Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


18.06.13
7845 6 Друкувати

Особенности отражения операций по переуступке прав требования в налоговом учете

   
Особливості відображення операцій з переуступки прав вимоги у податковому обліку

   
   Переуступка права вимоги – це заміна кредитора в зобов’язанні. Можливість такої заміни передбачено статтею 512 Цивільного кодексу України. Суть такої заміни полягає в тому, що первісний кредитор передає свої права в зобов’язанні іншому суб’єкту (новому кредитору).
   
   До таких операцій, як правило звертаються первісні кредитори яким терміново потрібні кошти. Але через неурегульованість таких операцій в законодавстві та обліку ми радимо звертатись до них якомога рідше.
   
   Для переуступки права вимоги потрібно заключити між первісним та новим кредиторами відповідний договір. Згода боржника для складання такого договору не потрібна. Але боржника потрібно письмово повідомити про зміну кредитора у зобов’язанні, тому що якщо боржник не буде знати про зміну кредитора, він може виконати свої зобов’язання первісному кредиторові. В такому випадку всі негативні наслідки, які можуть виникнути у нового кредитора будуть компенсуватися уже за його рахунок. А також у нового кредитора існує ризик настання для нього несприятливих наслідків. В такому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредитору є належним виконанням.
   
   Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
   
   В повідомленні боржника слід чітко зазначити розмір переуступлених прав , реквізити договору, накладних чи інших документів , на підставі яких виникли зобов’язання у боржника. Не буде зайвим направити боржнику копії цих документів. Для того, щоб новий кредитор був впевнений, що боржник отримав письмове повідомлення, його можна відіслати рекомендованим листом з повідомленням про отримання або передати кур’єром.
   
   Переуступити можна будь яку вимогу ( передача коштів, поставка товарів чи робіт та ін.), крім вимоги у зобов'язаннях,що нерозривно пов'язані з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
   
   Відповідно до статті 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
   
   Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
   
   Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
   
   Якщо боржник мав заперечення до первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про зміну кредитора, він має право висунути ці заперечення новому кредитору.
   
   До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
   
   При переуступленні права вимоги первісний кредитор повинен передати новому кредитору документи, що підтверджують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для здійснення таких зобов’язань.
   
   В статті 518 ЦКУ зазначено, що в разі відсутності факту письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором чи на момент його виконання.
   
   Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
   
   Відповідно до пп. 14.1.255 Податкового кодексу України відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацієї вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
   
   Цивільне законодавство не містить заборони, щодо форми об’єкту боргу в операціях переведення прав вимоги. Таким об’єктами можуть можуть бути грошові кошти, майно і ін..
   
   Що стосується визнання доходів в бухгалтерському обліку, то дохід визнається при збільшенні активів чи зменшенні зобов’язань , що сприяє росту власного капіталу, при умові, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходи визнаються одночасно з визнанням витрат.
   
   Відповідно п. 9 П(С)БО 15 доход не визнається , якщо здійснюється обмін активами, які являються подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість.
   
   Відповідно П(С)БО 16 витратами визнається зменшення активів чи збільшення зобов’язань , яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства ( за виключенням його вилучення і розподілу власниками), обов’язкова умова – такі витрати можуть бути достовірно визначені.
   
   В результаті, можемо зробити висновок, що в бухгалтерському обліку доходів та витрат переведення права вимоги повинен визнаватися тільки фінансовий результат від проведення такої операції.
   
   Що стосується податкового обліку, то порядок формування доходів та витрат при здійсненні операцій з продажу або придбання права вимоги зобов’язань врегульовано п.153.5 ст.153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI , згідно з яким платник податку з метою оподаткування має вести облік фінансових результатів від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов’язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
   
   Податковий облік у першого кредитора:
   
   При відступленні зобов’язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.
   
   Розглянемо відображення цієї операції в податковому обліку на прикладі:
   
   В квітні 2013 року підприємство А відвантажило продукцію підприємству Б на суму 300000 гривень з відстроченням платежу на 6 місяців. В даному випадку підприємство А – кредитор, а підприємство Б – боржник.
   
   В травні підприємству А терміново потрібні кошти для здійснення діяльності і це підприємство домовилось з підприємством В (вторинний кредитор) про відступлення права вимоги у боржника за 290000 гривень.
   
   В даному випадку на нашу думку Підприємство А повинно відобразити в доходах підприємства суму коштів чи інших активів від відступлення, а саме 290000 гривень, а в витратах договірну вартість товарів, робіт чи послуг за якими виникла заборгованість, тобто 300000 гривень.
   
   Фінансовий результат у Підприємства А від переуступки права вимоги підприємству В становить:
   
   290000-300000 = -10000 гривень
   
   Податковий обліку у вторинного кредитора:

   
   Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.
   
   Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від’ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.
   
   Витрати на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), які можуть бути враховані платником податку на прибуток - вторинним кредитором при визначенні фінансового результату за операцією з продажу права вимоги зобов’язань, мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які підтверджують здійснення вторинним кредитором таких витрат .
   
   Повернемось до нашого прикладу:
   
   В податковому обліку вторинного кредитора, підприємства В, до доходу включається прибуток отриманий від придбання права вимоги зобов’язань.
   
   Тобто підприємство В перерахувало Підприємству А 290000 гривень, в свою чергу Підприємство Б виконало свої зобов’язання і перерахувало на розрахунковий рахунок Підприємства В 300000 гривень.
   
   Фінансовий результат 300000-290000=10000 гривень.
   
   Отже, до податкової декларації Підприємство В в розділ доходів повинно включити 10000 гривень.
   
   Якщо, підприємство В передає право вимоги наступному підприємству припустимо за 280000 гривень, то від’ємний фінансовий результат в нашому випадку – 10000 гривень (280000-290000= - 10000 гривень) не зменшує об’єкт оподаткування.

   
   Що стосується визначення фінансового результату за операцією з відступлення права вимоги вимоги , якщо розрахунки з першим кредитором проводяться після виконання вимоги, то витрати на придбання прав вимоги зобов’язань третьої особи понесені вторинним кредитором після наступного відступлення права вимоги або виконання вимоги боржником, а до складу доходу включається вся сума отриманого вторинним кредитором доходу від такої операції, при цьому коригування фінансового результату за такою операцією у подальшому п. 153.5 ст. 153 ПКУ не передбачено.
   
   При безоплатному відступленні зобов’язань до складу доходів першого кредитора включається лише сума його заборгованості, яка списується (погашається), за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами ПКУ.
   
   У вторинного кредитора при визначенні фінансового результату при безоплатному отриманні права вимоги у складі доходу враховуються доходи, отримані від виконання вимоги боржником, та доходи, отримані від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника).
   
   Розглянемо детальніше дану ситуацію на конкретному прикладі:
   
   Підприємство А має дебіторську заборгованість за відвантажену продукцію підприємству Б в сумі 100000 гривень. Через деякий час підприємство А вирішило безоплатно переуступити Підприємству В право вимоги.
   
   В податковому обліку Підприємства А при відвантаженні товарів визнано доходи в сумі 100000 гривень з одночасним визнанням витрат в сумі собівартості проданих товарів 80000 гривень. Коли підприємство А вирішило безоплатно передати право вимоги зобов’язань, то йому потрібно віднести до доходів суму заборгованості, що списується, тобто 100000 гривень, з одночасним включенням до витрат заборгованості в сумі 100000 гривень.
   
   Тобто фінансовий результат від безоплатної переуступки права вимоги дорівнює нулю, а фінансовий результат від продажу товарів Підприємству Б складає 100000-80000=20000 гривень.
   
   В податковому обліку Підприємства В в сумі доходів потрібно відобразити вартість безоплатно переданого права вимоги, тобто 100000 гривень, витрат в даному випадку не буде.

   
   У випадку, коли згідно укладеної угоди купівлі-продажу у зовнішньоекономічній сфері, резидентом експортовано (імпортовано) продукцію на умовах відстрочки платежу, то така операція потрапляє в правове поле Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
   
   У разі укладання договору про уступку вимоги боргу між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому-валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі, що суперечить вимогам Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”.
   
   Таким чином, здійснення уступки вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД не допускається.
   
   Резидент може погасити заборгованість за отриманий товар іншому нерезиденту, але при дотриманні певних умов, а саме: документального оформлення передачі права вимоги новому кредиторові; обов’язкового зазначення резидентом у платіжних документах призначення платежу (що перерахування коштів здійснюється в рахунок погашення заборгованості) та підстав здійснення такого платежу (зазначаються правочини на підставі яких здійснюється платіж).
   
   Норми чинного законодавства не містять обмежень щодо укладання договору переуступки прав вимоги за зобов’язаннями між будь – якими суб’єктами господарювання, в тому числі і фізичними особами та фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку.
   
   Фізична особа – продавець (первинний кредитор) отримує дохід у вигляді обумовленої договором вартості (ціни) права вимоги від фізичної особи – покупця. Такий дохід відноситься до доходу з джерелом його походження з України та включається до об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб як дохід, отриманий відповідно до умов цивільно-правового договору.
   
   Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів за ставкою, передбаченою пп.167.1 ст.167 ПКУ.
   
   При укладенні договору переуступки права вимоги вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) включається до доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.
   
   Що стосується податку на додану вартість, то у податківців не має уніфікованої відповіді, щодо оподаткування операцій з переуступки права вимоги та радять особисто звертатися до податкового органу за індивідуальною консультацією з документами, що є підтвердженням виникнення зобов’язань боржника та здійснення операцій з переуступлення права вимоги між кредиторами.
   
   
   Аудиторська компанія «Престиж-Аудит»
   044-229-10-51
   067-614-41-49
   www.buh-audit.com
   info@buh-audit.com
Рубрика:

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Аноним
19.06.13 07:49

Кто сталкивался с безоплатной передачей требования (второй кредитор- кто получает деньги) Нужно ли выписывать налоговую (условные продажи) и какой указывать тип причины?

Відповісти
  • Елена 315
19.06.13 08:36

Что-то я не совсем поняла статью, если товар был отргружен прошлых периодах, тогда как отражается переуступка долга? У нас такая ситуация: предприя тие А отгрузила товар в 2012 году предпр-ю Б, доходы и расходы в финрезах и в прибыли уже были отражены в период 2012 год. В 2013 году предприятие А планирует приостанить свою деятельность и передает дебит. задолженность Б предприятию В - бесплатно. Какие доходы должно отразить предприятие В и что с НДС?Подскажите пожалуйста!

Відповісти
  • Валюша
19.06.13 09:33

Статья мягко говоря не очень.. Есть неплохая статья по теме в Лиге http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG120702.html. Кредитору А надо хорошо почитать 153.5 в моменте "до складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, А ТАКОЖ СУМА ЙОГО ЗАБОРГОВАНОСТІ, ЯКА ПОГАШАЄТЬСЯ, ЗА УМОВ, ЩО ТАКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ БУЛА ВКЛЮЧЕНА ДО СКЛАДУ ВИТРАТ ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ЦЬОГО ЗАКОНОДАВСТВА." Как я поняла (может я и не права, хотелось бы мнения услышать/почитать), если в расходы отправить 300000 грн. то хошь-не хошь, а в доходы тоже отправляй 300000 грн. НДС по этой операции спорный, на предмет облагается/не облагается сама компенсация. Продаваемая задолженность не облагается НДСом.

Відповісти
  • для Елена 315
19.06.13 12:38

При получении дебиторской задолженности БЕСПЛАТНО, вся сумма такой задолженности должна быіть включена в доход. А НДС переуступка не облагается.

Відповісти
  • Ника
19.06.13 13:14

Валюша ! А эта ссылка не работает.........Еще разок можно??

Відповісти
  • Валюша
20.06.13 09:48

Ника, Вы наверное точку в конце скопировали. Попробуйте без неё. У меня всё открылось.. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG120702.html На безоплатной основе... http://www.nky.com.ua/NalogKod/Kod3/Cons/C010711_1.htm Тема здесь была + комментарий хороший... http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=37626 Здесь статья есть.. http://dt-kt.blogspot.com/2012/12/blog-post_3243.html

Відповісти
Коментування новини вимкнено
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам