Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (лист ДФС від 19.07.2019 р. N 3351/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.07.2019 р. N 3351/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула запит щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, в межах компетенції повідомляє таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону N 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої ст. 4 Закону N 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону N 2464).
Фізичні особи, яким призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення", не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої ст. 4 Закону N 2464. Тобто особи, яким призначено пенсію за вислугу років та які не досягли пенсійного віку, скористатись пільгою з єдиного внеску не можуть.
Отже, від сплати єдиного внеску за себе звільняються лише ті особи, які зазначені пунктах 4 та 51 частини першої ст. 4 Закону N 2464 та відповідають вимогам частини четвертої ст. 4 Закону N 2464.
Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
