О налоговом учете и регистрации плательщиков налога на добавленную стоимость

   
   
   У Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики надходять численні скарги від платників податку на додану вартість щодо відповідності розпоряджень Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» та від 17 липня 2009 року №838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» (далі — розпорядження) нормам Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
   
   Розпорядження №757-р встановлює нові положення щодо податкового обліку та реєстрації платників податку на додану вартість, а саме:
   
   — пункт 1 передбачає створення електронного реєстру осіб, пов’язаних з платниками податків (засновників, керівників, головних бухгалтерів), на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, баз даних органів державної податкової служби, контролюючих та правоохоронних органів із зазначенням ідентифікаційних, реєстраційних та інших даних про таких осіб, а також інформації щодо виконання ними податкових зобов’язань;
   
   — пункт 2 встановлює одночасне декларування податкових зобов’язань та податкового кредиту, а також анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».
   
   Розпорядження №838-р передбачає:
   
   — віднесення платників податку, які у звітному податковому періоді проводять коригування податкових зобов’язань або податкового кредиту за податковими накладними, виписаними протягом попередніх двох місяців, до найвищого ступеня ризику, що призведе до збільшення кількості податкових перевірок платників податку;
   
   — при здійсненні платниками податків коригування (уточнення) податкових зобов’язань або податкового кредиту попередніх звітних періодів на суму, більшу ніж 10 відсотків від суми податкових зобов’язань або податкового кредиту, задекларованих у таких попередніх періодах, таких платників протягом місяця перевірятимуть податкові органи за участю підрозділів податкової міліції. Крім того, інформація про такі коригування (уточнення) протягом трьох днів передаватиметься до органів внутрішніх справ для вжиття відповідних заходів.
   
   Комітет зазначає, що ці розпорядження:
   
   1) містять обмеження щодо прав платників податку — покупців на віднесення у звітному податковому періоді податкового кредиту за податковими накладними, виписаними постачальниками у попередніх податкових періодах, але отриманими покупцями у звітному податковому періоді. Це обмеження:
   
   — суперечить нормам пункту 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до пункту 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обмежує права платників податку щодо права на самостійне виправлення помилок, допущених у попередніх податкових періодах протягом терміну позовної давності;
   
   — призводить до того, що покупці, які отримали товари (роботи, послуги) у звітному періоді, а податкові накладні у наступному податковому періоді, взагалі втрачають право на податковий кредит щодо таких товарів (робіт, послуг), що призводить до перетворення податку на додану вартість на податок з обороту за ставкою 20 відсотків. Слід зазначити, що суми ПДВ, які входять до складу вартості таких товарів (робіт, послуг), також не можуть бути ураховані у складі валових витрат;
   
   — призводить до збільшення податкового тиску та навантаження на платників податку, що є неприпустимим в умовах фінансової кризи;
   
   — спрямоване на встановлення солідарної відповідальності постачальників та покупців щодо декларування постачальниками їх податкових зобов’язань, хоча ні вимоги, ні механізму щодо реалізації на практиці такої відповідальності законодавство не містить;
   
   — призводить до конфліктів інтересів між платниками податку та податковими органами на місцях і, як наслідок, на підставі підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» призведе до численних звернень до судів, додаткових судових витрат, бюрократичної волокити тощо.
   
   Крім того, слід зауважити, що абзац другий пункту 2 розпорядження №757 припускає неоднозначне тлумачення речення, оскільки незрозуміло, мова йде тільки про постачальника, який має право на податковий кредит за умови, що в нього виникли податкові зобов’язання, чи про покупця, який має право на податковий кредит за умови, що постачальник задекларує свої податкові зобов’язання;
   
   2) передбачають анулювання реєстрації платників податку у випадку, не передбаченому нормами пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначена норма є нормою прямої дії та не передбачає надання органам державної податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону. Це також призводить до конфлікту інтересів між платниками податку та податковими органами на місцях;
   
   3) вводять терміни, яких немає у законодавстві і які незрозумілі для виконання («найвищий ступінь ризику», «(...коригування або уточнення декларації) є виправданими»);
   
   4) суперечать підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо нарахування податкових зобов’язань на підставі податкової накладної;
   
   5) передбачають установлення 2-місячного терміну для уточнення і коригування податкової звітності, якого немає в законодавстві.
   
   Незрозумілим також є зміст дій органів внутрішніх справ щодо платників податку, які уточнюють податкову звітність.
   
   Розпорядженням №837-р Кабінет Міністрів України запроваджує адміністративні заходи впливу на платників податків, які мають податковий борг. Більшість положень цього розпорядження, на думку Комітету, є малоефективною і в умовах фінансово-економічної кризи може призвести до погіршення умов діяльності вітчизняних підприємств основних галузей економіки України.
   
   Комітет вважає, що норми зазначених розпоряджень, підготовлених ДПАУ, суперечать статті 19 Конституції України: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
   
   Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України податки і збори (у тому числі механізми їх розрахунку та сплати) встановлюються виключно законами України, а відповідно до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» у формі розпоряджень видаються акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, тоді як акти нормативного характеру видаються у формі постанов.
   
   На підставі пункту 3 статті 11, статей 14, 24 і 33 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» Комітет просить Кабінет Міністрів України терміново скасувати пункт 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)», розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року №838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» та від 17 липня 2009 року №837-р «Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів бюджету у другому півріччі 2009 року» і повідомити про зазначене Комітет.
   
   Зі свого боку, Комітет всіляко підтримуватиме будь-які законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів України, спрямовані на врегулювання проблемних питань адміністрування ПДВ у передбаченому Конституцією України порядку.
   
   Голова Комітету

С. Терьохін