Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) (лист Мінекономрозвитку від 02.08.2017 р. № 3304-06/26774-06)

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.08.2017 р. № 3304-06/26774-06

Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє.

Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо визначення частин предмета закупівлі

Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку).

Разом з тим зазначаємо, що у розумінні Закону обсяг та кількість є тотожними поняттями.

Таким чином, за обсягом, номенклатурою та місцем замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або робіт.

Ураховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.

Щодо подання пропозицій за лотами

Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).

Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.

У випадку, якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).

Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо.

При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.

Щодо застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону

Тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.

У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.

Щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом)

Відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у випадках, встановлених у цій статті Закону. При цьому торги може бути відмінено частково (за лотом).

Згідно частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у випадках, встановлених у цій статті Закону. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

Таким чином, якщо за лотом(ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.

Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону.

Водночас, у разі якщо вартість таких закупівель є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Щодо укладення договору про закупівлю

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 36 Закону.

Водночас, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб'єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору.

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.