Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Декларація з ціннопаперового акцизного податку: перше знайомство

 (коментар до наказу Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288)

Набрав чинності¹ 20.08.2013 р.

Галас навколо ціннопаперового акцизу шириться вже доволі давно. Законотворці ввели особливий податок на початку 2013 року, а Декларація з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами² (далі — Декларація) побачила світ лише нині. Тож познайомимося ближче з новонародженим документом і затвердженими правилами заповнення

Хто подає декларацію

Як визначено в пп. 212.1.9 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), платниками особливого податку є фіз- або юрособа — резидент або нерезидент (у т.ч. її відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами чи з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, окрім випадків, указаних у п. 213.2 ПКУ. Причому вони не підлягають реєстрації як платники податку (пп. 212.3.3 ПКУ).

Разом із тим особливий податок до бюджету має перераховувати податковий агент (п. 219.2ПКУ). За біржовими та позабіржовими операціями таким агентом виступає торговець цінними паперами (ліцензіат), уключаючи банк, що здійснює такі операції на підставі договору.

Саме торговця цінними паперами зобов’язали нараховувати, утримувати й сплачувати особливий податок до бюджету від імені та за рахунок клієнта з доходів, що виплачують такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам і нести відповідальність за порушення норм законодавства з цього приводу (абз. 2 п. 219.2 ПКУ). За кодексними спецнормами ніби все доволі ясно: декларацію подає торговець цінними паперами. Виняток — під час здійснення операцій розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу — тут податковим агентом виступає емітент.

Однак у рядку 4 шапки Декларації необхідно вказувати: «Повне найменування платника податку (для юридичної особи та постійного представництва нерезидента)/прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи)». Це наводить на думку, що звітувати мають і самі відчужувачі — продавці цінних паперів і деривативів³. Вважаємо, це прописано для випадків, коли законодавство дозволяє укладати угоди без участі профучасника (їх перелічено в ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-ІV). Хоча податкове законодавство наразі не містить чіткого механізму нарахування та сплати акцизу за такими операціями, про що ми зазначали, коментуючи лист ДПСУ від 21.02.2013 р. № 2704/6/15-1415-13 у матеріалі «Коли виникає податкове зобов’язання з особливого акцизного податку під час продажу векселів»газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 17 за 2013 р.).

Крім того, у графі 4 (4.1–4.16) Декларації необхідно наводити інформацію за операціями, що не підлягають оподаткуванню — їх названо в пп.пп. 213.2.3–213.2.7 ПКУ. Хоча, як ми зазначали вище, Кодекс чітко каже: під час здійснення особою операцій, перелічених у п. 213.2 ПКУ, вона не є платником ціннопаперового податку. Невже звітувати треба й тим, хто не є ні платником податку, ані податковим агентом? Що ж, почекаємо роз’яснень.

Коли починати звітувати

Це один із каменів спотикання навколо ціннопаперового акцизу. Адже з початку 2013 року є податок, але дотепер не було Декларації. Як ми пам’ятаємо, міндоходівці гаряче пропонували звітувати за її проектом (листи Міндоходів від 24.04.2013 р. № 2174/7/99-99-19-04-03-17, від 27.04.2013 р. № 2549/7/99-99-22-01-02-17), щоправда, обіцяли не штрафувати за неподання декларації за проектом (лист Міндоходів від 14.06.2013 р. № 4925/6/99-99-19-04-03-15). Про наслідки неподання декларації за проектом газета «Інтерактивна бухгалтерія» розповідала в матеріалі «Перший звіт з особливого ціннопаперового податку: а що, коли його не подати» в Додатку № 19-1 за 2013 р.

Якщо слідувати букві Закону, то перший період, за який потрібно подавати новонароджений документ, — це четвертий квартал нинішнього року. Саме так наказує робити п. 46.6 ПКУ. Згідно з ним, нові форми декларацій «набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому від­булося їх оприлюднення». Але ми впевнені: податківці наполягатимуть на використанні форми починаючи зі звіту за третій квартал.

Зауважимо!

Декларація заповнюється поквартально, без наростаючого підсумку. Це підтверджує як п. 219.2 ПКУ, так і сама шапка Декларації.

А що робити тим, хто цілком законно не приставав на пропозицію узгоджувати зобов’язання з особливого податку за проектом? Якби декларація передбачала наростаючий підсумок, це питання було б автоматично знято. Але звітний період — це квартал.

Виходить, єдиний спосіб, у який держава може стягнути акциз, — це донарахувати його за результатами перевірки. До речі, зараз контролери масово направляють листи торговцям цінними паперами щодо надання їм інформації за операціями з відчуження цінних паперів і деривативів за наслідками першого кварталу 2013 року. Певно, скоро доберуться й до другого…

Сподіватимемося, що міндоходівці найближчим часом запропонують вихід із ситуації, що склалася на теперішній час. Адже значна кількість податкових агентів або не задекларувала, або не сплатила акциз до бюджету, у тому числі й у зв’язку з відмовою інспекторів прийняти проектну декларацію.

Чи подавати декларацію торговцю, якщо операцій у кварталі не було

Вважаємо, подавати декларацію потрібно у випадку наявності операцій. Адже статус платника виникає тоді, коли є операції з відчудження цінних паперів і деривативів. Немає операцій — немає й платника, а тим паче й податкового агента.

Тонкощі заповнення

Відверто кажучи, викликає подив кількість інформації, яку доведеться наводити в додатках до Декларації, бо більшість її ніяк не впливає на визначення суми до сплати в бюджет, а бухгалтеру потрібно запасатися усіляким довідковим крамом. Порядок заповнення граф звітності з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій із деривативами затверджено наказом Міндоходів і зборів України від 19.07.2013 р. № 288. Акцентуємо увагу на найбільш примітних його моментах.

Порядок велить за відсутності інформації в комірках лишати їх незаповненими, а не прокреслювати, як зазвичай (пп. 1 п. 1 р. І, пп. 1 п. 1 р. ІІ Порядку). Усі цифрові показники пишіть арабськими цифрами.

У декларації та її додатках інформацію щодо деривативів треба зазначати в гривнях, хоча ставку особливого податку обраховують залежно від кількості деривативів, а не від суми. За пп. 215¹.1.5ПКУ вона становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

Щодо заповнення додатків: у кожному з них розділ 1 присвячено дилерській діяльності, розділ 2 — брокерській діяльності. Уносити інформацію до граф треба в хронологічному порядку відповідно до дати укладання договору.

На замітку!

Радимо податковому агенту — брокеру ретельно контролювати операції платника. Скажімо, пропишіть у договорі обов’язок клієнта-продавця повідомляти про факт переходу права власності та передбачити штрафні санкції за ненадання таких даних. Адже, окрім того, що торговець занизить податкові зобов’язання з особливого податку, так він ще й надасть недостовірні дані до НКЦПФР (відповідно до вимог Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку — діяльності з торгівлі цінними паперами, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25.12.2012 р.№ 1900).

Графа 14 додатків Д1, Д2 «Дата зарахування коштів», де вимагають зазначати дату зарахування грошових коштів на баланс платника, у тому числі в разі часткової оплати та передплати відповідно до форми проведення розрахунку, узагалі позбавлена сенсу. Нарахування податку прив’язане до переходу права власності (на цьому наголошено й у листі ДПСУ від 25.02.2013 р. № 2801/6/15-5215), а оплату можуть розстрочити навіть на декілька років. Та й не завше податковий агент знатиме про цю дату, якщо розрахунки проходять повз нього. Вважаємо за доцільне в додатки вносити інформацію лише за тими договорами, де наявний перехід права власності.

Дивною видається й указівка щодо заповнення графи 5 додатка Д2 «Сума, грн». У ній Порядокнаказує зазначати вартість цінних паперів або деривативів згідно з умовами договору/контракту. Якщо їх вартість за умовами договору відображено в іншій валюті, ніж гривня, слід указати вартість цінних паперів/деривативів у гривні відповідно до даних бухобліку. Але така бухвартість не має нічого спільного ні з сумою договору, ані з витратами на їх придбання. Адже за положеннями як національних, так і міжнародних стандартів, фінансові інвестиції обліковують за справедливою (ринковою) вартістю, тому вони весь час зазнають переоцінки.

Задекларовану й узгоджену суму податку торговцеві лишається сплатити до бюджету за своїм місцем обліку (п. 51.1 ПКУ).

На жаль, прийняті документи замість того, щоб зняти нагальні питання, додали нових. Що ж, відповіді на них разом із більш близьким знайомством із Декларацією, додатками до неї та уточнюючою декларацією ви обов’язково побачите на сторінках газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Юлія КЛОЧКО,

бухгалтер, м. Київ

¹ Опубліковано в «Офіційному віснику України» № 61 за 20.08.2013 р. ст. 2202.

² Форму декларації затверджено наказом Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288.

³ У проекті наказу в п. 4 р. І Порядку складання, заповнення та подання декларації було сказано:«Декларації складаються та подаються податковим агентом, а у разі його відсутності з підстав визначених законодавством фізичною або юридичною особою — резидентом або нерезидентом (у тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів». Наразі нічого подібного в затвердженому порядку немає.