О порядке отражения в налоговом учете полученной предприятием кредит-ноты, которая уменьшает сумму обязательства покупателя-резидента перед поставщиком-нерезидентом в иностранной валюте за поставленный товар

   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку відображення у податковому обліку отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар, та повідомляє.
   
   Щодо оподаткування податком на додану вартість
   
   Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
   
   Датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Кодексу).
   
   При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).
   
   Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Кодексу документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
   
   Частиною першою статті 257 Митного кодексу України (далі – МКУ) визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
   
   Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
   
   При цьому, згідно з частиною першою статті 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
   
   Частинами четвертою та п’ятою статті 266 МКУ визначено, що у разі самостійного декларування товарів декларантом відповідальність за вчинення порушення митних правил, передбачену цим Кодексом, у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
   
   Враховуючи, що декларантом до митного оформлення було подано документи, які підтверджували відомості, внесені до митних декларацій, підстави для зміни цих відомостей у митних деклараціях згідно зі створеними після здійснення митного оформлення товарів документами відсутні.
   
   Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств
   
   Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
   
   Таким чином, базою для розрахунку податку на прибуток є фінансовий результат за даними бухгалтерського обліку.
   
   Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
   
   Таким чином, стосовно відображення у бухгалтерському обліку курсової різниці по кредит-ноті доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
   
   Водночас зазначаємо, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193.
   
   Голова

Р.М. Насіров