Как будут штрафовать нарушителей законодательства о занятости населения
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».
Як штрафуватимуть порушників законодавства про зайнятість населення
(коментар до постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення» від 17.07.2013 р. № 509, далі — Порядок № 509)
Коментований Порядок № 509 є черговим нормативним документом, прийнятим на виконання Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість), який запрацював із 01.01.2013 р. Цього разу — на виконання ст. 53 «Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення» Закону про зайнятість.
Порядок № 509 визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення. Він набрав чинності 10.08.2013 р. (опубліковано в «Урядовому кур’єрі» за 10.08.2013 р. № 144).
Отже, ч.ч. 2–7 ст. 53 Закону про зайнятість передбачено накладення штрафів у таких розмірах (див.таблицю):
Таблиця
|
№ з/п |
Порушення |
Розмір штрафу |
Підстава |
|
1 |
Невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість(категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню) |
двократний розмір МЗП1, встановленої на момент виявлення порушення за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти |
ч. 2 ст. 53Закону про зайнятість |
|
2 |
Провадження суб’єктом господарювання діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу |
двадцятикратний розмір МЗП, установленої на момент виявлення порушення |
ч. 3 ст. 53Закону про зайнятість |
|
3 |
Неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання — посередником у працевлаштуванні відомостей про працевлаштованих ним осіб |
двократний розмір МЗП, установленої на момент виявлення порушення |
ч. 4 ст. 53Закону про зайнятість |
|
4 |
Застосування роботодавцем праці іноземців чи осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця: · на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства; · на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом або іншим роботодавцем |
· двадцятикратний розмір МЗП, установленої на момент виявлення порушення за кожну особу; · десятикратний розмір МЗП, установленої на момент виявлення порушення за кожну особу |
ч. 5 ст. 53Закону про зайнятість |
|
5 |
Неподання або порушення порядку подання роботодавцем даних, про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до такого вивільнення |
чотирикратний розмір МЗП, установленої на момент виявлення порушення |
ч. 6 ст. 53Закону про зайнятість |
|
6 |
Отримання від громадян, яким надано послуги з посередництва в працевлаштуванні в Україні, гонорарів, комісійних та інших винагород |
десятикратний розмір МЗП, установленої на момент виявлення порушення |
ч. 7 ст. 53Закону про зайнятість |
Отже, хто та яким чином накладатиме означені штрафи?
Хто накладатиме штрафи
Штрафувати за порушення норм законодавства про зайнятість населення мають право Голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, що належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їхні заступники (далі — уповноважені особи Держпраці). Ці питання належать саме до їх компетенції.
Порядок накладення штрафів
Якщо під час перевірки виявлено ознаки порушення законодавства про зайнятість населення, уповноважена особа Держпраці складає акт. На його підставі не пізніше ніж через 10 днів із дня його складення приймається рішення про розгляд справи про накладення штрафу.
Після прийняття такого рішення справа має бути розглянута протягом 15 днів. Цей строк може бути подовжено за обґрунтованого клопотання суб’єкта господарювання, але не більше ніж на 10 днів. На жаль, законодавець наразі не визначає, якими саме аргументами має бути підтверджена «обґрунтованість» продовження строків. Але відомо, що право на продовження строку розгляду справи має виключно Голова Держпраці чи його заступники.
Зверніть увагу!
Держпраці (його територіальні органи) мають повідомити суб’єктів господарювання та роботодавців про призначення дати розгляду справи письмово не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду.
Повідомлення може бути здійснене шляхом надсилання рекомендованим листом, телеграмою, телефаксом, телефонограмою чи шляхом вручення представникам підприємства, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Важливо!
Справа має розглядатися за участі представника суб’єкта господарювання чи роботодавця, щодо якого її порушено. Проте, якщо представник підприємства був належним чином поінформований про дату розгляду справи та не з’явився й не надав обґрунтованого клопотання про перенесення дати розгляду — справа може розглядатися за його відсутності.
За результатами розгляду справи на підставі акта вповноважена особа Держпраці приймає рішення по справі у формі постанови про накладення штрафу. Постанова складається в 2-х примірниках за встановленою Мінсоцполітики формою, із яких:
· один залишається в Держпраці;
· другий надсилається протягом 3 днів суб’єкту господарювання або роботодавцю, щодо якого прийнято постанову (видається його представникові з відповідною позначкою, засвідченою підписом такого представника).
У разі надсилання примірника постанови поштою в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Порядок сплати штрафів
На сплату штрафу підприємство-порушник має місяць із дня прийняття постанови про його накладення. Про сплату штрафу суб’єкт господарювання або роботодавець має повідомити Держпраці. Та поки форми такого повідомлення не визначено, для підтвердження факту сплати штрафу підприємству доцільно надати вповноваженій особі Держпраці розрахункові документи (платіжні доручення або корінці прибуткових документів) з позначкою установи банку, підприємства зв’язку про списання коштів із розрахункового рахунка платника чи приймання платежів готівкою.
Важливо!
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку.
Зверніть увагу!
Несплачені добровільно штрафи стягуються в судовому порядку:
· територіальними органами Державної служби зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (стосовно штрафів за ч.ч. 2, 5 і 6 ст. 53 Закону про зайнятість);
· територіальними органами Держпраці (щодо штрафів за ч.ч. 3, 4 і 7 ст. 53 Закону про зайнятість).
Позаяк ані форми акта про порушення законодавства про зайнятість населення, ані форми постанови про накладення штрафів за такі порушення КМУ не затвердив, найближчим часом, імовірно, слід очікувати нових нормативів у сфері відповідальності за порушення законодавства про зайнятість. Адже без згаданих форм Порядок № 509запрацювати на повну силу не зможе.
Софія ВОЙЦЕХОВСКІ,
юрист
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
1 МЗП — мінімальна заробітна плата.
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)