Относительно определения преобладающего вида КВЭД

   
   Держкомстат розглянув питання щодо застосування підпункту 6 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України до видів економічної діяльності суб'єкта господарювання і повідомляє, що тлумачення положень та понять Податкового кодексу України знаходиться поза межами повноважень органів державної статистики.
   
   Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є класифікацією, гармонізованою з міжнародною стандартною статистичною Класифікацією видів економічної діяльності Європейського Союз (NАСЕ). Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності суб'єктів господарювання. Головним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності суб'єктів господарювання для цілей державної статистичної діяльності. При цьому допоміжні види діяльності, які здійснюються суб'єктами господарювання для забезпечення основного та другорядних видів економічної діяльності, не підлягають кодуванню за КВЕД, оскільки вони поглинаються (входять до складу) основним та другорядними видами економічної діяльності.
   
   Визначення фактичного основного виду економічної діяльності (ОВД) ґрунтується на Методологічних положеннях щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства (наказ Держкомстату від 14.12.2006 № 607) та здійснюється із застосуванням спеціального програмного забезпечення відповідно до Методики розрахунку основного виду економічної діяльності підприємства за допомогою спеціального програмного модуля (наказ Держкомстату від 18.05.2009 № 175).
   
   Показник фактичного ОВД визначається за підсумками діяльності суб'єкта господарювання за рік шляхом розрахунку і вибору переважаючого виду економічної діяльності з числа тих, які ним здійснюються. У якості бази для розрахунку фактичного ОВД суб'єкта використовуються показники обсягу реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу) та середньої кількості працівників (уключаючи штатних та позаштатних працівників, осіб) розділу 2 форм державного статистичного спостереження № 1-підприємництво (річна) і № 1-підприємництво (коротка) — річна.
   
   Таким чином, відповідно до статистичної методології, серед наведених у пункті 1 листа Укрлегпрома видів економічної діяльності підприємства (оптова торгівля, виробництво товарів легкої промисловості, роздрібна торгівля, оренда приміщень), виробництво товарів легкої промисловості може бути основним видом економічної діяльності у разі, якщо за результатами проведених розрахунків цей вид економічної діяльності буде визначено переважаючим.
   
   Згідно із положеннями пункту 3.1. КВЕД, а також відповідно до пункту 4.4 Методологічних положень щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, власника давальницької сировини, який замовляє виробництво продукції легкої промисловості іншому суб'єкту господарювання і бере на себе ризик, пов'язаний із виробництвом цієї продукції, класифікують у позиціях розділів 17-19 КВЕД в залежності від виду кінцевої продукції. У разі, коли замовником є головне підприємство, а підрядником — його дочірнє підприємство, підходи до класифікування діяльності зазначених суб'єктів не змінюються, тобто і замовник і підрядник класифікуються у позиціях розділів 17-19 КВЕД в залежності від виду кінцевої продукції, що ними виробляється. Слід також зазначити, що у цьому разі мова не обов'язково йде про основні види економічної діяльності зазначених суб'єктів.
   
   Принагідно зазначаємо, що Методологічні положення щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства та Методика розрахунку основного виду економічної діяльності підприємства за допомогою спеціального (програмного модуля розмішені на веб-сайті Держкомстату за адресою: www.ukrstat.gov.ua. розділ «Методологія та звітна документація», підрозділ «Ведення статистичних класифікацій. ЄДРПОУ та статистичних реєстрів».
   
   Голова Комісії з проведення реорганізації Держкомстату — перший заступник Голови

В.О. Піщейко