Льготы для ИТ-сферы. Комментарий к Закону N 5091-VI
3 серпня 2012 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції" N 5091-VI від 05.07.2012 р. (далі – Закон N 5091). Пропонуємо трішки передісторії цього закону.
Ще 23 січня 2012 р. ВРУ одержала законопроект, яким передбачено "створення базових економічних умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції". Проект було зареєстровано під номером N 9744. Далі події проходили по стандартному сценарію. 24 травня проект було прийнято ВРУ і направлено на підпис Президенту. Останній його ветував, запропонувавши свої правки до нього. ВРУ погодилась з пропозиціями Президента, і вже 5 липня закон було повторно прийнято, а 31 липня підписано головою держави.
Тепер перейдемо безпосередньо до розгляду Закону N 5091, поглянемо на його ключові норми і в кінці зробимо висновок, чи змінить щось в IT-сфері прийнятий закон.
Суб’єктом індустрії програмної продукції вважається суб’єкт господарювання, який протягом попередніх 4-Х ПОСЛІДОВНИХ ЗВІТНИХ* КВАРТАЛІВ сукупно ОДНОЧАСНО відповідає таким критеріям:
1) питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності в IT-сфері** має становити не менш 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів має перевищувати 50 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного року (у 2012 році – 53650 грн.);
3) відсутність податкового боргу;
4) судом не прийнято постанови про визнання його банкрутом.
--------------
*менший період дозволяється обирати тільки новоствореним суб’єктам. Вони можуть застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності. Водночас, подати реєстраційну заяву можуть підприємства, які здійснюють діяльність протягом не менше 2 повних кварталів до дня подання такої заяви. По закінченню 2 повних кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб’єкта індустрії програмної продукції, орган ДПС проводить документальну позапланову невиїзну перевірку щодо відповідності його діяльності встановленим критеріям.
** перелік таких видів діяльності вказано в пп. 1.5 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Серед них: видання програмного забезпечення, комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах тощо.
ПДВ |
Податок на прибуток |
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції. До програмної продукції відносяться - результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; - криптографічні засоби захисту інформації. |
Ставка податку на прибуток, отриманий від економічної діяльності в IT-сфері (перелік таких видів діяльності вказано в пп. 1.5 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), становить 5% |
Не пізніш, як за 30 календарних днів до початку звітного кварталу, з якого підприємство передбачає використовувати пільги в оподаткуванні, подається Реєстраційна заява про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції. Заява подається керівником (або представником юрособи) до органу ДПС за своїм місцезнаходженням.
В комплекті з реєстраційною заявою подається:
а) фінансова звітність (не уточнено, за який період, але більш за все, за чотири послідовних звітних квартали);
б) копії первинних документів, що підтверджують право на використання пільг в оподаткуванні.
Важливо! Протягом 10 робочих днів після подання реєстраційної заяви податкова вправі провести документальну позапланову невиїзну перевірку. Її ціль – перевірка достовірності поданих підприємством документів для отримання спецправил в оподаткуванні.
Якщо податкова прийме рішення про відмову в реєстрації, то про це підприємство повідомляється протягом 15 робочих днів, що настають за днем подання реєстраційної заяви. Разом з тим, рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення для реєстрації суб’єкта індустрії програмної продукції (головне - втиснутися в строки для подання реєстраційної заяви – див. вище).
Якщо підстави для відмови у реєстрації відсутні, то орган ДПС зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити підприємство до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. Крім того, в цей же строк підприємству мають видати (надіслати поштою з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Для довідки! ДПС веде реєстр суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та щомісячно оприлюднює його на своєму веб-сайті.
1. За підсумками кварталу, в якому з’явилась така невідповідність критеріям, підприємство має сплатити до бюджету податок в загальному порядку та пеню на суму збільшеного податку за цей же період.
2. Підприємство втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом 4-х послідовних звітних кварталів, наступних за кварталом, в якому була допущена така невідповідність (тобто, підприємство має рік пропрацювати на загальних правилах оподаткування).
3. Суб’єкт вважається платником відповідних податків на загальних підставах з 1 числа звітного кварталу, в якому була допущена невідповідність критеріям.
Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, підлягає анулюванню у разі:
1) подання заяви про анулювання реєстрації;
2) невідповідності установленим критеріям;
3) припинення здійснення видів економічної діяльності, що надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією.
ПІДСУМУЄМО:
На нашу думку, коментований закон не надасть поштовху розвитку IT-сфери. Візьмемо, наприклад, пільгу з ПДВ. Ефекту від неї буде нуль, якщо замовником програмної продукції виступає нерезидент (до речі, здебільшого так і є). Справжній позитив могла принести норма щодо введення ставки податку на доходи комп’ютерних геніїв у розмірі 5%, але Президент поставив ТАБУ на неї. Тому з таким підходом до вирішення справ IT-сфера й надалі буде ледь жевріти, а мудрі голови працюватимуть на економіку інших країн.
Проблиском світла в цій темі є законопроект N 8267, але його розгляд відкладено десь так на вересень-жовтень. Він передбачає тимчасові пільги з єдиного соцвнеску.
Ми переконані, першочергово має знизитися навантаження на фонд оплати праці (адже собівартість комп’ютерної продукції формується здебільшого з оплати праці). Максимально низька ставка ПДФО і ЄСВ – ось ключ до вирішення всіх проблем.
------------------------
Закон України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції" (N 5091-VI від 05.07.2012 р.)
Офіційне опублікування: "Голос України" N 140 від 02.08.2012 р.
Дата набрання чинності: 03.08.2012 р.
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.