Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"

Звичайний шрифт

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 31 січня 2000 р. N 20

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 лютого 2000 р. за N 85/4306

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 30 листопада 2000 року N 304 ,
від 25 листопада 2002 року N 989 ,
від 5 березня 2008 року N 353 ,
від 25 вересня 2009 року N 1125 ,
від 9 грудня 2011 року N 1591 ,
від 27 червня 2013 року N 627 ,
від 8 лютого 2014 року N 48 ,
від 16 вересня 2019 року N 379 ,
від 29 вересня 2020 року N 588

(У заголовку та тексті Положення слова "Положення (стандарт)" у всіх відмінках та числах замінено словами "Національне положення (стандарт)" у відповідних відмінках та числах згідно з наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2020 року N 588)

Загальні положення

1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1591)

3. Це Національне положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що використовуються в Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

(пункт 4 доповнено новим абзацом другим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627,
у зв'язку з цим абзаци другий - восьмий
вважати відповідно абзацами третім - дев'ятим)

Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Непередбачене зобов'язання - це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Обтяжливий контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

(пункт 4 доповнено новим абзацом восьмим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627,
у зв'язку з цим абзаци восьмий, дев'ятий
вважати абзацами дев'ятим, десятим)

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Визнання та оцінка зобов'язання

5. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

6. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

довгострокові;

поточні;

абзац четвертий пункту 6 виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 27.06.2013 р. N 627,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий, шостий
вважати абзацами четвертим, п'ятим)

непередбачені зобов'язання;

доходи майбутніх періодів.

(пункт 6 доповнено абзацом п'ятим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. N 304)

7. До довгострокових зобов'язань належать:

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові зобов'язання;

(абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627)

відстрочені податкові зобов'язання;

довгострокові забезпечення.

(абзац п'ятий пункту 7 у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627)

8. Пункт 8 виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 16.09.2019 р. N 379 ,
у зв'язку з цим пункти 9 - 22
вважати відповідно пунктами 8 - 21 )

8. Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

9. Довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

(пункт 9 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 16.09.2019 р. N 379)

10. Поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані;

поточні забезпечення;

інші поточні зобов'язання.

(пункт 10 у редакції наказу Міністерства
фінансів України від 27.06.2013 р. N 627)

11. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

12. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:

(абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989)

виплату відпусток працівникам;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов'язань;

реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності;

(абзац п'ятий пункту 12 у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 25.09.2009 р. N 1125)

виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби").

(абзац пункту 12 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. N 353)

13. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

(пункт 13 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627 ,
абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2014 р. N 48)

14. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

15. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.

(пункт 15 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989)

Забезпечення щодо обтяжливого контракту визначається в сумі неминучих витрат, пов'язаних з його виконанням. Сума неминучих витрат, пов'язаних з виконанням обтяжливого контракту, визначається за найменшою з двох величин: витрат на виконання контракту або витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) за невиконання контракту. Витрати на виконання обтяжливого контракту оцінюються за різницею між витратами на його виконання і доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту.

(пункт 15 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 25.09.2009 р. N 1125)

16. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

17. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Після завершення робіт з демонтажу, переміщення об'єктів основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання, залишок (недостатність) забезпечення на відновлення земельних ділянок визнається іншим операційним доходом (іншими операційними витратами).

(пункт 17 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. N 353)

18. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.