Относительно порядка обложения налогом на добавленную стоимость услуг, предоставляемых по гражданско-правовым договорам во внешнеэкономической деятельности

   
   Комітет з питань податкової та митної політики розглянув лист від 07.04.2008 р. N 127/2/16-1510 щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг, що надаються за цивільно-правовими договорами в зовнішньоекономічній діяльності.
   
   Комітет поділяє позицію щодо надання узагальнюючих роз'яснень стосовно оподаткування послуг, перелік яких встановлено пп."д" п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі - Закон).
   
   1. Пунктом 6.5 ст. 6 Закону встановлені правила визначення місця поставки послуг. Відповідно до цієї норми місцем поставки послуг є місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.
   
   Виключенням з цього правила є надання послуг, перелік яких наведено в пп."д" п. 6.5 Закону.
   
   Відповідно до цієї норми в разі, якщо покупці, яким надаються наведені в цьому підпункті послуги, проживають за межами митної території України, то місцем поставки послуг є місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання.
   
   2. Щодо пропозицій стосовно визначення переліку рекламних послуг лише за кодом 74.40.13 Державного класифікатора продукції та послуг, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. N 822, то Комітет вважає, що не можна обмежуватися частковим переліком цих послуг, так як весь перелік рекламних послуг міститься за кодом 74.40 цього Класифікатора.
   
   Аналогічні зауваження відносяться і до послуг з використанням комп'ютерних систем за кодом 72.30 цього Класифікатора.
   
   3. Стосовно пропозицій із застосування послуг консультантів, інженерів, адвокатів, бухгалтерів, аудиторів лише при конкретизації Законом виду та переліку послуг, то слід зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" є законом прямої дії, який не передбачає переліку таких послуг. А тому відсутність переліку таких послуг не дає права не застосовувати законодавчі норми прямої дії.
   
   Одночасно з цим Комітет рекомендує для визначення відповідності тих чи інших послуг послугам, які за ознаками відносяться до аудиторських, бухгалтерських, адвокатських, користуватися спеціальними Законами України "Про аудиторську діяльність", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про адвокатуру", якими встановлюються види та предмет діяльності їх застосування.
   
   Щодо визначення послуг в цілому, то слід пам'ятати, що послугами вважається діяльність суб'єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників та є результатом різнорідної діяльності (Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-послуги, яка затверджена наказом Держкомстату України від 20.07.2007 р. N 228, зареєстрована в Мін'юсті 06.08.2007 р. за N 894/74161). Такий принцип необхідно застосовувати і при визначенні консультативних та інженерних послуг з метою їх оподаткування відповідно до норм, встановлених пп."д" п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".
   
    Голова Комітету

С.Терьохін