Щодо питань, пов’язаних із товарно-транспортною накладною (лист ДПСУ від 29.03.2023 р. № 525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10)

Державна податкова служба України

Лист

від 29.03.2023 р. № 525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10

Державна податкова служба України розглянула <…> щодо питань, пов’язаних із товарно-транспортною накладною, та у межах компетенції повідомляє.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють  у межах  повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Щодо можливості віднесення товарно-транспортної накладної до категорії документів, що містять інформацію для визначення об’єкта оподаткування ПДВ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються  нормами Податкового кодексу України (далі — ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з п. 22.1 ст. 22 р. І ПКУ об’єктом оподаткування  можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та  інші об’єкти, визначені податковим законодавством, за наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 р. ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних  з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється  формування показників податкової звітності, митних декларацій на  підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 р. ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 85 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 р. V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних  (далі — ЄРПН) встановлено стаття 187, 192, 198 і 201 р. V ПКУ.

Пунктами 201.1 і 201.10 ст. 201 р. V ПКУ визначено, що  під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого  електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, єдиною підставою для визначення об’єкта оподаткування ПДВ є здійснена платником ПДВ господарська операція з постачання товарів/послуг, факт здійснення якої має бути підтверджений первинними  документами, що складаються згідно з правилами бухгалтерського обліку. За результатами здійснення такої операції платник ПДВ — постачальник товарів/послуг зобов’язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені  ПКУ терміни.

Товарно-транспорта накладна не є документом, що містить інформацію для  визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

Щодо внесення товарно-транспортної накладної до первинних документів

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 13 січня 2011 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі — Закон № 2939) запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну  інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 2939 у випадках, якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але йому відомо, хто нею володіє, він зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з  одночасним повідомленням про це запитувача.

Оскільки товарно-транспортна накладна  може використовуватися для цілей бухгалтерського обліку, то у частині питання щодо віднесення товарно-транспортної накладної до первинних документів Державна податкова служба України, керуючись частиною третьою статті 22 Закону  № 2939, надіслала зазначений запит до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, а також здійснює нормативно-правове регулювання  у такій сфері.

Згідно зі статтею 23 Закону № 2939 запитувач має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, зокрема до суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється  відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Директор Департаменту методології
М. КУЦ