08.10.15
Друкувати
Больничный лист уволенным работникам: что с ЕСВ, НДФЛ и ВЗ
Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, директор Навчального центру "ДОМІНАНТА"
Листом ДФСУ від 24.02.2015 р. № 3931/6/99-99-17-03-01-15 надаються роз’яснення з приводу виплати лікарняного листка звільненому працівнику та сплати ЄСВ. На які важливі моменти варто звернути увагу в даному роз’ясненні?
Перше. Розповсюджена думка про те, що звільнити працівника під час його хвороби не можна.
Автор звертає увагу, на те, що звільнення працівника під час хвороби забороняється тільки «з ініціативи роботодавця» (ст. 40 КЗпП). Якщо ж ініціатор звільнення є сам працівник, навіть перебуваючи на лікарняному, таке звільнення дозволено діючим законодавством. Насправді, в практиці дуже багато випадків, коли особа довго хворіє (важка хвороба і інше) і не бажає працювати на підприємстві, вона звертається з відповідною заявою про звільнення за угодою сторін, але виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець буде продовжуватися сплачувати до закінчення даного страхового випадку (а не по дату звільнення).
Друге. Розрахунки по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності будуть залежали виключно від фінансування коштів Фондом соціального страхування.
Після того, як підприємство отримає від звільненого працівника лікарняний листок, розрахує суму допомоги і надасть до Фонду Розрахунок, отримає кошти, після цього здійснить виплату необхідної суми звільненому працівнику.
Якщо так сталось, що у звільненого працівника при поданому лікарняному є оплата перших п’яти днів непрацездатності, які оплачує підприємство, то на думку ДФСУ підприємство має виплатити «нараховані лікарняні в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати».
Наприклад, працівник звільнився з 15 жовтня. Після звільнення надав лікарняний листок, відкритий з 13 жовтня по 23 жовтня. Підприємство розрахувало суму допомоги, де перші 5 днів становлять 2000 грн. і всі інші дні, які сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування, - 3500 грн. Отже, 2000 грн треба виплатити звільненому працівнику в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, сплачуючи необхідні податки з 2000 грн.
Коли підприємство отримає суму допомоги 3500 грн від Фонду соціального страхування, вони сплатять її працівнику в найближчий день, також сплачуючи необхідні податки з 3500 грн.
Третє. Особам, яким після звільнення нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, ЄСВ на зазначені суми не нараховується.
На думку автора, ДФСУ мала на увазі, тільки ті суми допомоги, які припадають саме на період (дні) оплати після дати звільнення!
Наприклад, працівник захворів 14 серпня 2015 р. і продовжує хворіти. 28 вересня він надав заяву про звільнення. У жовтні надав листок непрацездатності, в якому визначено «ПРОДОВЖЕННЯ», дати з 15.09.2015 р. по 05.10.2015 р. Вся сума допомоги – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
В такому разі нарахована сума допомоги з 15 по 28 вересня буде оподатковуватися і ЄСВ (нарахування і утримання), і ПДФО, і ВЗ. А ось частина суми допомоги, яка припадає на період з 29 вересня по 5 жовтня не буде оподатковуватися ЄСВ (ні нарахувань, ні утримань), а тільки ПДФО і ВЗ.
Якщо звільнений працівник пізніше знову надає черговий лікарняний з відміткою «ПРОДОВЖЕННЯ» (наприклад, з 06.10.2015 р. по 26.10.2015 р.), він також оплачується після отримання коштів від Фонду соціального страхування, за тією ж середньою зарплатою, але без оподаткування ЄСВ, тільки ПДФО і ВЗ.
Якщо звільнений працівник надає черговий лікарняний з відміткою «ПОЧАТКОВИЙ» (наприклад, з 06.10.2015 р. по 26.10.2015 р.), він вже не оплачується.
Інформація по темі:
Оплата больничного после увольнения: начислять ли ЕСВ?
Листом ДФСУ від 24.02.2015 р. № 3931/6/99-99-17-03-01-15 надаються роз’яснення з приводу виплати лікарняного листка звільненому працівнику та сплати ЄСВ. На які важливі моменти варто звернути увагу в даному роз’ясненні?
Перше. Розповсюджена думка про те, що звільнити працівника під час його хвороби не можна.
Автор звертає увагу, на те, що звільнення працівника під час хвороби забороняється тільки «з ініціативи роботодавця» (ст. 40 КЗпП). Якщо ж ініціатор звільнення є сам працівник, навіть перебуваючи на лікарняному, таке звільнення дозволено діючим законодавством. Насправді, в практиці дуже багато випадків, коли особа довго хворіє (важка хвороба і інше) і не бажає працювати на підприємстві, вона звертається з відповідною заявою про звільнення за угодою сторін, але виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець буде продовжуватися сплачувати до закінчення даного страхового випадку (а не по дату звільнення).
Друге. Розрахунки по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності будуть залежали виключно від фінансування коштів Фондом соціального страхування.
Після того, як підприємство отримає від звільненого працівника лікарняний листок, розрахує суму допомоги і надасть до Фонду Розрахунок, отримає кошти, після цього здійснить виплату необхідної суми звільненому працівнику.
Якщо так сталось, що у звільненого працівника при поданому лікарняному є оплата перших п’яти днів непрацездатності, які оплачує підприємство, то на думку ДФСУ підприємство має виплатити «нараховані лікарняні в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати».
Наприклад, працівник звільнився з 15 жовтня. Після звільнення надав лікарняний листок, відкритий з 13 жовтня по 23 жовтня. Підприємство розрахувало суму допомоги, де перші 5 днів становлять 2000 грн. і всі інші дні, які сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування, - 3500 грн. Отже, 2000 грн треба виплатити звільненому працівнику в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, сплачуючи необхідні податки з 2000 грн.
Коли підприємство отримає суму допомоги 3500 грн від Фонду соціального страхування, вони сплатять її працівнику в найближчий день, також сплачуючи необхідні податки з 3500 грн.
Третє. Особам, яким після звільнення нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, ЄСВ на зазначені суми не нараховується.
На думку автора, ДФСУ мала на увазі, тільки ті суми допомоги, які припадають саме на період (дні) оплати після дати звільнення!
Наприклад, працівник захворів 14 серпня 2015 р. і продовжує хворіти. 28 вересня він надав заяву про звільнення. У жовтні надав листок непрацездатності, в якому визначено «ПРОДОВЖЕННЯ», дати з 15.09.2015 р. по 05.10.2015 р. Вся сума допомоги – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
В такому разі нарахована сума допомоги з 15 по 28 вересня буде оподатковуватися і ЄСВ (нарахування і утримання), і ПДФО, і ВЗ. А ось частина суми допомоги, яка припадає на період з 29 вересня по 5 жовтня не буде оподатковуватися ЄСВ (ні нарахувань, ні утримань), а тільки ПДФО і ВЗ.
Якщо звільнений працівник пізніше знову надає черговий лікарняний з відміткою «ПРОДОВЖЕННЯ» (наприклад, з 06.10.2015 р. по 26.10.2015 р.), він також оплачується після отримання коштів від Фонду соціального страхування, за тією ж середньою зарплатою, але без оподаткування ЄСВ, тільки ПДФО і ВЗ.
Якщо звільнений працівник надає черговий лікарняний з відміткою «ПОЧАТКОВИЙ» (наприклад, з 06.10.2015 р. по 26.10.2015 р.), він вже не оплачується.
Інформація по темі:
Оплата больничного после увольнения: начислять ли ЕСВ?
Рубрика:
- Інше
- /
Коментарі
