Относительно налогового учета операций по досрочному прекращению договора долгосрочного страхования жизни

       
   Відповідно до пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
   
   Статтею 28 Закону України "Про страхування" (далі - Закон) передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.
   
   Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.
   
   Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.
   
   Зокрема, при здійсненні страхової діяльності, передбаченої пунктом 156.4 статті 156, податок справляється за ставкою, визначеною відповідно до підпункту 151.2.2 пункту 151.2 статті 151 цього Кодексу (пп. 156.2.2 п. 156.2 ст. 156 Кодексу).
   
   При здійсненні страхової діяльності юридичних осіб - резидентів ставка податку встановлюється у розмірі 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених підпунктами 14.1.52 та 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (пп. 151.2.2 п. 151.2 ст. 151 Кодексу).
   
   Згідно з пп. 156.4.2 п. 156.4 ст. 156 Кодексу якщо договір довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин (крім випадків, передбачених підпунктом 156.4.4 цього пункту) до закінчення мінімального строку його дії або до настання страхового випадку, в результаті чого відбувається повна або часткова страхова виплата чи повне припинення зобов'язань страховика, то платник податку, який збільшив витрати згідно з нормами пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, зобов'язаний включити до складу своїх доходів за відповідний звітний період суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення у страхувальника податкового зобов'язання з податку.
   
   Таке зобов'язання розраховується з початку податкового періоду, що настає за періодом, у якому такий платник податку вперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення зазначених вимог.
   
   При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платникові податку страховиком, не включається до складу доходів такого платника податку.
   
   Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у випадках, визначених пунктом 156.4, ні до страховика, ні до платника податку не застосовуються (пп. 156.4.3 п. 156.4 ст. 156 Кодексу).
   
   Враховуючи викладене, у разі дострокового розірвання договору довгострокового страхування життя до доходів роботодавця-страхувальника, який є платником податку на прибуток, включаються попередньо сплачені страхові внески, віднесені до витрат, з нарахуванням пені.
   
   При цьому різниця між сумою внесених страхувальником страхових платежів та викупною сумою, що виплачується такому страхувальнику, підлягає включенню страховиком до складу його доходів від страхової діяльності, що підлягає оподаткуванню за ставкою 3 відсотки відповідно до положень пп. 151.2.1 п. 151.2 ст. 151 Кодексу.
   
   Наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 р. N 84 затверджено нову форму Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (далі - Декларація) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 р. за N 284/25061).
   
   У Податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика нарахована сума податку на прибуток від страхової діяльності за ставкою 3 відсотки відображається у рядку 02 Декларації.
   
   Дохід від діяльності з виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення (за ставкою 0 відсотків, довідково) відображається у рядку 22 Декларації.
   
   Перший заступник Міністра
   

І. Білоус