Щодо формування витрат, пов’язаних з експлуатацією та утриманням транспортних засобів, а також віднесення основних засобів, зокрема навантажувачів до транспортних засобів подвійного призначення (лист ДПС від 04.11.2019 р. № 1169/6/99-00-04-07-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.11.2019 р. № 1169/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо формування витрат, пов’язаних з експлуатацією та утриманням транспортних засобів, а також віднесення основних засобів, зокрема навантажувачів до транспортних засобів подвійного призначення, та з урахуванням фактичних обставин, викладених у запиті, повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

До зазначених витрат, зокрема, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Отже, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Разом з тим пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.

До основних засобів подвійного призначення належать: земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Слід зазначити, що поняття термінів, пов’язаних з автомобільним транспортом, визначено ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт", зокрема:

автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами;

автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;

автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);

автомобіль вантажний - автомобіль який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Підпунктом 21 пункту 4 розділу І Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2018 р. N 1220 визначено, що навантажувач - машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транспортних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження, розвантаження, штабелювання та укладання вантажів.

Технологічні транспортні засоби - це великотоннажні та інші технологічні автомобілі, гусеничні та колісні трактори, у тому числі з навісним обладнанням, інші машини і механізми на їхньому шасі, автотракторні причепи і напівпричепи, причіпні механізми, скрепери самохідні і причіпні, вантажопідйомні та інші машини на спеціальному самохідному шасі, самохідна дорожньо-будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, авто- і електрокари, електровізки та інші, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (п. 2 Правил проведення технічного огляду технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 вересня 2004 року N 200).

Враховуючи викладене вище, вантажні транспортні засоби, у т.ч навантажувачі, відносяться до основних засобів подвійного призначення, придбання та утримання яких не включаються до складу витрат підприємця.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.