Щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (Лист ФССзТВП від 25.05.2016 р. N 5.2-32-812)

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 25.05.2016 р. N 5.2-32-812

Щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула звернення щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), та повідомляє.

До питання 1

Відповідно до пункту 3 Порядку N 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі - єдиний внесок), на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України в 2014 - 2015 роках було передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на суми компенсованого за рахунок коштів Державного бюджету України середнього заробітку за період з 18.03.2014 р. до 31.12.2015 р., відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464, не нараховувався та не утримувався єдиний внесок, такий середній заробіток при обчисленні середньоденної заробітної плати не враховується, що призводило до зменшення розміру матеріального забезпечення.

Отже, для захисту прав застрахованих осіб, в результаті консультацій між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Міністерством соціальної політики України прийнято рішення (листи Мінсоцполітики від 21.05.2015 р. N 319/18/99-15 та від 31.07.2015 р. N 445/18/99-15) віднести період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період, до поважних причин, визначених Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266.

Враховуючи вищевикладене, період збереження за працівником, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, середнього заробітку з 18.03.2014 р. до 31.12.2015 р., який компенсується за рахунок коштів Державного бюджету України, повинен виключатися із розрахункового періоду.

До питання 2

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 р. N 455 (далі - Інструкція N 455), якщо дитина продовжує хворіти, то особі, яка здійснює догляд за хворою дитиною, після закінчення максимального строку листка непрацездатності, передбаченого законодавством України, видається довідка за формою, встановленою МОЗ України (ф. N 138/о).

Згідно із пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 р. N 189, тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Оскільки чинним законодавством передбачено підтвердження тимчасової непрацездатності застрахованої особи довідкою відповідно до пункту 3.4 Інструкції N 455, то календарні дні, що підтверджуються зазначеною довідкою, не враховуються в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності як період, не відпрацьований з поважної причини.

До питання 3

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції N 455 тимчасова непрацездатність працівника засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 3 Порядку N 1266 визначено, що календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, зокрема у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, не враховуються у розрахунковому періоді, за який обчислюється середньоденна заробітна плата.

Отже, період відсутності працівника на роботі у зв’язку із його тимчасовою непрацездатністю, яка засвідчена листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку, не враховується в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Що стосується періоду відсутності працівника на роботі без поважної причини (прогул), то такий період не виключається із розрахункового періоду, оскільки прогул не належить до поважних причин, зазначених у пункті 3 Порядку N 1266.