Об административных правонарушениях

   
   
   Згідно зі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс ) при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
   
   Вищевказана стаття Кодексу не дає визначення і не містить переліку малозначних правопорушень або вказівок на їх ознаки. Дане питання в кожному конкретному випадку дозволяється уповноваженою посадовою особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду виходячи з того, що малозначні правопорушення - це такі діяння, які не становлять великої небезпеки, не завдали або не здатні були заподіяти значної шкоди страхуванням від нещасного випадку.
   
   У доцільності звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності з мотивів малозначності його провини можуть переконувати різні обставини, що пом'якшують відповідальність, у тому числі і умови, що дозволяють досягти виховних та попереджувальних цілей без застосування заходів адміністративного впливу. Тільки системний аналіз усіх обставин вчинення адміністративного правопорушення дає можливість у кожному конкретному випадку прийти до висновку про доцільність звільнення порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням на його адресу.
   
   Терміни, в межах яких може бути накладено адміністративне стягнення, визначає ст. 38 Кодексу.
   
   Так, ст. 38 Кодексу визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення.
   
   У теорії адміністративного права розрізняють що тривають і разові адміністративні правопорушення.
   
   Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 01.12.2003 р. N 22-34-1465 триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто дані правопорушення є наслідками протиправного бездіяльності.
   
   Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Дані дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває значний час і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Такі порушення можуть бути виявлені, наприклад, за результатами здійсненої перевірки страхувальника.
   
   Так, прикладом триваючого адміністративного правопорушення законодавства про страхування від нещасного випадку, передбаченого ст. 1654 і ст. 52 Закону, може бути порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів та тощо.
   
   Прикладом разового адміністративного правопорушення може бути несвоєчасне інформування роботодавцем як страхувальником Фонду про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), тощо.
   
   З урахуванням положень ст. 38 Кодексу не може бути накладено адміністративне стягнення пізніше двох місяців з дня вчинення правопорушення, а для триваючих правопорушень - пізніше двох місяців з дня виявлення правопорушення.
   
   Заступник директора

П. Слівкін