загальним правилом, особа, яка підлягає реєстрації як платник ПДВ, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву. До речі, не піддається якомусь логічному поясненню, для яких цілей заява за формою № 1-ПДВ така складна і об'ємна, адже вся інформація, яку необхідно вказати, заповнюючи реєстраційну заяву, вже є у податкового органу. Може це зроблено для того, щоб мати більше можливостей маніпулювати процесом реєстрації?
Але повернемося до строків подання реєстраційної заяви, а точніше до того, які наслідки має подання/неподання такої заяви у передбачений ПКУ строк.
Щоб відповісти на це питання, необхідно звернутися до п. 183.10 ПКУ. До моменту набрання чинності Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі – Закон № 3609) будь-яка особа, що підлягала обов'язковій реєстрації як платник податку, вважалася платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому було досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ.
Іншими словами, якщо у липні об'єм оподатковуваних операцій у грошовому виразі перевищив 300000 грн., то з 1 серпня особа, що здійснювала постачання оподатковуваних товарів/послуг, зобов'язана була нараховувати податкові зобов'язання. Право на податковий кредит при цьому виникало тільки після її реєстрації платником ПДВ. Тобто чекати до останнього дня подання реєстраційної заяви означало б виникнення права на податковий кредит, у разі успішного отримання свідоцтва платника ПДВ, не раніше 20 числа.
Законом № 3609 було внесено зміни до ПКУ, у тому числі п. 183.10 було викладено у новій редакції. Починаючи із 7 липня 2011 року будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Якщо раніше момент початку нарахування податкових зобов'язань було чітко вказано, то з 7 липня 2011 року незрозуміло, з якої дати необхідно розпочати нараховувати податкові зобов'язання.
Крім того, отримавши свідоцтво платника ПДВ, скажімо, 20 листопада, особа не несе відповідальності за ненарахування або несплату ПДВ за період з 1 по 19 листопада. Іншими словами, штрафні санкції до таких порушень податкового законодавства застосовуватися не будуть, що ж до самої дати початку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ п. 183.10 ПКУ мовчить. Проте це зовсім не означає, що до вас не завітає ввічливий податковий інспектор із пропозицією доплатити податкові зобов'язання, не нараховані за період з 1 по 19 листопада. І як же ж тут не заплатити, якщо навіть штрафу за порушення не випишуть.
Позиція Державної податкової служби України з цього питання викладена у листі від 01.11.2011 р. № 4800/7/15-3317.
Головне податкове відомство вважає, що у разі якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала до органу державної податкової служби заяву або подала її з порушенням строку, встановленого п. 183.2 ПКУ, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300000 грн.
Якщо ж особа все зробила вчасно і не допустила помилок, заповнюючи реєстраційну заяву, податковий орган реєструє її платником ПДВ і податкові зобов'язання з ПДВ у такої особи починають виникати з дати її реєстрації. Почекаємо, як складеться практика з цього питання. Поки що можемо тільки констатувати, що не завжди і не всі податкові інспекції дослухаються до порад і настанов Державної податкової служби України.
Зі свого боку, можемо порадити не зволікати з поданням реєстраційної заяви платника ПДВ і подавати її наступного дня після перевищення 300000 грн. оподатковуваних операцій. Зареєструвавшись ще у місяці перевищення трьохсоттисячного обмеження, можна нівелювати ризик донарахування податкових зобов’язань за період часу між першим днем місяця, наступного за місяцем перевищення, і датою реєстрації платником ПДВ.
Будьте також уважними, здійснюючи господарську діяльність за кодом КВЕД, який не фігурує у довідці з ЄДРПОУ. Однією із причин відмови в обов’язковій реєстрації є, наприклад, отримання грошових коштів (підписання актів) від суборенди приміщення, за відсутності такого КВЕД. При цьому перелік дозволених видів діяльності на 3 аркушах у статуті – не аргумент.
Не зайвим буде запастися терпінням і наполегливістю, а також корисними знайомствами у районній податковій інспекції. Як правило, вірогідність отримання свідоцтва платника ПДВ вище, коли інспектор вас знає краще. Так вже воно склалося.
Віктор Єфімов
бухгалтер-експерт, АФ «Є.С.Аудит»
Дата підготовки 26.01.2012
Дотримуючись загальних засад встановлення податків та зборів, передбачених ст. 7 ПКУ, автори розділу V «Податок на додану вартість» визначили коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість вважаються платниками цього податку.
Так, відповідно до п. 180.1 ПКУ платником ПДВ, серед інших, хто має право себе так називати, є будь-яка особа, що вже зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Саме останньому «стану» платника ПДВ і присвячена ця консультація.
Якщо ви не подали до 25 січня 2012 року заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та не стали платниками єдиного податку, то маєте пильнувати об'єм здійснюваних оподатковуваних операцій. Пов’язано це з тим, що особа, окрім, звісно, спрощенців, відповідно до п. 181.1 ПКУ зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування ПДВ).
Таким чином, платником ПДВ вважається особа, яка протягом останніх 12 календарних місяців отримала на розрахунковий рахунок або відвантажила товарів з відстрочкою платежу на суму 300000 грн. (без ПДВ) і більше. Саме така особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ.
Важливими елементами процесу адміністрування ПДВ є терміни та строки. Встановлюючи відповідальність за порушення правил нарахування і сплати податку, неможливо обійтися без часових проміжків або моментів у часі, які допомагають фіксувати допущені помилки чи порушення.
На превеликий жаль, жоден нормативний документ не містить визначення «останні 12 календарних місяців». Що вважати початком цих останніх 12 календарних місяців, що вважати закінченням цього строку? Строк складається з двох термінів – початкового та кінцевого. Логічно, що для різних категорій осіб ці терміни також будуть різними.
Аналізуючи п. 181.1 ПКУ, зробимо деякі зауваження. Текст цієї норми майже той самий, що й пп. 2.3.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Тобто умова про 12 календарних місяців не нова, і всі вже до неї звикли. Тим більше, що практика її застосування склалася багата: якщо протягом 12 календарних місяців особа не продала товарів чи не надала послуг на 300000 грн., то можливість не зробити цього знову у майбутньому подовжується ще на 1 календарний рік. Це є неофіційною позицією податкових інспекцій. Йдеться у цьому випадку про так зване «обнулення трьохсоттисячного лічильника» на перше число кожного календарного року.
Проте останні 12 календарних місяців та останній календарний рік не є тотожними поняттями. Календарний рік закінчується 31 грудня, а останній день 12 календарних місяців залежить від дня початку їх відліку.
Виходячи з таких суджень, можливе й інше дослівне трактування п. 181.1 ПКУ. Кожен суб'єкт господарювання, окрім платників єдиного податку, має проаналізувати та порахувати у сумовому виразі об'єм здійснених ним оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. І якщо сукупна сума від здійснення оподатковуваних операцій за цей проміжок часу перевищує 300000 грн., такий суб'єкт господарювання зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.
Якщо перевищення не відбулося, то дванадцятимісячний проміжок часу зміститься на місяць вперед відносно первинної дати початку відліку. Іншими словами, в кінці кожного місяця необхідно обчислювати об’єм оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців.
Однак, якщо б положення п. 181.1 ПКУ трактувалося саме так, то ми мали б справу з податковою колізією, оскільки п. 183.2 ПКУ зобов’язує подавати заяву на обов’язкову реєстрацію не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ. Якщо перевищення відбулося у серпні, то заява має бути подана не пізніше 10 вересня. Та граничний день останніх 12 календарних місяців це, наприклад, 8 жовтня. Що у такому випадку вважатиметься місяцем, в якому вперше досягнуто 300000 грн. оподатковуваних операцій? Жовтень і тоді заяву необхідно подати не пізніше 10 листопада, чи все ж таки серпень?
Для усунення невідповідності положень ст. 181 та ст. 183 ПКУ авторам Кодексу необхідно або в розділі І дати визначення останніх 12 календарних місяців, або в п. 181.1 «останні 12 календарних місяців» замінити на «останній календарний рік».
Неоднозначність з датами при обов’язковій реєстрації на цьому не закінчується.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст. 180–183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394.
За загальним правилом, особа, яка підлягає реєстрації як платник ПДВ, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву. До речі, не піддається якомусь логічному поясненню, для яких цілей заява за формою № 1-ПДВ така складна і об'ємна, адже вся інформація, яку необхідно вказати, заповнюючи реєстраційну заяву, вже є у податкового органу. Може це зроблено для того, щоб мати більше можливостей маніпулювати процесом реєстрації?
Але повернемося до строків подання реєстраційної заяви, а точніше до того, які наслідки має подання/неподання такої заяви у передбачений ПКУ строк.
Щоб відповісти на це питання, необхідно звернутися до п. 183.10 ПКУ. До моменту набрання чинності Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі – Закон № 3609) будь-яка особа, що підлягала обов'язковій реєстрації як платник податку, вважалася платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому було досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного ст. 181 ПКУ, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ.
Іншими словами, якщо у липні об'єм оподатковуваних операцій у грошовому виразі перевищив 300000 грн., то з 1 серпня особа, що здійснювала постачання оподатковуваних товарів/послуг, зобов'язана була нараховувати податкові зобов'язання. Право на податковий кредит при цьому виникало тільки після її реєстрації платником ПДВ. Тобто чекати до останнього дня подання реєстраційної заяви означало б виникнення права на податковий кредит, у разі успішного отримання свідоцтва платника ПДВ, не раніше 20 числа.
Законом № 3609 було внесено зміни до ПКУ, у тому числі п. 183.10 було викладено у новій редакції. Починаючи із 7 липня 2011 року будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Якщо раніше момент початку нарахування податкових зобов'язань було чітко вказано, то з 7 липня 2011 року незрозуміло, з якої дати необхідно розпочати нараховувати податкові зобов'язання.
Крім того, отримавши свідоцтво платника ПДВ, скажімо, 20 листопада, особа не несе відповідальності за ненарахування або несплату ПДВ за період з 1 по 19 листопада. Іншими словами, штрафні санкції до таких порушень податкового законодавства застосовуватися не будуть, що ж до самої дати початку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ п. 183.10 ПКУ мовчить. Проте це зовсім не означає, що до вас не завітає ввічливий податковий інспектор із пропозицією доплатити податкові зобов'язання, не нараховані за період з 1 по 19 листопада. І як же ж тут не заплатити, якщо навіть штрафу за порушення не випишуть.
Позиція Державної податкової служби України з цього питання викладена у листі від 01.11.2011 р. № 4800/7/15-3317.
Головне податкове відомство вважає, що у разі якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала до органу державної податкової служби заяву або подала її з порушенням строку, встановленого п. 183.2 ПКУ, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300000 грн.
Якщо ж особа все зробила вчасно і не допустила помилок, заповнюючи реєстраційну заяву, податковий орган реєструє її платником ПДВ і податкові зобов'язання з ПДВ у такої особи починають виникати з дати її реєстрації. Почекаємо, як складеться практика з цього питання. Поки що можемо тільки констатувати, що не завжди і не всі податкові інспекції дослухаються до порад і настанов Державної податкової служби України.
Зі свого боку, можемо порадити не зволікати з поданням реєстраційної заяви платника ПДВ і подавати її наступного дня після перевищення 300000 грн. оподатковуваних операцій. Зареєструвавшись ще у місяці перевищення трьохсоттисячного обмеження, можна нівелювати ризик донарахування податкових зобов’язань за період часу між першим днем місяця, наступного за місяцем перевищення, і датою реєстрації платником ПДВ.
Будьте також уважними, здійснюючи господарську діяльність за кодом КВЕД, який не фігурує у довідці з ЄДРПОУ. Однією із причин відмови в обов’язковій реєстрації є, наприклад, отримання грошових коштів (підписання актів) від суборенди приміщення, за відсутності такого КВЕД. При цьому перелік дозволених видів діяльності на 3 аркушах у статуті – не аргумент.
Не зайвим буде запастися терпінням і наполегливістю, а також корисними знайомствами у районній податковій інспекції. Як правило, вірогідність отримання свідоцтва платника ПДВ вище, коли інспектор вас знає краще. Так вже воно склалося.
Віктор Єфімов
бухгалтер-експерт, АФ «Є.С.Аудит»
Дата підготовки 26.01.2012
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
