Щодо страхового стажу за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період до 2016 року (лист Мінсоцполітикивід 27.04.2018 р. № 613/0/51-18/218)

ЛИСТ

від 27.04.2018 р. № 613/0/51-18/218

Про розгляд звернення

Департамент пенсійного та соціального страхування Міністерства соціальної політики розглянув лист <...> та повідомляє.

Обчислення страхового стажу за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105).

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі за формою згідно з додатком 1 (форма ОК-5) або додатком 2 (форма ОК-7) до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. N 10-1 <...>¹.

____________
¹ Постановою правління ПФУ від 27.03.2018 р. N 8-1 у новій редакції викладено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (див. с. 4). ОК-5 та ОК-7 наведено у додатках 4 та 5.

Форма ОК-5 індивідуальних відомостей про застраховану особу містить, зокрема, дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків.

Форма ОК-7 індивідуальних відомостей про застраховану особу містить, зокрема, дані щодо суми заробітку, з якої сплачено єдиний внесок, страхового стажу, сплати єдиного внеску.

Дані про страховий стаж, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, необхідні для нарахування роботодавцем допомоги по тимчасовій непрацездатності у встановлених законодавством розмірах залежно від страхового стажу, а також для визначення страхового стажу в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку для виконання вимог статті 19 Закону N 1105.

Разом з цим слід зазначити, що Законом N 1105 не встановлена вимога щодо надання застрахованою особою роботодавцю індивідуальних відомостей про застраховану особу. Проте у разі ненадання такої інформації при розрахунку страхувальником допомоги, її розмір буде обмежений мінімальною заробітною платою або меншим розміром страхового стажу, який було розраховано страхувальником з наявних у нього даних, зазначених у трудовій книжці до 2011 року, та наявних даних щодо сплати єдиного внеску за період перебування застрахованої особи в трудових відносинах із ним.

Слід зазначити, що з 01.01.2016 р. відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску запроваджено однакову ставку єдиного внеску в розмірі 22 %.

У зв'язку із зазначеним до частини четвертої статті 21 Закону N 1105 внесено зміни, відповідно до яких до страхового стажу за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності прирівнюються всі періоди, протягом яких за особу сплачувався єдиний внесок, які також включаються до стажу для пенсійного страхування. Тому, починаючи з 01.01.2016 р., періоди, що зараховуються до страхового стажу за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за пенсійним страхуванням, є однаковими.

Враховуючи вищевикладене, на нашу думку, страховий стаж за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період до 2016 року може обчислюватися заданими форми ОК-7, страховий стаж за період починаючи з 2016 року може обчислюватися як за даними форми ОК-5, так і за даними форми ОК-7 (зокрема, у випадку визначення страхового стажу в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку для виконання вимог статті 19 Закону N 1105).

Разом з тим зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційно-рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм.