Про виробництво та продаж коктейлів з використанням алкогольних напоїв (лист ДФС від 10.08.2017 р. № 1556/Т/99-99-12-01-01-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.08.2017 р. № 1556/Т/99-99-12-01-01-14/ІПК

Про виробництво та продаж коктейлів з використанням алкогольних напоїв

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації з приводу виробництва та продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв, а саме: суб’єкт господарювання планує здійснювати комерційну діяльність у сфері надання послуг зі змішування (приготування) алкогольних і слабоалкогольних коктейлів для різноманітних суб’єктів ресторанного господарства з метою їх подальшої реалізації через драфт-стійки на території відповідних суб’єктів ресторанного господарства без ліцензії на відповідний вид діяльності та в межах компетенції повідомляє.

Основні засади державної політики щодо регулювання, виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481).

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Згідно зі статтею 15³ Закону N 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, суб’єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Пунктом 4.17 ДСТУ 3297-95 "Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять" визначено, що коктейль (лікеро-горілчаного виробництва) - це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25 г/100 см³, який перед вживанням розводять мінеральною водою, або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.

Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі - Правила), які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро- горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року N 854.

Пунктом 23 Правил визначено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Згідно із пунктом 25 Правил заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мл напою у грошовій одиниці України. Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта господарювання, скріплюються печаткою і повинні бути доступними для ознайомлення споживача.

Пунктом 26 Правил передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Враховуючи вище викладене, закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладу ресторанного харчування, підприємствам з універсальним асортиментом товарів для продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв необхідно мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини.

Отже, під час передачі алкогольних напоїв суб’єкту господарювання (виробнику коктейлів) право власності на них переходить до одержувача. Такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватися лише за умови наявності ліцензії.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 17 Закону N 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 64 Господарського кодексу України підприємство може мати два основні види підрозділів: структурні підрозділи (виробничі: виробництво, цех, відділення, дільниця, бригада, бюро, лабораторія та ін., та функціональні: управління, відділ, бюро, служба та ін.) і відокремлені підрозділи (філія, представництво, відділення, інші підрозділи).

Згідно зі статтею 15 Закону N 481 зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Суб’єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності з виробництва та реалізації алкогольних напоїв повинні отримувати ліцензії на відповідний вид діяльності. При цьому, діючим законодавством не передбачено надання послуг з приготування підакцизних товарів (коктейлів) юридичними та фізичними особами закладам ресторанного господарства.

Статтею 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.