Щодо ведення обліку окремих витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування (лист ДФС від 27.06.2019 р. N 2997/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 27.06.2019 р. N 2997/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула запит щодо ведення обліку окремих витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування та з урахуванням фактичних обставин, викладених у запиті, в межах компетенції повідомляє таке.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначений статтею 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема витрати на послуги реклами, прямо пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Закон України від 03 липня 1996 року N 270/96-ВР "Про рекламу" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 270) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону N 270).
Спеціальні виставкові заходи - заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється (ст. 1 Закону N 270).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснених ними операцій тим, які визначені ПКУ.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, зокрема на підставі первинних чи інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством (ст. 44 ПКУ).
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючи документи щодо його походження.
Форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. N 481, пп. 5 п. 6 якого встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.
Враховуючи викладене вище, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат, витрати на послуги реклами, які прямо пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг при наявності первинних документів.
Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
