Щодо проставляння печаток (лист Держказначейства від 08.08.2017 р. № 16-10/700-13201)
ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 08.08.2017 р. № 16-10/700-13201
Щодо проставляння печаток
19 липня 2017 року набрав чинності Закон України від 23.03.2017 р. N 1982 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями" (далі - Закон).
Законом внесені зміни, зокрема, до Господарського кодексу України (далі - Господарський кодекс) та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до змін, внесених у Господарський кодекс, суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом (пункт 3 частини I Закону).
Вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається суб'єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов'язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв'язку з відсутністю на ньому відбитка печатки суб'єкта господарювання або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов'язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт 1 пункту 1 частини I Закону).
При цьому частинами першою та другою статті 55 Господарського кодексу визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України "Про центральні органи виконавчої влади".
Відповідно до статті 4 даного Закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права.
Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України (далі - Казначейство).
Зразки печаток, бланків і табличок (вивісок) міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Крім того, слід врахувати, що згідно зі статтею 4 Господарського кодексу фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, не є предметом регулювання цього Кодексу.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду та виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Таким чином, бюджетні установи, які не є органами виконавчої влади, але утримуються за рахунок бюджетних коштів та створені такими органами, наприклад, дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, заклади охорони здоров'я та інші, мають дотримуватись вимог бюджетного законодавства та проставляти печатки на документах, які надаються органам Казначейства.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади надано доручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом забезпечити перегляд та приведення їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом.
Казначейством розроблено та направлено на погодження до Міністерства фінансів України проекти змін до шести наказів Міністерства фінансів України в частині визначення особливостей щодо проставляння відбитка печатки клієнтами Казначейства, які є суб'єктами господарювання.
Зважаючи на викладене, після набрання чинності зазначених змін до наказів, які регламентують казначейське обслуговування клієнтів, органи Казначейства мають приймати від них документи з урахуванням норм Закону.
Що стосується підтвердних документів, які надаються органам Казначейства разом з Реєстром бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів / Реєстром фінансових зобов'язань, то слід зазначити, що згідно з законодавством проставляння відбитка печатки виконавців робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), на оригіналах підтвердних документів або їх копіях не є обов'язковим.
