Щодо гарантій для працівників при направленні на курси підвищення кваліфікації (лист Мінекономіки від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09)

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09

Щодо гарантій для працівників при направленні на курси підвищення кваліфікації

Мінекономіки розглянуло <...> звернення щодо гарантій для працівників при направленні на курси підвищення кваліфікації і повідомляє наступне.

Гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, передбачені статтею 122 КЗпП, згідно з якою за працівниками зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Виплати, які провадяться працівникам за час підвищення кваліфікації, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. N 695 "Про гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва" (далі - постанова N 695).

Пунктом 1 постанови N 695 встановлено такі мінімальні гарантії працівникам: збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання; оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад; виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень (у перший місяць навчання).

Наказом Міністерства освіти і науки від 25.04.2013 р. N 466 "Про затвердження Положення про дистанційне навчання" визначено, що метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу в навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників.

Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб'єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечуються передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі.

У зв'язку з цим, якщо працівник, навчаючись дистанційно, не здійснює поїздки до місця навчання та, відповідно, не перебуває в дорозі, а також не здійснює витрати на проживання у зв'язку з переїздом на навчання, то відшкодування таких витрат (вартості проїзду, добових, витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення), на нашу думку, не може здійснюватись. Водночас у разі, якщо працівник підтвердить відповідні витрати, гарантії, передбачені постановою N 695, мають бути забезпеченими.

Також слід зауважити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Якщо працівник при дистанційній формі навчання не увільняється від виконання своїх трудових обов'язків та продовжує працювати, йому мають здійснюватись нарахування та виплата заробітної плати за відпрацьований час.

При цьому, оскільки в даному випадку навчання здійснюється всупереч пункту 1 постанови N 695 без "відриву від виробництва", підстав для збереження середнього заробітку за цей час не вбачається.

Принагідно інформуємо, що обчислення середньої заробітної плати, яка зберігається за працівником за час підвищення кваліфікації, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують місяцю направлення працівника на курси підвищення кваліфікації.

Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.