Щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати ЄСВ (лист ДПС у м. Києві від 14.07.2020 р. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПК)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М. КИЄВІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.07.2020 р. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПК
Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації від [...] щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, та в межах компетенції повідомляє.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиний внесок.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону N 2464).
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності та підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. відповідно до п. 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 N 449, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція N 449), є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі - МСЕК).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).
При цьому відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону N 2464 обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою ст. 10 Закону N 2464 здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок.
Нарахування єдиного внеску в розмірі, визначеному пунктом 6 розділу III Інструкції N 449 працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 відс. здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчуючи датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії. При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відс. визначеної бази нарахування.
Враховуючи вищенаведене, роботодавець, у якого працює особа з інвалідністю, нараховує та сплачує єдиний внесок за таку особу в розмірі 22 відс. з нарахованої суми заробітної плати (лікарняних) до дати отримання завіреної копії довідки МСЕК, в тому числі у проміжок часу між датою, до якої була встановлена інвалідність, і датою отримання завіреної копії довідки МСЕК після переогляду.
У разі якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності на минули періоди, роботодавець нараховує єдиний внесок за такі періоди у розмірі 8,41 відс.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
