Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 18.02.2019 р. № 583/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.02.2019 р. № 583/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону N 2464).

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок.

Водночас обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом N 2464, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частини друга та третя ст. 9 Закону N 2464).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 N 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкова державне соціальне страхування.

Форми та строки подання звітності передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 N 435.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок до платників, на яких згідно з Законом N 2464 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції відповідно до ст. 25 Закону N 2464.

Так, відповідно до п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону N 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом N 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом N 2464.

Крім того, згідно з п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону N 2464 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи викладене, відповідальність, яка визначена п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону N 2464, застосовується виключно контролюючим органом під час проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.