Щодо стану виконання вимог законів України (лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12828/6/99-99-14-03-03-15)

   
   
   Державна фіскальна служба України у межах компетенції розглянула лист …. від …. № ……., надісланий листом Міністерства фінансів України від …. № ……… (вх. ДФС № …… від …….), щодо стану виконання вимог законів України: від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71-VIII), від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 76-VIII), від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» із змінами (далі – Закон № 877-V), від 23 лютого 2012 року № 4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» із змінами (далі – Закон № 4448-VI), та повідомляє таке.
   
   Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
   1. Щодо застосування органами ДФС мораторію на проведення перевірок контролюючими органами, передбаченого Законом № 71-VIII (питання 1).
   
    Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
   
   з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
   
   з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс), з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
   
    Відповідно до пункту 41.1 статті 41Податкового кодексу контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
   
   Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
   
   ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.
   
   Отже, органи ДФС зобов’язані дотримуватись наведених вище обмежень щодо проведення перевірок, встановлених Законом № 71-VIII.
   
   Крім того, повідомляємо, що листом ДФС № 2463/7/99-99-22-04-02-17 від 28.01.2015 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015-2016 роках» до територіальних органів ДФС доведена інформація щодо необхідності організації та проведення контрольно-перевірочних заходів з урахуванням норм Закону № 71-VIII.
   
   Щодо мораторію на проведення перевірок згідно із Законом № 76-VIII, то відповідно до пункту 8 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім ДФС та Державної фінансової інспекції України) здійснювалися протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
   
   Таким чином, мораторій на проведення перевірок згідно з Законом № 76-VIII не поширюється на перевірки, які проводились органами ДФС.
   
   2.Щодо додержання органами ДФС норм Закону № 877-V та мораторію на проведення перевірок згідно із Законом № 4448-VI (питання 2, 3).
   
   Відповідно до статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю органами ДФС.
   
   Частиною третьою статті 3 Закону № 4448-VІ встановлена заборона на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачених цим Законом, щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.
   
   При цьому слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 1 Закону № 4448-VІ у цьому Законі терміни «державний нагляд (контроль)», «заходи державного нагляду (контролю)» вживаються у значеннях, наведених у Законі № 877-V.
   
   Таким чином, дія Закону № 4448-VІ також не поширюється на заходи податкового та митного контролю, які здійснюються органами ДФС.
   
   3. Щодо застосування санкцій та заходів впливу з боку органів ДФС (питання 4).
   
   Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску, а також застосовувати інші заходи впливу, передбачені Податковим кодексом, Митним кодексом України (далі – Митний кодекс) та іншими законодавчими актами України, контроль за дотриманням яких належить до їх компетенції.
   
   За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна (пункт 111.1 статті 111 Податкового кодексу).
   
   Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та іншими законами України.
   
   Відповідно до підпункту 20.1.41 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків-фізичних осіб та посадових осіб платників податків-юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення.
   
   Перелік статей, за якими уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зазначено у статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
   
   Перелік статей, за якими органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зазначено у статті 2342 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
   
   Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.
   
   Також слід зазначити, що Митним кодексом встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил.
   
   Адміністративні стягнення, які можуть бути накладені за порушення митних правил, визначені згідно зі статтею 461 Митного кодексу.
   
   Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення передбачені статтями 468 – 485 Митного кодексу.
   
   Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється згідно з розділом XIX Митного кодексу.
   
   Голова                                                                                   Р.М. Насіров