13.08.13
Друкувати
Расторжение трудового договора, если работодателем выступает ФЛП
Які строки реєстрації розірвання трудового договору, якщо роботодавцем виступає фізична особа – підприємець? Чи передбачена відповідальність за їх порушення?
Розірвання трудового договору між фізособою-підприємцем (далі − ФОП) і найманим працівником здійснюється на підставі Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-VIIIVIII (далі − КЗпП), наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» від 08.06.2001 року №260.
Нагадаємо, що підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП, а саме:
• угода сторін;
• закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
• призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
• розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
• переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
• відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
• набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження цієї роботи;
• набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
• підстави, передбачені контрактом.
Перед розірванням договору сторони, які його уклали, зобов’язані проінформувати державну службу зайнятості за своїм місцем реєстрації, яка зареєструвала трудовий договір, про намір припинити трудові відносини, пред'явивши кожен свої примірники договору. До речі, фізична особа − підприємець має право самостійно внести запис до трудової книжки працівника про звільнення його з роботи лише після внесення цих записів про зняття договору з реєстрації. Окрім цього, посадова особа територіального центру зайнятості обов'язково підтверджує особистим підписом записи, внесені ФОП до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.
Що ж стосується відповідальності, то нагадуємо, що працедавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, тобто виплатити всі суми, що належать працівникові від фізичної особи − підприємця. Строки для зняття з реєстрації трудового договору чинним законодавством не встановлені, але нагадуємо, що при затримці видачі трудової книжки з вини роботодавця (наприклад, в силу несвоєчасного зняття з реєстрації трудового договору) працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
А порушення вимог законодавства про працю відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) спричиняє накладання штрафу на посадових осіб і громадян − суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).
Розірвання трудового договору між фізособою-підприємцем (далі − ФОП) і найманим працівником здійснюється на підставі Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-VIIIVIII (далі − КЗпП), наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» від 08.06.2001 року №260.
Нагадаємо, що підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП, а саме:
• угода сторін;
• закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
• призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
• розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
• переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
• відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
• набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження цієї роботи;
• набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
• підстави, передбачені контрактом.
Перед розірванням договору сторони, які його уклали, зобов’язані проінформувати державну службу зайнятості за своїм місцем реєстрації, яка зареєструвала трудовий договір, про намір припинити трудові відносини, пред'явивши кожен свої примірники договору. До речі, фізична особа − підприємець має право самостійно внести запис до трудової книжки працівника про звільнення його з роботи лише після внесення цих записів про зняття договору з реєстрації. Окрім цього, посадова особа територіального центру зайнятості обов'язково підтверджує особистим підписом записи, внесені ФОП до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.
Що ж стосується відповідальності, то нагадуємо, що працедавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, тобто виплатити всі суми, що належать працівникові від фізичної особи − підприємця. Строки для зняття з реєстрації трудового договору чинним законодавством не встановлені, але нагадуємо, що при затримці видачі трудової книжки з вини роботодавця (наприклад, в силу несвоєчасного зняття з реєстрації трудового договору) працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
А порушення вимог законодавства про працю відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) спричиняє накладання штрафу на посадових осіб і громадян − суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)